Артур Ємельянов, впливова фігура в судовій системі України, опинився у центрі кримінального розслідування, яке стосується подій, що сягають більш ніж 15 років назад. 1 грудня прикордонники затримали його та його дочку на пункті пропуску «Устилуг» у Волинській області, коли вони намагалися виїхати з України. Прикордонники вилучили два його закордонні паспорти, посилаючись на ознаки підробки. Два дні потому, 2 грудня 2024 року, Державне бюро розслідувань оголосило про затримання Ємельянова та вручення йому підозри у участі в злочинній організації та одержанні неправомірної вигоди. На наступний день Печерський районний суд Києва помістив його під варту без застави.
Ємельянов протягом років займав ключові посади в судовій системі. Минулого року він був заступником голови Вищого господарського суду, головою Ради суддів господарських судів, керував Господарським судом Донецької області, а також очолював Апеляційний господарський та Господарський суди міста Києва. Однак останніми роками він не обіймає посад у судовій системі, замість цього працює адвокатом та активно займається волонтерською діяльністю для армії.
Історія звинувачень проти Ємельянова сягає 2015 року, коли суддя Господарського суду Києва Алла Зіневич (Пригунова) заявила, що кримінальну справу проти неї за отримання хабарів було сфальсифіковано саме Ємельяновим, оскільки вона не послухалася його вказівок. Перебуваючи на посаді заступника голови ВГСУ, Ємельянов приїжджав на виробничі наради суддів Господарського суду Києва і наказував, які рішення мають бути ухвалені, посилаючись на те, що певні справи мають «державне значення». Коли судді не погоджувалися, він загрожував їм втратою підтримки керівництва суду. Подібні звинувачення висунули ще двоє суддів, яких згодом визнали потерпілими.
У 2016 році Ємельянову оголосили підозру за втручання у роботу суду, систему розподілу справ та ухвалення неправосудних судових рішень. У 2020 році справу проти Ємельянова та чотирьох інших працівників апарату суду направили до Дніпровського суду Києва. Підготовче засідання тривало два роки, і розгляд по суті мав розпочатися за місяць до повномасштабної війни, однак процес знову загальмував. Двоє обвинувачених уже звільнено від відповідальності за строками давності. Сам Ємельянов заявив, що не ініціюватиме закриття справи, бажаючи довести свою невинність.
У 2021 році Вища рада правосуддя остаточно звільнила Ємельянова з посади судді за втручання у діяльність судді Зіневич у справах, які перебували у її провадженні до 2014 року.
Нова підозра з'явилася у вересні 2023 року, коли слідчі ГБР виділили матеріали з кримінального провадження, де Ємельянов сам був заявником і потерпілим від шахрайства колишніх бізнес-партнерів його екс-дружини та ще однієї людини. Однак із справи взяли лише 10 аркушів з матеріалами про втікача нардепа Дейдея та допитом одного з підозрюваних, на основі яких сфабрикували «нову кримінальну справу» за статтею 111-2 Кримінального кодексу про допомогу державі-агресору. Ємельянов дав інтерв'ю, пояснивши, що сприймає це як замовлення та спробу його дискредитації. Через рік йому було пред'явлено підозру, але вже у корупції.
Згідно з викладом підозри, перебуваючи на посадах голови Ради суддів господарських судів України та заступника голови ВГСУ, Ємельянов у змові з керівником апарату та працівниками апарату Господарського суду та іншими невстановленими особами втручалися в діяльність суддів, сприяючи винесенню неправосудних рішень. Крім того, як суддя Господарського суду Донецької області у 2008 році він нібито ухвалив свідомо неправосудне рішення, яким зобов'язав Святогірську міську раду міста Слов'янська Донецької області укласти з ТОВ «Дрімвуд» договір оренди земельної ділянки площею 2 гектари на 49 років та 9 місяців для будівництва та експлуатації спортивно-оздоровчого комплексу з фізкультурними майданчиками та зоною відпочинку на землях водного фонду та земель рекреаційного призначення. Між цим судовим рішенням та укладанням договору оренди екс-дружина Ємельянова Ярослава Красильникова та його співмешканець Віктор Татьков були включені до засновників ТОВ «Дрімвуд».
Прокурор Богдан Мазурок пояснив, що неправомірна вигода була надана посадовими особами товариства через дружину самому Ємельянову (офіційно шлюб розірвав суд у 2014 році). Адвокат Яків Гольдарб, який представляє підозрюваного, звернув увагу, що прокурор надав рішення Святогірської міської ради про розірвання договору оренди та інші документи, які свідчать, що ТОВ «Дрімвуд» навіть не почало використовувати земельну ділянку. Ємельянов зазначив, що ухвалене ним судове рішення є дійсним, не скасованим і тому не може бути визнаним судом як кримінальна подія. Він наголосив, що є віруючою людиною, і завершив свій виступ цитуванням Євангелія від Луки.
Содержання підозри видається дивним, оскільки у Дніпровському суді Києва з 2020 року вже перебуває обвинувальний акт за аналогічними обставинами щодо Ємельянова та кількох інших працівників апарату суду. На запитання судді, чому через багато років з'явилася нова підозра за старими обставинами, прокурор припустив, що інший слідчий переглянув ці обставини і побачив новий злочин. Коли суддя уточнив, чи це означає недоопрацювання органу досудового розслідування, прокурор відповів, що не може так говорити, і повторив, що причиною є інший слідчий.
Адвокати колишнього судді посилаються на статтю 61 Конституції, яка забороняє двічі притягувати особу до кримінальної відповідальності за одні й ті самі дії, а також на строк давності, який минув — за неправомірною вигодою у 2018 році та за злочинною організацією у 2023 році. Однак Печерський суд Києва ці аргументи відкинув. По-перше, кваліфікація дій інша, ніж у справі, яка вже слухається у Дніпровському суді. По-друге, за текстом підозри, події щодо злочинної організації тривали з серпня 2008 року по квітень 2014 року, тому 15-річний термін давності вважається таким, що не закінчується. Захисники наполягають, що окрім судового рішення щодо ТОВ «Дрімвуд» 2008 року про інші події у підозрі не йдеться, тому незрозуміло, що ще робила злочинна організація до 2014 року, і терміни давності спливли. У такому разі суд мав би застосувати менш суворий запобіжний захід.
Однак суддя Печерського суду обрала найсуворіший запобіжний захід — тримання під вартою без альтернативи застави. Хоча стаття 255 Кримінального кодексу надає право визначати чи не визначати заставу. На вимогу Ємельянова та його адвокатів скаргу на запобіжний захід розглядала Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду. Розгляд затягнувся на два тижні. До групи прокурорів у цій справі входить 11 осіб, включаючи заступника Офісу генпрокурора. Однак 30 грудня жоден із них не прийшов у судове засідання. Два прокурори — Богдан Мазурок та Сергій Новіков — пізніше надали офіційні документи про відпустку. Інші дев'ять прокурорів, здавалося б, не були обізнані про матеріали справи. Один із суддів колегії висловлював бажання ухвалити рішення про неповагу прокурорів до суду. На питання судді про те, що у справі свідчить про наявність злочинної організації, прокурор послався на обвинувальний акт, який уже три роки слухається в іншому суді, та загалом на «сукупність обставин».
Прокурор пояснив, що Ємельянов обіймав високі посади в судовій гілці влади і рухався ієрархією з Господарського суду Донецької області до ВГСУ спільно з організатором цієї злочинної організації Віктором Татьковим, колишнім головою ВГСУ, який з кінця 2016 року перебуває у розшуку. Разом з ними кар'єрними сходами просувалися працівники апаратів судів, здійснювалися дії з втручання в авторозподіл справ та приймалися необхідні судові рішення. З 2008 року Ємельянов та його оточення набували майна.
Прокурор Мазурок припускає, що злочинна організація не припинила своє існування і діє до сьогодні, про що нібито свідчать банківські та господарські операції, зокрема членів сім'ї Ємельянова та його екс-дружини. Під тиском питань суддів прокурор підтвердив, що приводом підозрювати Ємельянова щодо участі у злочинній організації є стан його родини. Із судових ухвал вбачається, що слідчі ГБР активно працювали за майном оточення Ємельянова.
У вересні 2023 року та у квітні 2024 року під час обшуку квартир, що належать Світлані Омелянові, з'ясувалося, що там постійно проживав її колишній чоловік — у житлі були його речі, документи та інших членів родини, спільні фото та інші предмети, що підтверджують спільний побут. У червні 2024 року Печерський суд Києва заарештував майно Артура Ємельянова, його екс-дружини, двох синів та невістки. Клопотання про арешт слідчий обґрунтовував тим, що активи колишнього судді можуть бути оформлені на його родичів, чиї статки нібито не підтверджуються їхніми доходами. Однак підозри у незаконному збагаченні Ємельянову ще не повідомляли.
Еще 2017 року журналісти програми «Схеми» публікували розслідування, що колишня дружина судді Ємельянова Світлана має численну елітну нерухомість у різних куточках світу. Це вілла в Анталії та апартаменти в Дубаї, два готелі у Відні, а також німецька фірма, що управляє трьома готелями у Франкфурті-на-Майні. Оскільки колишнє подружжя мало спільні поїздки та дозвілля, припускали, що вони розлучилися фіктивно з метою приховування майна в декларації судді.
Ємельянов каже, що стан його сім'ї має законне походження і з них сплачено податки, а звинувачення називає брехнею та вигадкою. Сам він із 2022 року щорічно заробляє 5-6 мільйонів гривень. Близько 10 мільйонів витрачено на волонтерство. Отже, близько 5 мільйонів гривень у нього є. Ємельянов не має власного житла і проживає в орендованому будинку в селі під Києвом з 18-річною дочкою, матір'ю та вітчимом. Він наголошує, що тепер, під час війни, гроші витрачаються не на придбання житла чи автомобілів, а на допомогу військовим. Пояснює, що підприємницькою діяльністю займалася дружина, і після розлучення більшість майна відійшла їй.
Ємельянов озвучив версію, що правоохоронці намагаються перешкодити його роботі адвоката. З квітня 2021 року, коли він звільнився із судової системи, він надавав юридичні послуги, і компанії, інтереси яких він представляв, почали отримувати позитивні рішення. Однак підприємство-боржник «Донбасенерго» нібито почало звертатися до правоохоронних органів з метою впливу та тиску на нього. У серпні 2023 року його намагалися мобілізувати, але це не вийшло. А зараз, на його думку, фабрикується нова кримінальна справа, оскільки його допомога клієнту стала підставою для цієї підозри та тиску на нього як адвоката.
Ємельянов розповів, що веде дві справи як адвокат, обидві пов'язані з великими засобами. Одна розглядається понад сім років, інша чотири чи п'ять років — це банкрутство одного великого підприємства. Спочатку були спроби його підкупити, щоб він відмовився від цих справ, оскільки він почав вигравати. Він розумів, як стратегічно правильно поставити захист, відпрацьовувати позовні провадження, і вони почали вигравати у всіх цих справах. Він веде багато справ, але пов'язує лише з цими двома, оскільки безпосередньо з цих справ була спроба його підкупити, а він відмовився. Потім були погрози, потім спроби його мобілізувати. Він поки що не висвітлює у пресі всі питання стосовно цих замовників, оскільки потрібно підготувати повністю всі докази та обґрунтування.
Ємельянов пояснив, що дочка виїжджала для складання іспитів в Австрії, а він для волонтерської діяльності. З моменту повномасштабного вторгнення РФ він близько 40 разів із волонтерською місією виїжджав за кордон та повертався до України, не збирався і не збирається ховатися. Виїжджав не системою «Шлях», а відрядженням від компанії «Регіна». Через пункт Устилуг Ємельянов раніше їздив 10 разів. У грудні він мав забрати у Польщі партію дронів. Про поїздки завжди інформував слідчого ГБР. За два тижні до повідомлення підозри був у слідчого на допиті. За тиждень до затримання у засіданні Київського апеляційного суду під час оскарження арешту майна Ємельянов нібито попередив прокурора про свою чергову поїздку.
Ємельянов вдячний та має грамоти за волонтерську діяльність, надав декларації про перелік товарів, які привозив як гуманітарну допомогу. Його адвокати долучили до суду копії сторінок з Фейсбуку, які підтверджують, що Ємельянов веде волонтерську діяльність і вдячний ЗСУ.
Попередньо троє військовослужбовців хотіли взяти Ємельянова на поруки. Однак до засідання з відеозв'язку зміг підключитися лише один — Сергій Поємчук, заступник командира десантно-штурмового батальйону 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він розповів, що познайомився з Ємельяновим у березні-квітні 2022 року у місті Слов'янську. З цього часу Ємельянов допомагає їхній військовій частині — забезпечує транспортом, боєприпасами, провізією, дронами. Поємчук висловив побажання, щоб відбувся справедливий суд, а не судилище, і Ємельянову дозволили внести заставу чи обрали домашній арешт. Суддя зупинив Поємчука, коли він спробував спитати прокурорів про групи інвалідності. Військового попросили відповісти, як він поставиться до того, що Ємельянов, наприклад, вкрав мільярд, а на армію віддав лише 10 мільйонів.
Поємчук дав зрозуміти, що це ще має бути доведено, але водночас наголосив, що є люди, яким просто байдуже до війни, дехто залишив усе і забув, що є українцями, а Ємельянов як свідомий громадянин допомагав збройним силам, доки його не ув'язнили.
Повернувшись із дорадчої кімнати, колегія суддів оголосила, що скасовує рішення Печерського суду і ухвалює нову ухвалу — застосувати запобіжний захід Артуру Ємельянову у вигляді утримання під вартою або альтернативної застави у 80 мільйонів гривень. Повний текст рішення ще не готовий, тому причини, якими керувався суд, не відомі. Цей захід діятиме до 30 січня. Незабаром прокуратура знову звертатиметься до суду.