Через місяць завершується дворічний термін головування Григорія Усика у Вищій раді правосуддя. За інформацією, яку наводить видання, його місце прагне зайняти Дмитро Лук'янов, обраний до складу ВРП представниками наукової спільноти. Однак виникає питання: чи не стане ображенням для установи, якщо на її чолі опиниться людина з численними сумнівами щодо її репутації?
Персона Д.Лук'янова супроводжується скандалами з моменту його висування на посаду члена ВРП. Незважаючи на затримку в 8 місяців, йому все ж вдалося потрапити до складу ВРП. Громадські активісти тоді вказували, що його намагаються якнайшвидше посадити в крісло, навіть не дочекавшись висновку моральної поради, на що звернула увагу попередня склад ВРП. Останній очолював організаційний комітет з'їзду вчених, на якому обиралися члени ВРП. Лобіювання кандидатури Д.Лук'янова розглядалося як своєрідна подяка за те, що він як член конкурсної комісії, яка відбирала претендентів на посаду судді Конституційного суду для глави держави, підтримав кандидатуру А.Петришина. На думку громадських активістів, це становило очевидний конфлікт інтересів, оскільки Дмитро Лук'янов голосував за свого наукового керівника.
За оцінками спостерігачів, процес обрання супроводжувався маніпуляціями. З'їзд учених було проведено не у столиці чи у Львові, а у Полтаві, що створило умови для того, щоб більшість делегатів не змогли прибути або навіть не були повідомлені про дату та місце форуму. За Д.Лук'янова проголосували лише 37 делегатів. Водночас Закон «Про Вищу раду правосуддя» передбачає, що обраним вважається кандидат, який отримав підтримку більшості обраних, а не присутніх делегатів. На момент проведення з'їзду його делегатами були 102 вчені, тому для призначення потрібно було отримати 52 голоси. Схоже, через складні для країни часи на це вирішили не звертати уваги, щоб не зірвати початок роботи нового складу ВРП.
Однак у біографії Д.Лук'янова та його сім'ї наявні серйозні питання. З одного боку, члени ВРП активно допитують кандидатів на суддівські посади щодо їхніх поїздок на окуповані території або в країну-агресор. З іншого боку, у самого члена ВРП дружина та її брат займаються бізнесом на тимчасово окупованих територіях і навіть мають російські ІПН.
Дружина Д.Лук'янова — Ганна Пономарьова — є співзасновником двох товариств, зареєстрованих у Росії, діяльність яких пов'язана з виробництвом сільськогосподарської продукції та наданням транспортних послуг. В одному з них — ТОВ «АПК «Донецький» з юридичною адресою в селі Бірюки біля Донецька — керівником є її брат Антон Пономарьов. В іншому — ТОВ «Агро-Дон» у селі Новоіванівка Амвросіївського району Донецької області — керує Іван Скляров. Обидва товариства мають статус діючих і лише минулого року сплатили до російського бюджету як податки та збори майже 4,2 млн рублів. Ці відомості легко знайти у російських реєстрах. Дивно, чому члени ЄР не провели таку перевірку і не запитали у Д.Лук'янова, як він ставиться до того, що члени його родини фінансують Російську Федерацію. У рішенні ЄР щодо чесноти кандидата про це немає жодного слова.
У декларації Дмитра Лук'янова як кандидата у ВРП зазначено корпоративні права дружини на три ТОВ, але як зареєстровані в Україні. Однак у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб їхнє місцезнаходження вказано на окупованій території. Чи це не повинно було спонукати до більш детального розпитування кандидата щодо нинішнього стану цих компаній?
Якщо у тебе бізнес на тимчасово окупованих територіях, доводиться час від часу перетинати лінію розмежування. Ганна Пономарьова досить часто і надовго виїжджала до Російської Федерації чи на окуповані території. З початком повномасштабної агресії це стало неможливим, але до цього такі подорожі могли тривати понад півроку, зокрема у 2020—2021 роках. Протягом 2018—2021 років дружина члена ВРП 10 разів перетинала лінію розмежування.
Її брат, народжений у 1990 році, досить часто подорожував до Російської Федерації та на окуповані території. Наприкінці 2022 року замість того, щоб стати на захист України, він якимось чином — ймовірно, не без допомоги Д.Лук'янова та його друзів — залишив територію України через пункт пропуску «Устилуг». Можна припустити, що він продовжує займатися згаданим бізнесом у Харцизьку, де й народився. Разом із ним виїхала й теща Д.Лук'янова.
Незважаючи на пенсійний вік, теща члена ВРП є активною бізнесвумен. На неї зареєстровано дві квартири у Харкові площею 63,9 та 32,0 квадратних метрів з ринковою вартістю понад 50 тисяч доларів, півбудинку у Харцизьку та 13 вантажних автомобілів, задіяних у господарській діяльності товариств дочки та сина. Чимало нерухомості записано й на О.Пономарьова — будівлі складів та магазин у Харцизьку, три легкові автомобілі та три КАМАЗ 530.
Натомість Дмитро Лук'янов, як свідчить його власна декларація, матеріально залежний від своєї родини. Житло — лише в оренді, два автомобілі — на дружині. Можна припустити, що від науки не страждають через брак матеріальних благ. Але можливим є й інше пояснення: Дмитро Лук'янов не бажає пов'язувати себе з Україною і лише чекає на момент, щоб виїхати. Тим більше, що є куди — до тещі та бізнесу дружини.
Щоразу, коли чергового суддю чи кандидата запитуватимуть про їхні «непатріотичні» подорожі на окуповані території чи про сумнівні активи їхніх родичів, вони зможуть переадресовувати ці питання майбутньому головуючому ВРП. Йому це буде простіше пояснити як з наукового, так і з практичного погляду.