Державне підприємство «Південний» опинилося у критичній ситуації всього за п'ятдесят днів після призначення нового керівництва. 20 березня Олексій Кулеба призначив на посаду директора порту Артема Литвинова, людину з його так званого «бек-офісу». Вже за кілька днів новий директор почав активно втручатися у ключові операційні процеси підприємства.
На момент його приходу в порту нарешті були оголошені дві процедури закупівлі електроенергії через платформи Prozorro і Prozorro Market. Йшлося про контракт на суму понад 200 мільйонів гривень. Однак Артем Литвинов, ознайомившись із документацією, видав наказ скасувати тендер у Prozorro. Офіційно це обґрунтовувалося необхідністю перегляду умов, але фактично це означало знищення конкурсної процедури.
Залишилася закупівля через Prozorro Market, де вже були зареєстровані потенційні постачальники. Проте й ця процедура зірвалася. 25 березня 2026 року порту довелося оголошувати новий тендер з нуля. За словами джерел, ситуація повторюватиметься доти, доки в торгах не з'явиться постачальник, прийнятний для Артема Литвинова. Проблема полягає в тому, що порт не може чекати невизначено довго. Без укладеного контракту підприємство ризикує залишитися без електроенергії. Запаси дизельного палива недостатні, а його вартість у рази перевищує ціну електроенергії за контрактом.
Паралельно з проблемами в закупівлях виявилася й інша критична проблема: порт закуповує дизельне паливо за цінами, які перевищують роздрібні ціни на звичайних автозаправках. Це означає, що порт «Південний» витрачає значно більше коштів на паливо, ніж було б раціонально.
Поки керівництво розбирається з тендерами, перевалка вантажів у порту різко впала. Із травня обсяги почали стрімко зменшуватися. Великі трейдери почали переводити свої вантажі до сусідніх приватних терміналів, насамперед до ТІС. У приватних операторів обсяги зростають, тоді як державний порт під керівництвом Артема Литвинова переживає явний спад. Якщо проблема була б у загальних ринкових умовах або у Державній зерновій корпорації, то конкуренти також мали б страждати. Однак вони працюють успішно. Якщо проблема була б у державній політиці, приватні оператори також скаржилися б. Але вони цього не роблять. Це вказує на те, що проблема знаходиться всередині самого порту, і її причина – управлінські рішення Артема Литвинова.
Найбільше від цих управлінських помилок страждають звичайні докери. Вони працюють на умовах відрядної оплати, тобто отримують гроші лише за фактично виконану роботу. Без вантажів немає роботи, без роботи немає заробітку. За перші дні травня порт перевалив близько 100 тисяч тонн при плані понад мільйон тонн. Це означає виконання плану лише на 10 відсотків. Артем Литвинов називає цю ситуацію «контрольованою», але в самому порту це вже розцінюють як спробу створити паралельну реальність, у якій цифри виглядають краще, ніж вони є насправді. Проблема в тому, що в паралельній реальності зарплату все одно не платять.
За інформацією джерел, ситуація в порту вже перебуває під контролем правоохоронних органів. Якщо блокування закупівель продовжиться, це може перерости в окреме кримінальне провадження. Державне підприємство з річним оборотом у мільярди гривень виявилося заручником управлінських рішень однієї людини, рішень, які ставлять під загрозу його базове функціонування.
Всього п'ятдесят днів знадобилося, щоб увігнати державний порт у боргову яму та на грань повної зупинки. Експеримент з так званим «ефективним менеджментом» явно провалився. Чим швидше Артем Литвинов залишить посаду, тим більше шансів, що порт «Південний» взагалі зможе вижити.