Фонд гарантування вкладів фізичних осіб опублікував офіційне спростування інформації, яку розповсюджував голова наглядової ради «Укрінком» Володимир Клименко. За даними відповіді ФГВФО на інформаційний запит редакції 368.media, Клименко стверджував, що суд підтвердив правовий статус фінустанови, однак Фонд заперечив цю інтерпретацію судового рішення.
Згідно з офіційною позицією ФГВФО, у справі № 913/266/20(826/15260/17), щодо якої 13 листопада 2024 року Верховний Суд винес постанову, розглядалися виключно процесуальні питання. Конкретно, Фонд оскаржував ухвалу Господарського суду Луганської області від 30 серпня 2022 року про закриття провадження у цій справі. Клименко, за словами ФГВФО, опустив цей важливий контекст. Верховний Суд не розглядав справу по суті та не підтверджував законність реєстраційних дій щодо ПАТ «Укрінбанк».
Фонд охарактеризував твердження Клименка про те, що судовим рішенням нібито визнана «законність» реєстраційних дій, як маніпулятивні та побудовані на спотворенні та поданні недостовірної інформації.
Історія конфлікту сягає грудня 2015 року, коли НБУ ухвалив рішення про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних. 25 грудня того ж року ФГВФО ввів у банку тимчасову адміністрацію та виплатив вкладникам 1,8 млрд гривень. Однак колишні власники банку не прийняли цього рішення.
У 2016 році вони ініціювали кілька судових процесів щодо оскарження процедури виведення банку з ринку. Того ж року вони внесли до Єдиного державного реєстру зміни, за допомогою яких юридичну особу було перереєстровано на нового керівника, змінено юридичну адресу на Сєвєродонецьк Луганської області та змінено статус юридичної особи на ПАТ «Укрінком». Активи ПАТ «Укрінбанк», які за законодавством мали бути використані для розрахунків з кредиторами, опинилися під контролем компанії ПАТ «Укрінком», що призвело до зупинення розрахунків з кредиторами.
Фонд у судовому порядку заперечує ці реєстраційні дії. Пізніше було ініційовано банкрутство компанії поза банківським законодавством у справі № 913/266/20, що, за оцінкою ФГВФО, є спробою уникнути розрахунків із кредиторами банку.
ФГВФО наголошує, що норми законодавства та численні судові рішення, включаючи рішення Верховного Суду, чітко визначають, що припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому законами «Про банки та банківську діяльність» та «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку. Цю позицію викладено у рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16, яке стало правозастосовним під час розгляду аналогічних справ.
Згідно з позицією Фонду, припинення банком банківської діяльності можливе виключно в порядку, передбаченому вищезазначеними законами. Скасування судом або визнання неправомірним рішення ФГВФО про введення тимчасової адміністрації або початок процедури ліквідації не означає автоматичного припинення управління банком Фондом. Угоди, вчинені колишніми керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними. Банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі виведення банку із ринку. Ці висновки підтверджені у справах № 909/578/17, № 913/266/20 та № 910/6607/21.
У 2020 році був ухвалений закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» № 590-IX, який визначив, що процедуру виведення банку з ринку не може бути зупинено. Цим же законом ФГВФО доручено здійснити та продовжити процедури виведення та ліквідацію таких банків відповідно до закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Спеціальна палата Верховного Суду розглядала аналогічну справу № 910/4475/19 щодо ПАТ «Златобанк». 18 листопада 2021 року суд прийняв рішення, в якому зазначено, що зміна найменування, організаційно-правової форми, реорганізація чи перетворення юридичної особи, яка має статус банку, не допускається законодавством про банки та банківську діяльність та не позбавляє її статусу банку.
Враховуючи цю судову практику, ФГВФО та уповноважена особа Фонду вживають усіх можливих заходів щодо забезпечення повноцінного здійснення ліквідаційної процедури ПАТ «Укрінбанк» у законний спосіб.
Сума акцептованих вимог кредиторів банку, які залишаються непогашеними, становить близько 3 млрд гривень. З цієї суми близько 608 млн гривень — вимоги кредиторів 4-ї черги, тобто вимоги вкладників-фізичних осіб на суму, що перевищує суму гарантованого відшкодування. Понад 491 млн гривень — вимоги кредиторів 7-ї черги, тобто не пов'язані з банком юридичні особи.
Згаданий закон № 590-IX дозволив повернути під управління ФГВФО та відновити процедуру ліквідації низки так званих «зомбі-банків», які також заперечували свій висновок з ринку та були виведені з-під контролю Фонду.
У ПАТ «Златобанк» склалася аналогічна ситуація. Акціонери оскаржили рішення про визнання банку неплатоспроможним, заблокували процедуру ліквідації, внаслідок чого ФГВФО був змушений зупинити розрахунки із вкладниками та кредиторами. У 2019 році акціонери перейменували банк на ПАТ «Злато», змінили місцезнаходження юридичної особи та спробували розпочати процедуру банкрутства відповідно до норм Кодексу про банкрутство, які не регламентують банкрутство банків. Однак після ухвалення закону 590-IX у лютому 2021 року ФГВФО зміг відновити контроль за ним та відновити розрахунки з кредиторами.
За заявами уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» правоохоронними органами здійснюється досудове розслідування щодо низки кримінальних проваджень, пов'язаних із видачею кредитів на підставі іпотечних договорів, забезпеченням за договором цільової позички та видачею банківської гарантії на користь пов'язаної з банком особи, внаслідок чого банку завдано збитків у особливо великих розмірах.