Олександр Лієв, екс-чиновник Міністерства оборони України, отримав нову підозру у кримінальному провадженні. На цей раз його звинувачують у причетності до схеми постачання військовому відомству великокаліберних кулеметів низької якості на загальну суму понад 190 мільйонів гривень. Про це повідомила прес-служба Офісу Генерального прокурора у вівторок, 14 січня.
За інформацією слідства, у 2022 році Департамент Міноборони України уклав договори з державним підприємством на поставку 400 кулеметів ДШК вартістю 193 мільйони гривень. Однак виконавець контракту поставив лише 200 одиниць зброї, причому всі вони були позбавлені належного маркування та характеризувалися низькою якістю. Під час використання в бойових умовах такі кулемети швидко виходили з ладу, що могло спричинити серйозні втрати серед військовослужбовців. Загальний розмір збитків державі визначено у 193 мільйони гривень.
Лієву та двом керівникам державного підприємства повідомили про підозру за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за привласнення, розтрату майна чи заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах, вчинене організованою групою. Крім того, їм інкримінується перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань за частиною 2 статті 114-1 КК. Представникам державного підприємства, які брали участь у корупційній схемі, також повідомили про підозру у службовому підробленні.
Це не перша підозра для Лієва. Раніше, у січні 2024 року, йому повідомили про причетність до розкрадання понад 1,5 мільярда гривень під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил. Тоді ж підозру отримали й керівник та комерційний директор підприємства «Львівський арсенал».
Більш широкий контекст цієї справи розкривається у матеріалах журналістів, які у листопаді повідомили про масштабну корупційну схему у Міноборони. За їхніми даними, восени 2022 року Міністерство оборони України уклало три контракти з фірмами-посередниками на закупівлю боєприпасів для ЗСУ на суму майже 2 мільярди доларів. Усі три контракти провалилися, а боєприпаси так і не надійшли до України.
У схемі брали участь українська компанія «Львівський арсенал» та дві іноземні фірми, які мали перерахувати кошти компанії WDG. Цією компанією володіє Матіас Зубак, син відомого торговця зброєю Дзвінка Зубака. За даними громадських джерел, Зубак на кошти Міноборони придбав занедбаний завод Vitezit у Боснії та Герцеговині.
Процесуальна історія справи Лієва розвивалася динамічно. Після повідомлення про підозру у розкраданні 1,5 мільярда гривень у січні 2024 року його ув'язнили у лютому. Вищий антикорупційний суд України встановив заставу у розмірі 50 мільйонів гривень. Однак у березні суд відпустив Лієва під особисте зобов'язання. Це рішення виявилося недовготривалим: у квітні 2024 року Апеляційна палата ВАКС скасувала попередню ухвалу та зобов'язала повернути екс-чиновника під варту. Наразі щодо фігурантів справи вирішується питання про обрання їм запобіжних заходів.