Інформаційний простір України часто демонструє парадоксальну картину. З одного боку, чиновники постійно говорять про дефіцит бюджетних коштів, залежність від міжнародних кредитів та необхідність запровадження нових податків на посилки та вживані речі. Мовляв, без цього армія залишиться без фінансування. З іншого боку, журналістські розслідування та аналітичні звіти регулярно розкривають величезний потенціал податкових надходжень від тіньової економіки, обсяги якої можуть перевищити навіть кредитні лінії МВФ.
Данило Гетьманцев вказував, що лише на схемах збуту електроніки держава втрачає 20 мільярдів гривень. За даними Кантара, контрафактні цигарки та вейпи коштують бюджету 28 мільярдів гривень. CASE Україна опублікувала аналітику щодо нелегального імпорту автомобілів, де втрати становлять 18 мільярдів на рік. Директор ВЕБ Олександр Цивінський оцінює загальний обсяг тіньової економіки у трильйон гривень.
Потенціал для поповнення бюджету та підтримки чесного бізнесу, який сумлінно платить податки, є величезним. Однак влада часто обирає простіший шлях — запровадження нових податків на звичайних громадян замість боротьби зі складними схемами ухилення. Проте часто ігнорування таких схем пов'язане з залученням органів контролю до їх реалізації. Для податківців 5-10 відсотків у особисту кишеню набагато привабливіше, ніж 20-30 відсотків до державного бюджету воюючої країни. Саме тому медійна увага та громадське обговорення відіграють критичну роль у припиненні таких практик.
Одна з таких тихих схем пов'язана з виробництвом спиртів та маніпуляціями з акцизним податком. Її існування можливе лише за умови відсутності медійної уваги та неможливе без участі податківців. Фінансова дилема цієї схеми масштабна: або 5 мільярдів гривень надходять до бюджету на оборону країни, або 160 мільйонів гривень потрапляють у кишені податківців та їхніх покровителів. Варто зазначити, що в. Глава ДПС України Леся Карнаух у свіжому інтерв'ю прямо визнала складну ситуацію в акцизному напрямі, зокрема щодо пального.
Виробництво спиртів в Україні є підакцизною діяльністю, яка суворо регулюється державою та потребує отримання спеціальної ліцензії. На таких виробництвах обов'язково здійснюється постійний моніторинг податковими органами через акцизні пости. З 2025 року ставка акцизного податку на один літр спирту становить 133,31 гривні. Це значна сума, але система передбачає пільгове оподаткування для різних видів спиртів залежно від їх призначення.
Для спиртів, які використовуються у виробництві ліків, парфумерії, розчинників та фарб, застосовується ставка 0 гривень замість 133,31 гривні. Однак для отримання цієї пільги спирти мають бути денатуровані, тобто містити спеціальний компонент, який виключає можливість їх використання як алкоголю.
Навколо можливості застосування нульової ставки замість повної ставки 133,31 гривні була створена схема, за якою у 2025 році бюджет був обкрадений приблизно на 4,89 мільярда гривень. Об'єктом акцизної маніпуляції став біоетанол — спирт етиловий, виготовлений з біомаси та зневоднений до 99 відсотків. Це технічний спирт, який переважно використовується як домішка в паливі. Його код за УКТ ЗЕД становить 2207 20 00 10.
Згідно з чинним законодавством, якщо спирт йде на підприємства, які легально виробляють паливо, акциз з нього платити не потрібно. Це чинна пільга. Однак якщо цей спирт призначений для виробництва розчинників або продажу іншим виробництвам, він підлягає повному акцизному оподаткуванню за ставкою 133,31 гривні за літр. Щоб біоетанол вийшов з-під акцизного оподаткування навіть для виробництва розчинників, він має бути денатурований. Це окремий процес, що потребує спеціального обладнання та ліцензування. Після денатурації біоетанол називається спиртом етиловим денатурованим і отримує інший код — 2207 20 00 90.
На цій різниці кодів та ставок грають схемні виробники. Вони виробляють або купують біоетанол, на папері перетворюють його на денатурований спирт, фіктивно виробляють з нього розчинники та віртуально продають у роздрібні мережі. Після всіх маніпуляцій у них залишається чистий підакцизний біоетанол, документально відмитий від акцизу. Далі його продають на підпільні та легальні виробництва, де потрібен спирт, а також на нафтобази та АЗС для підмішування в паливо.
Незважаючи на те, що така схема видається малореалістичною, у 2022 році Бюро економічної безпеки повністю довело її існування. Детективи БЕБ зупинили на дорозі цистерну, яка за документами була розчинником ОКСОР, виробленим ТОВ «Перша Подільська енергетична компанія». Однак насправді вантажівка везла бензин, призначений для нафтобази. Розслідуючи ланцюжок цієї цистерни, детективи вийшли на описану схему, в якій розчинник, що документально виробляється на потужностях ТОВ «ППЕК», фактично залишався акцизним біоетанолом. При цьому БЕБ зафіксувало неспроможність податківців, які постійно моніторять виробництво, пояснити таку трансформацію.
Справа була фактажною та гучною, проте після отримання всіх доказів була закрита попереднім складом ВЕБ. Закриття справи не означає виправдання чи підтвердження невинуватості. Це констатація того, що слідство не спромоглося довести порушення в установленому порядку. Деякі питання залишилися відкритими. Для розуміння масштабів: один бензовоз, що везе 40 тонн такого біоетанолу, коштує бюджету 5,3 мільйона гривень недоотриманого акцизу. Ресурсу для підкупу та відкупу достатньо.
За даними джерел у податковій, ключовими гравцями на ринку відмивання акцизу на біоетанолі можуть бути три заводи-виробники.
Перший — ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» (ППЕК). Вони виробляють близько 600 тисяч літрів розчинників ОКСОР та Сольвентол на місяць. Існують великі сумніви щодо того, чи насправді такі обсяги розчинників існують.
Другий — ТОВ «Західна етанольна група» (ЗЕГ). Вони мають ліцензію на виробництво біоетанолу, але, за даними податкової, не мають ліцензії на його денатурацію. При цьому задекларований обсяг виробленого без ліцензії безакцизного спирту за рік становить 1 768 818 декалітрів. Як таке можливо і де цей спирт подівся — залишається незрозумілим.
Третій — ТОВ «Біо ПЕК». Цей завод виготовляє близько 900 тисяч літрів розчинників BioNol на місяць. Однак органи контролю не розуміють, звідки у компанії безакцизний спирт денатурований, коли завод оперує чистим біоетанолом.
За попередніми підрахунками, ці три компанії — ТОВ «ППЕК», ТОВ «Західна етанольна група» та ТОВ «Біо ПЕК» — могли відмити за цією схемою у 2025 році близько 5 мільярдів гривень несплаченого акцизу.
Джерела на спиртовому ринку вказують на існування у податківців конкретного тарифу на цю схему, що дозволяє ігнорувати очевидні речі. Тариф складає 10 відсотків, але не від ставки несплаченого акцизу (133 гривні за літр), а від валового виторгу з продажу віртуально виробленого розчинника. Його середня ціна становить 55 гривень за один кілограм. Таким чином, відкат становить 5,5 гривні з кілограма розчинника.
Щомісячні тіньові збори податківців можуть сягати 12,4 мільйона гривень, що у річному обчисленні становить 161 мільйон гривень. Порівняйте ці цифри з ідеєю обкласти українців податком на посилки, яку просуває уряд Свириденко через парламент. Мінфін хоче зібрати 10 мільярдів гривень і стверджує, що без цього неможливо. Однак те, що на спиртовому акцизі крадуть щонайменше 50 відсотків таких очікувань, свідчить про пріоритети влади.
Доказами залучення податківців до реалізації цієї схеми є акцизні накладні. Біоетанол має код УКТ ЗЕД 2207200010, і при використанні його для виробництва розчинників з нього потрібно сплатити акциз. Щоб цього уникнути, біоетанол у податкових документах змінює назву на спирт етиловий денатурований та проставляється пільговий код УКТ ЗЕД 2207 20 00 90, або залишається назва продукції біоетанол, але проставляється пільговий код спирту етилового 2207 10 00.
При кожній операції зі спиртом підприємство реєструє у ДПС акцизну накладну форми «С», в якій вказує, з яким саме спиртом проводиться операція. Податкова автоматично звіряє наявність у компанії відповідних ліцензій та атестатів на виробничі процеси. Теоретично, якщо компанія не має права на виробництво денатурованого спирту (2207 20 00 90), вона не може його комусь продавати — це автоматично блокується.
Однак насправді реєструючи акцизні накладні, компанії пишуть протилежні речі у графах коду товару та опису товару. На прикладі акцизної накладної №2458 ТОВ «ППЕК» від 31 серпня 2025 року: у графі «код УКТ ЗЕД» зазначається 2207 20 00 90 (спирт етиловий денатурований) з акцизом 0,00 гривні за літр для виробництва розчинників, а у графі «опис товару» зазначається «біоетанол експортний» зі ставкою акцизу 133,31 гривні за літр для виробництва розчинників. Це називається документальним перевертанням товару через заміну коду з акцизного на безакцизний. Хоча у компанії на руках залишається біоетанол.
Далі його документальний шлях продовжується віртуальним створенням розчинника, який також віртуально йде у продаж, а за фактом чистий біоетанол потрапляє туди, куди потрібно схемникам. На прикладі лише цієї накладної №2458, де ТОВ «ППЕК» перевернуло 227 515,9 декалітра біоетанолу, бюджет недоотримав 303 мільйони гривень.
Те саме спостерігається з накладною №5 ТОВ «Біо ПЕК» від 10 жовтня 2025 року на 1514 декалітрів біоетанолу. У графі «код УКТ ЗЕД» вказано 2207 20 00 90 (спирт етиловий денатурований), а у графі опис товару — біоетанол експортний. Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та РЄ) не блокує цю накладну, а пропускає, хоча ліцензія ТОВ «Біо ПЕК» не дає права на роботу з кодом 2207 20 00 90, а передбачає лише 2207 20 00 10. Це не разова помилка.
За даними джерел у ДПС, за 13 місяців — з січня 2025 по січень 2026 року включно — ТОВ «Біо ПЕК» зареєструвало 83 пільгові акцизні накладні-перевертні на 1 180 741 декалітр біоетанолу, що дозволило уникнути сплати акцизу. Акцизний департамент Христини Боженко на це не реагує.
На етапі публікації цих даних має бути публічна реакція керівниці ДПС Лесі Карнаух та початок службової перевірки. Подальше існування описаної схеми означає або повну залученість податківців до неї, або повну некомпетентність. Час вибирати: 5 мільярдів до бюджету чи 160 мільйонів у кишені деяких несумлінних податківців.
Тим більше, що у своєму інтерв'ю Леся Карнаух наголосила на важливості пошуку внутрішніх резервів у тіньовій економіці як джерела фінансової стійкості країни. Вона зазначила, що питання мобілізації внутрішніх ресурсів логічне для міжнародних партнерів України, адже країна веде боротьбу з російським ворогом не лише за існування, а й за фінансову стійкість. ДПС уже працює над цифровізацією, удосконаленням аналітики, розвитком сервісів та боротьбою з тінню. Логічно почати саме з тіні — з цього показового кейсу на 5 мільярдів вкрадених в армії гривень.