Протягом п'яти років роботи Верховної Ради дев'ятого скликання в парламенті змінилося 452 депутати, хоча спочатку було обрано лише 424. Як розповідають Віталій Микула та Софія Лазарова на сайті Чесно, частина обранців склала мандати, а їхні місця займали кандидати зі списків. Деякі депутати здобули популярність активною роботою в залі засідань, інші — скандалами чи неоднозначними вчинками, але найбільш помітною стала група нардепів, які практично не з'являлися на голосуваннях.
На шостому році роботи цього скликання у Верховній Раді залишилося 401 депутат. Однак кількість формально присутніх обранців менш важлива, ніж їхня реальна участь у засіданнях та роботі комітетів. Аналіз голосувань показав, що 23 народні депутати пропустили понад половину всіх голосувань протягом скликання. З них одинадцять уже втратили мандати.
Рейтинг прогульників очолює Вадим Рабинович від забороненої проросійської ОПЗЖ, який до втрати мандату не брав участь у 90% голосувань. На другому місці його однопартієць Вадим Столар, нині член групи «Відновлення України», на третьому — нардепка від «Батьківщини» Анжеліка Лабунська, яка одночасно дистанційно приєднується до роботи у комітеті. У першій десятці прогульників також колишній слуга Олександр Дубинський, який понад рік перебуває у СІЗО, але й раніше рідко відвідував засідання, позафракційний нардеп Олесь Довгий та лідер Європейської солідарності Петро Порошенко. Більше половини засідань пропустили лідер «Голосу» Кіра Рудик та голова партії «За майбутнє» Ігор Палиця. Степан Івахів з цієї ж фракції, який не брав участь у 60% засідань, пояснив у інтерв'ю Bihus.info, що не ходить до Ради, оскільки йому це «не до душі і не до серця».
Прогульники є у всіх фракціях та депутатських групах, але найбільший відсоток прогульників серед представників колишньої ОПЗЖ. Неучасть депутата у роботі парламенту без поважних причин свідчить про невиконання ним своїх обов'язків. Однак позбавити депутата мандата за прогули неможливо. Для боротьби з цим явищем у 2019 році запровадили систему штрафування: прогульника можуть позбавити депутатських виплат, якщо він протягом місяця без поважних причин не брав участі понад 30% голосувань на пленарних засіданнях або більш ніж 50% засідань свого комітету. Йдеться не про зарплату чи компенсації за житло та проїзд, а про відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням депутатських повноважень. У травні 2022 року нардепи зупинили дію цієї норми на час воєнного стану. Примітно, що багато обранців почали частіше пропускати засідання саме після повномасштабного вторгнення.
Значна частина проросійських нардепів, які були в антилідерах за прогулами, втекла з України в перші місяці вторгнення. Більшість із них була позбавлена мандатів або добровільно написала заяву про відмову від депутатства. Колишня нардепка від ОПЗЖ Юлія Льовочкіна поїхала на початку вторгнення і, за даними журналістів, перебувала у Франції. Подружжя нардепів Наталія Королевська та Юрій Солод, за інформацією ЗМІ, перебралися до Дубаю. Екс-нардеп Вадим Новинський, захисник російської церкви, після введення проти нього санкцій РНБО було помічено у Швейцарії, де він проводив службу у найбільшій російській православній церкві Цюріха — храмі Воскресіння Христового. За кордон оселився й «слуга» Андрій Холодов, який врешті-решт склав мандат після публікації розслідування про його життя на Кіпрі. Ще один обранець від ОПЗЖ Федір Христенко, нині позафракційний, не ходить до Верховної Ради вже третій рік, проте зберігає депутатський мандат.
Деякі депутати втекли за кордон, але згодом повернулися до України. Вадим Столар поїхав за кордон ще до повномасштабного вторгнення, але заявляв про плани повернутися для відбудови країни. Цей нардеп, обраний від нині забороненої ОПЗЖ і член групи «Відновлення України», фігурує у багатьох будівельних скандалах у столиці. У 2023 році Столар приїхав до України і відвідав парламент, але за три дні знову поїхав. Його однопартійці Григорій Суркіс, Сергій Льовочкін та Олександр Пузанов, за інформацією ЗМІ, також залишили Україну ще до 24 лютого 2022 року — Суркіс поїхав до Монако, Льовочкін до Венеції, а Пузанов до Катару. Влітку того ж року всі троє повернулися до України на кілька днів, взяли участь у засіданні Ради, а потім перетнули кордон із Польщею. За даними журналістів, під час другого виїзду Суркіс показував дипломатичний паспорт, щоб уникнути перевірок прикордонників. Після 2022 року ці нардепи час від часу з'являються на голосуваннях.
Колаборант «слуга» Олексій Ковальов перестав ходити до Ради з початком вторгнення, виїхав на окуповану Херсонщину та активно допомагав там росіянам. Згодом його знайшли мертвим у Голій Пристані. Деякі депутати почали пропускати засідання через приєднання до військової служби, як Роман Лозінський з «Голосу», Сергій Рудик із «За майбутнє» та позафракційна Людмила Буймістер. Регламентний комітет ВРУ повідомляв, що щодо нардепа від ЄС генерал-лейтенанта ЗСУ Михайла Забродського є лист тодішнього Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про перебування депутата з 24 лютого 2022 року у розпорядженні міністра оборони. Забродський, який пропустив понад 90% засідань після 24 лютого, нарешті становив депутатський мандат. Деякий час не з'являвся в парламенті й колишній слуга Гео Лерос, якого у лютому 2023 року Рада усунула від участі у засіданнях до кінця поточної сесії на майже дев'ять місяців. За словами самого нардепа, причиною стало те, що під час виступу він назвав главу Офісу президента Андрія Єрмака «фесбешною гнідою». Декілька депутатів перестали відвідувати Раду через перебування у СІЗО чи під домашнім арештом.
Підозрювані в держзраді Олександр Пономарьов, Нестор Шуфрич та Олександр Дубинський зберігають мандати, але не беруть участь у голосуваннях. Те саме стосується скандального мажоритарника від «Слуги народу» Миколи Тищенка. У дев'ятому скликанні частина нардепів вдалася до втечі з країни, коли їм загрожувала підозра чи судовий вирок. Буквально перед винесенням вироку поїхав «слуга» Андрій Одарченко, а за день до вручення підозри втік із України фігурант Реєстру зрадників Артем Дмитрук. Правоохоронці вважають, що вони незаконно перетнули кордон. За даними МВС, оголошено у розшук 11 народних депутатів IX скликання. Частина з них уже втратила мандати і зараз перебуває за кордоном. Хтось втік до Європи, як Дмитро, що ховається в Лондоні, чи до Ізраїлю, як Вадим Рабинович, чи до Росії, як Андрій Деркач та Ілля Ківа, якого згодом знайшли убитим.
На початку скликання народні депутати проголосували за зміну 80 статті Конституції, яка зняла недоторканність народних обранців. Цей законопроект зареєстрували ще у попередньому скликанні, але поки він проходив перевірки Конституційним судом, відбулися вибори і до парламенту прийшли нардепи дев'ятого скликання, які у перший день своєї роботи підтримали цей законопроект. Таким чином, дев'яте скликання Верховної Ради стало першим офіційно доторканим, що спростило притягнення нардепів до відповідальності. Закон набрав чинності 1 січня 2020 року. Наявність підозри чи будь-яких процесуальних дій щодо людини не робить людину винною, поки суд не виніс вирок.
Чесно виявив 50 народних депутатів IX скликання, які отримали підозри у скоєнні кримінальних злочинів. Серед таких нардепів є представники всіх парламентських фракцій та груп, окрім «Голосу». Найбільше підозр отримали депутати від «Слуги народу» і нині забороненої ОПЗЖ. 12 нардепів уже мають судові вироки. Суд призначив покарання держзраднику Іллі Ківі, фігуранту скандальної ДТП Олександру Трухіну, а заочно засудили «слугу» Андрія Одарченка за пропозицію хабара. Вісім нардепів, яких суд визнав винними у брехні у декларації, уникли відповідальності через закінчення термінів давності чи каяття. Суд виправдав нардепа Віктора М'ялика, який підозрюється в ухиленні від сплати податків. 13 нардепів IX скликання мають підозри у злочинах проти нацбезпеки, найбільше серед них представників ОПЗЖ.
Всього 33 народні депутати підозрюються у корупційних порушеннях. На хабарах різних масштабів упіймали шістьох обранців від «Слуги народу». Це Анатолій Гунько та Олександр Юрченко, які після виключення із фракції продовжують роботу у складі групи «Відновлення України», а також Сергій Кузьміних та Людмила Марченко. Остання прославилася завдяки відео, на якому вона викидає хабар за паркан свого будинку. Одним із найгучніших стала справа «слуги» Олександра Трухіна, який за хабар намагався втекти з місця ДТП. Цю історію намагалися приховати з самого початку. Зрештою, у 2023 році суд визнав Трухіна винним у спробі підкупу патрульних. Після вироку він становив депутатський мандат. Підозру має також нардеп від «За майбутнє» Сергій Лабазюк, який міг спробувати підкупити віце-прем'єр-міністра з відновлення Олександра Кубракова та голову Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма, щоб компанії нардепа отримали підряди на відновлення. На подібній історії також упіймали «слугу» Андрія Одарченка. 13 нардепів мають підозри у скоєнні злочинів, не пов'язаних з корупцією та національною безпекою.
Например, нардеп від ЄС Сергій Алексєєв має підозру за статтею про шахрайство. Колишній слуга Гео Лерос отримав підозру у хуліганстві за те, що показав середній палець президенту Володимиру Зеленському під час його виступу у Раді. Суд над нардепом продовжується. У нардепа від «Батьківщини» Андрія Ніколаєнка є підозра через смертельну ДТП у Київській області.