У четвер Верховна Рада проголосувала за законопроект 6013, який передбачав скасування Господарського кодексу та містив низку змін до системи штрафування постачальників оборонної продукції. Центр протидії корупції звернув увагу на те, що депутатка від фракції «Слуги народу» Галина Янченко просувала законопроект № 12202, спрямований на звільнення від штрафу у розмірі 7 відсотків вартості контракту тих постачальників оборонної продукції, які затримали поставку зброї на фронт більш ніж на 30 днів. Крім того, Янченко просувала поправку № 502 до законопроекту № 6013, зареєстровану від імені депутата Олексія Мовчана та підтриману економічним комітетом Верховної Ради на її ініціативу. Ця поправка також передбачала скасування штрафів.
Центр протидії корупції зазначив, що законопроект № 12202 звільняв постачальників від штрафу в контрактах, укладених після набрання чинності законом, тоді як поправка № 502 охоплювала навіть уже укладені договори. За кілька годин обидва документи були ухвалені.
У відповідь на критику Янченко заявила, що чинна система штрафів неадекватна. За її словами, нині діють три види штрафів, включаючи 13 відсотків за перший місяць прострочення, хоча середній заробіток виробників оборонної продукції становить лише 5-7 відсотків від вартості контракту. Депутатка пропонувала залишити єдиний штраф у вигляді щоденної пені в розмірі 0,1 відсотка на день прострочення, що становить близько 3 відсотків на місяць. За її твердженням, такий механізм передбачений Цивільним кодексом.
Максим Костецький, юридичний радник Національного агентства корупції, адвокат та волонтер, підтримав позицію щодо скасування 7-відсоткового штрафу, зазначивши, що він дійсно скасовується, але залишаються інші санкції, передбачені Цивільним кодексом та безпосередньо договорами. Костецький також зауважив, що твердження про те, що виробники можуть заробляти менше, ніж платитимуть штрафи, є оцінним судженням, оскільки виробники закладають прибуток у свої розрахунки та продовжують розширювати виробництво. Він підкреслив, що в Україні діє свобода договору, і сторони можуть боротися за більшу прибутковість під час укладання угод. Юрист також наголосив, що Господарський кодекс України справді є рудиментом пострадянської економіки, який не відповідає європейським практикам та стандартам ОЕСР, і його скасування давно вимагали фахівці. Однак він застеріг, що важливо уникнути одночасного падіння нормативного регулювання цілого сектора, а заміна повинна відбуватися поетапно.
Поправка Олексія Мовчана в буквальному формулюванні виключала застосування положення про стягнення штрафу у розмірі 7 відсотків вартості товарів до виконавців державних контрактів щодо оборонних закупівель, які виконуються в період дії військового стану в Україні з 24 лютого 2022 року та не завершено на день набрання чинності законом. Депутат Ігор Фріс намагався переконати, що поправка не стосується існуючих контрактів, однак формулювання звучало інакше. Це викликало серйозні питання щодо поінформованості депутатів про функціонування ринку постачання зброї та можливих наслідків таких змін, а також про те, чи не є подібні поправки лобіюванням інтересів спеціалізованих імпортерів.
Скарги на штрафи надходили саме від спеціалізованих імпортерів зброї, які нічим не відрізнялися від постачальників продовольства для Міноборони. У жовтні місяці під час обговорення спроб звільнити керівницю Агентства технічного забезпечення Марину Безрукову вітчизняні постачальники зброї серед своїх претензій назвали штрафи, стверджуючи, що вони платять більше штрафів, ніж іноземні контрагенти. АТЗ тоді відкинув ці звинувачення, наводячи дані про те, що іноземні контрагенти сплатили агентству 57 249 євро та 10 384 доларів, тоді як судові процеси тривають, і в судах різних інстанцій знаходяться справи на загальну суму 5,5 мільйона євро та 566 тисяч доларів. Розмір виконаних рішень та претензій щодо спеціалізованих імпортерів становив понад 3,9 мільйона гривень. Однак АТЗ зазначив, що саме зі сторони спеціалізованих імпортерів агентство стикається з найбільшими затримками з виконанням державних контрактів. Щодо внутрішніх виробників, обсяг виконаних рішень та претензій становив 16 мільйонів гривень, що в контексті мільярдних контрактів є незначною сумою.
За 1,5 року роботи у Громадській антикорупційній раді ніхто штрафів у 13 відсотків не застосовував. Посилання на 3-відсоткові заробітки оборонних постачальників розглядається як маніпуляція. Наприклад, дозволена маржа по дронах та радіоелектронній боротьбі на той момент становила 25 відсотків. Спеціалізовані експортери справді мають 3 відсотки контракту, але це не захищає від того, скільки маржі виводиться на посередників у іноземних країнах. Для решти постачальників немає регулювання маржі — як сторони домовляються, така ціна й є. Тому твердження про те, що постачальники втрачають останню копійчину, розглядається як неправдиве.
Незважаючи на те, що постачання зброї в Україну справді пов'язане з серйозними ускладненнями, постачальники часто зловживають пунктами про форс-мажорні обставини. Один із попередніх заступників міністра оборони жартував: «Та що ви кажете? Невже знову цех із порохами у Болгарії вибухнув, втретє за місяць». Взяти довідку про форс-мажори у регіональному відділенні Торгово-промислової палати було досить просто та дешево, тому міністерство намагалося централізувати цей процес, вимагаючи київську довідку. Однак постачальники опиралися цьому.
У попередніх версіях контрактів пункт про відповідальність сторін передбачав, що якщо виконавець не поставить товар у строк, він зобов'язується сплатити пеню у розмірі 0,01 відсотка вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, але розмір такої пені не перевищуватиме 10 відсотків від вартості. Замовник залишав за собою право висувати інші юридичні та договірні претензії. У разі, якщо виконавець відмовляється виконати свої зобов'язання після настання ефективної дати контракту, він зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5 відсотків вартості непоставленого товару.
Щодо того, чому на такі поблажки не варто йти, причина полягає в тому, що кожен день прострочення з постачанням боєприпасів коштує життя українським військовим. Ціна «Львівського арсеналу» на міни була значно вищою, ніж у конкурентів, що не відповідає заявленим 3 відсоткам маржі. Скандал із цінами СТЕ, описаний журналістом Михайлом Ткачем, також вказує на значне завищення цін. Дебіторська заборгованість терміном понад 365 днів згідно з відповіддю Міноборони на запит Громадської антикорупційної ради станом на 26 червня 2024 року становила 9,1 мільярда гривень. При зменшенні штрафів АТЗ буде беззахисним перед постачальниками зброї, а українська армія матиме великий ризик непостачання зброї. Один із українських заводів, який поставив браковані 120-міліметрові та 82-міліметрові міни на фронт, також не виконав майже на третину всі замовлення щодо законтрактованих позицій боєприпасів.
Поправка Мовчана фактично вибачатиме такі порушення у вигляді зменшення штрафів. Досвід зниження штрафів в інших сферах закупівель Міноборони, зокрема у закупівлі харчування, показує, що цей шлях неефективний і лише погіршує якість забезпечення. У 2023 році при порушенні умов договору за термінами поставок харчових продуктів постачальник сплачував замовнику штраф у розмірі 100 відсотків від вартості недопоставленого або несвоєчасно поставленого товару та пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості. За прострочення понад 30 днів додатково стягувався штраф у розмірі 7 відсотків. На початку 2024 року через складну ситуацію з постачанням продуктів та внутрішні інтриги Державний оператор тилу зменшив штрафні санкції до 0,1 відсотка за прострочення до 10 днів та 20 відсотків за непоставлений товар. Це призвело до того, що постачальники почали використовувати 10-денний термін для затримки доставки та відмовлялися привозити товар, на який самі встановили низькі ціни в каталозі.
На 2025 рік Державний оператор тилу підвищив штрафні санкції, хоча й досить гуманно. Однак якщо при провалу постачання їжі державу можуть підмінити волонтери, то щодо постачання зброї вони цього зробити не зможуть. Оскільки питання поправки набуло розголосу, є надія, що її просто скасують на наступних голосуваннях, якщо вся Верховна Рада не хоче ходити з тавром людей, які підривають обороноздатність країни. За словами народного депутата Ярослава Железняка, цієї поправки в залі не знали, її побачили під час голосування. Зараз є домовленість зі спікером Русланом Стефанчуком переглянути цю норму.