Павлоградський хімічний завод (ПХЗ) багато років очолює Леонід Шиман, який став символом безкарності за корупційні діяння в українській оборонній промисловості. Завод, що входить до складу «Укроборонпрому», раніше займався утилізацією ракетного палива, яке Україна мала знищити за Будапештським меморандумом. Нині підприємство регулярно піддається російським ракетним обстрілам, включаючи випадок, коли один із протиракетних комплексів «Патріот», що прикривав павлоградський напрямок, був вражений.
У період 2014–2016 років на території ПХЗ було організовано нелегальне виробництво низькоякісного палива, так званої «бодяги», яка згодом дешево продавалася на невибагливих заправках. Незважаючи на те, що це кримінальне провадження було розпочато, воно не привело Шимана до в'язниці, і він продовжив керувати заводом.
На початку 2024 року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили Шиману підозру у корупційному злочині (провадження № 42016040010000006). Йому інкримінували, що він та його підлеглі відмовляли покупцям продукції ПХЗ у укладанні прямих договорів поставки. По суті, вони змушували контрагентів купувати через посередників, на яких осідала значна маржа. Справа розглядається у Вищому антикорупційному суді, однак Шиман не був взятий під варту, оскільки влада посилалася на те, що він виробляє зброю для потреб держави та є власником патентів, блокування яких могло б завдати шкоди оборонному виробництву.
Літом 2024 року НАБУ та САП викотили Шиману другу підозру (провадження № 52018000000000733). На цей раз йому інкримінували корупційний епізод, про який журналісти видання «Наші гроші» вперше написали ще 2016 року. Тоді Павлоградський хімзавод за 2 мільйони доларів придбав труби у американської компанії Petroleum&Materials Llc, очолюваної Дьюваном Бачаєм. На момент укладання угоди з ПХЗ у США вже були відомі звинувачення проти Бачая та його дружини у шахрайстві. Вони отримали страховку за чоловіка, який нібито помер від гепатиту, а потім намагалися збільшити виплату, посилаючись на результати ексгумації, які нібито свідчили про смерть від вогнепальної рани. Насправді цей чоловік виявився живим. Незважаючи на це, саме цьому шахраю Шиман замовив труби на мільйони доларів.
Існує також кримінальне провадження 52019000000000537 щодо того, що завод раніше закуповував вимірювальні прилади за завищеними цінами. У цій справі Шимана не лише звинуватили, а й заарештували його банківські рахунки, на яких перебувало 50 мільйонів гривень. Однак усі ці корупційні проблеми не вплинули на його статус у очах керівництва держави.
У березні 2023 року Шиман був призначений генеральним конструктором зі створення боєприпасів та вибухових речовин — по суті, головною посадою інженера-чиновника в Україні з цього напряму. Це призначення збіглося з призначенням Олександра Камишина міністром стратегічної промисловості у тому ж місяці. Камишин згодом восени був підвищений до радника президента Зеленського зі стратегічних питань. Саме Камишин організовував державні замовлення для ПХЗ. Примітно, що Шимана навіть не усунули від роботи під час розгляду корупційних звинувачень у суді.
Протоколи нарад, проведених у Міністерстві оборони, демонструють, як генерал-майор Замотаєв доводив до свідомості присутніх необхідність виконання вимог рішень Ставки Верховного Головнокомандувача ЗСУ та Ради національної безпеки щодо невідкладного укладання контрактів на постачання боєприпасів насамперед із вітчизняними виробниками. Павлоградський хімзавод став одним із найбільших таких виробників з погляду отриманих мільярдів, очолюваний генеральним конструктором Шиманом, який мав за душею низку корупційних справ.
Додатковий факт викликає серйозні питання щодо контролю якості боєприпасів. Прийманням продукції та оцінкою роботи ПХЗ займається військовий представник Міноборони Михайло Шкуренко. Водночас його дружина Вікторія Шкуренко працює на Павлоградському хімзаводі та отримує від Шимана зарплату в розмірі 1 мільйона гривень на рік. Ця інформація зафіксована у декларації військового представника. Незважаючи на те, що це відкрита інформація, у Міноборони не розглядали це як ймовірний конфлікт інтересів їхнього підлеглого.
Таким чином, державним оборонним заводом багато років керує людина, офіційно запідозрена в корупції за різними напрямками. Однак його ніхто не звільняє і не усуває від посади. Більше того, відомство Камишина та його наступника Германа Сметаніна продовжує навалювати на підприємство, яке очолює Шиман, багатомільярдні контракти на виготовлення зброї. Це викликає серйозні питання щодо впливу таких корупційних схем на здатність ЗСУ ефективно воювати проти російської агресії.