Коли закінчується контракт керівника Агентства оборонних закупівель, у середовищі, яке живе за рахунок військових поставок, починається справжня суматоха. Наприкінці січня мав завершитися договір з Мариною Безруковою, яка керувала АТЗ, і це спровокувало гострий конфлікт усередину партії «Голос» та антикорупційного середовища.
Нардепка від «Голосу» Олександра Устинова першою вийшла в атаку. У своєму блозі вона звинуватила АТЗ у серйозних порушеннях: на рахунках агентства, за її словами, застрягло десятки мільярдів гривень на протязі кількох місяців, пропозиції від виробників озброєння губляться, а закупівлі здійснюються через посередників, кожен з яких заробляє на війні свій відсоток. Устинова писала, що гроші «освоювали» якнайшвидше до кінця року, розуміючи, яким скандалом це може обернутися. Вона наголошувала, що фаворитами постачальників виявилися не виробники озброєння, а посередники. Депутатка ставила запитання, чи агентство свідомо саботує швидкі закупівлі за нижчими цінами, чи це результат професійної непридатності керівництва. Устинова також нагадала, що саму Безрукову було призначено на посаду на пропозицію так званої антикорупційної громадськості.
Устинова наводила конкретні цифри щодо роботи АТЗ під керівництвом Безрукової. За її даними, в агентстві працює майже 300 осіб, а річний бюджет на команду керівництва становить 450 млн гривень, що в середньому дає 1,5 млн гривень на кожного керівника, а доходи деяких вищі. Сама Безрукова у листопаді отримала майже 400 тис. гривень. Устинова називала це мародерством під час війни.
Однак у відповідь на критику Устинової виступив Юрій Ніколов, ще один активіст, пов'язаний з антикорупційною боротьбою. Він звинуватив Устинову в маніпуляції та брехні. Ніколов стверджував, що Устинова неправильно інтерпретувала дані про постачальників. За його словами, Устинова рахувала кількість контрактів, а не суми грошей. Він наводив приклад: якщо є 9 контрактів по мільйону гривень з українськими виробниками дронів та один контракт на мільярд гривень з посередником, то за кількістю контрактів виробники становитимуть 90 відсотків, хоча за грошима посередник отримав більше. Ніколов заявив, що звернувся до АТЗ і отримав просту відповідь: це брехня. Він критикував Устинову за те, що вона не розуміє різниці між кількістю контрактів і обсягом фінансування.
Ніколов різко атакував колишню колегу, називаючи її «фахівцем», який хотів очолити АТЗ за підтримки міністра оборони Рустема Умерова. Він нагадав, що Умеров перейшов в уряд саме з фракції «Голос», а офіс президента через суд зберіг команду від розпаду. Ніколов передбачав, що коли цю команду гнатимуть, вона не матиме навіть такої підтримки, як команда Рєзнікова. Його різкі висловлювання викликали подив серед його передплатників, адже Устинова походила з команди Центру протидії корупції, яку очолює Віталій Шабунін. Пояснюючи свою позицію, Ніколов зазначив, що ті, хто сам заробив, можливо, мають право критикувати, але ті, хто дорвався до влади, показують, що з ними робиться.
Дар'я Каленюк, ще одна співзасновниця ЦПК, також вступила в дискусію. Вона розповіла, що у вересні 2024 року міністр оборони Рустем Умеров оголосив про своє рішення звільнити як Марину Безрукову, так і свого заступника Дмитра Клименкова, оскільки вони, на його думку, «погано справляються». Натомість Умеров запропонував призначити директором АТЗ Олександру Устинову. Каленюк назвала цю пропозицію шоком, адже вона була готова прийняти посаду замість людини, яка, за оцінкою міністра, не справляється зі своїми обов'язками. Каленюк висловила занепокоєння тим, що фронт може недоотримати дрони, озброєння чи снаряди через затримки в АТЗ, але на посаді залишиться «своя людина». За словами Каленюк, така позиція дуже засмутила Устинову.
Конфлікт у антикорупційному середовищі не обмежується лише суперечками навколо АТЗ. Нещодавно викрили на непрофесіоналізмі ще одного активіста — засновника StateWatch Гліба Каневського. Він довгий час ухилявся від військової служби, але потім працевлаштувався до Міністерства оборони, до підрозділу, який займається закупівлями. Однак з його приходом Департамент політики закупівлі Міноборони опинився в епіцентрі численних корупційних скандалів. Журналісти NGL Media опублікували розслідування, яке показало, що через халатне ставлення Каневського до своїх обов'язків на посаді в.о. директора департаменту для фронту було придбано армійські фляги за ціною, втричі вищою за звичайну. За його словами, Каневський знав про проблеми з документацією, вирішення яких дозволило б заощадити значні кошти для держави, проте приховував цю інформацію і не вживав заходів щодо їх вирішення та підвищення ефективності оборонних закупівель. Публічно про проблему він заявив лише після того, як журналісти-розслідувачі її викрили.
У так званому антикорупційному середовищі все частіше лунають скандали з взаємними звинуваченнями у лобізмі, опортунізмі та протекціонізмі. Колишні співробітники ЦПК Галина Янченко та Анастасія Радіна приймають закони, які критикуються як неправильні, поправки простягаються на догоду корупціонерам. Навіть викривачів, як боровця В. Шабуніна, викривають у брехні. Олексій Фролов у коменті під постом Каленюк підсумував ситуацію: «Ось панорама у ЦПК. Це Янченко. Тепер Устинова. Ви впевнені, що ви там із корупцією боретеся?»