Державна аудиторська служба виявила низку порушень у фінансовій діяльності Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка. За інформацією аудиторів, частину території цієї наукової установи, розташованої у Печерському районі Києва, планували передати під житлову забудову на основі інвестиційної угоди. Інвестором виступало ТОВ «КСМ-Девелопмент», яке офіційно належить Ользі та Тетяні Черненко, родичам Миколи Копістири, відомого будівельника.
Цей випадок привернув увагу ЗМІ у контексті попередніх скандалів навколо будівельної діяльності сім'ї Копістири. Син Миколи Копістири Сергій нещодавно став фігурантом кримінального провадження. За інформацією детективів НАБУ, влітку 2023 року він пропонував хабар тодішньому міністру інфраструктури Олександру Кубракову. За словами слідства, Сергій Копістири просив залишити в силі договори, укладені попереднім керівництвом міністерства з фірмою «Сітігазсервіс», щодо будівництва житлового комплексу на земельній ділянці, що належала міністерству. Він пропонував міністру нерухомість у новобудовах загальною площею понад 5,2 тис. м2.
Національний ботанічний сад загальною площею 129,86 га належить до наукових установ Національної академії наук України, є частиною природно-заповідного фонду та об'єктом комплексної охорони. Держаудитслужба зазначила, що всупереч прямій законодавчій забороні земельна ділянка ботсаду на вулиці Садово-Ботанічній (кіл. Тимірязєвської), 1 у Києві стала предметом інвестиційної угоди, за якою передбачалося зведення житлових та нежитлових будівель, частку в яких мав отримати сам ботсад.
КСМ Груп давно відома на будівельному ринку як компанія з тісними зв'язками з Національною академією наук. Майже всі великі житлові комплекси цього забудовника у Києві — «Кришталеві Джерела», «42 Авеню», «Феофанія Сіті», «Дніпровський» — збудовані на колишніх територіях НАНУ, які були передані під будівництво за інвестиційними проектами. Однак у Національній академії наук стверджують, що в інвестугоді Ботсада йшлося виключно про реконструкцію господарських приміщень, а не про забудову.
Проте перевірити це твердження поки що неможливо, оскільки керівництво Ботанічного саду, яке проводило прес-конференцію з приводу інвестугоди, документ не оприлюднило. За словами керівництва, для цього не було дозволу від НАНУ та інвестора. Заступник директора з наукової роботи Ботсада Микола Шумик пояснив, що у документі не було визначено конкретних об'єктів для реконструкції, тому можна вважати, що договір не був укладений повністю. Водночас інвестугоду підписали шість років тому. За цей час забудовник надавав ботсаду готівку, послуги та товари, у тому числі цибулини тюльпанів та ґрунт, загалом на суму 2,6 млн грн. Однак будівництво так і не розпочалося, як стверджує Держаудитслужба, через особливий статус та режим охорони території ботанічного саду. Після розголосу про інвестпроект у НАНУ заявили про наміри розірвати договір, посилаючись на його невиконання.
Скандал навколо можливої забудови Ботсада привернув увагу столичної влади. Міський голова Віталій Кличко закликав уряд зробити все, щоб територія ботсаду залишилася незабудованою, та впорядкувати її. Він нагадав, що раніше Київ звертався до НАНУ з пропозицією передати ботсад в управління міста, оскільки така територія в історичному центрі столиці перебувала у недозволеному стані. Місто хотіло впорядкувати її, але НАН відмовився від пропозиції та згодом передав ділянку землі на території ботанічного саду приватному забудовнику.
Підконтрольне мерії Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району вже кілька років судиться з Ботанічним садом за іншу ділянку на Печерську за адресою Залізничне шосе, 61. Цю землю площею 0,72 га Київське місто передало давно. В даний час майже половина ділянки знаходиться за металевою огорожею Ботанічного саду, встановленої там на початку 1980-х років. Ботсад стверджує, що займається ділянкою та заявляє про зростання там цінних інтродукованих рослин, які потребують охорони. Суд, який розглядає їхню суперечку, вже перейшов на друге коло розглядання.
Галас навколо забудови Ботсада виник завдяки повідомленням Держаудитслужби, яка нещодавно закінчила аудит виконання бюджетних програм НАНУ з 2020 по вересень 2023 року. Крім того, що Академія є найбільшим науковим центром країни, яка об'єднує вчених усіх своїх 167 установ, вона залишається власником великої кількості земельних ділянок та нерухомості, зокрема дуже цінної у центральній частині Києва. За даними Держаудитслужби, станом на 30 вересня 2023 року в активах НАНУ знаходиться 6 893 об'єкти нерухомості. З них будівель або частин будівель — 4 447 площею 3 332,86 тис. м2, та 458 земельних ділянок площею 1 715,5 тис. м2. Залишкова вартість нерухомого майна НАНУ на цю дату становила майже 85 млрд грн, з яких вартість земельних ділянок складала 73,2 млрд гривень.
З роками НАНУ склала практику передачі земельних ділянок у приватні руки під забудову за інвестиційними угодами. Зазвичай ці угоди обґрунтовуються необхідністю забезпечення житлом вчених та залучення молоді до наукової сфери. За двадцять років Академія наук таким чином уклала 44 інвестдоговори, з яких 20 укладено з 2020 року. За цими угодами передано під забудову понад 130 га землі. Зокрема, 34 інвестугоди передбачають забудову 116 га землі у Києві, проте проблема житла для вчених залишається невирішеною.
Частка нерухомості, яку отримує НАНУ за земельну ділянку, зазвичай на початку інвестпроекту визначається у 10% площі майбутнього об'єкта, однак у процесі будівництва скорочується іноді до 2%. Держаудитслужба у своєму виданні «Фінансовий контроль» зазначила, що користуючись можливістю розпоряджатися земельними ділянками для покращення житлових умов науковців та розвитку наукової інфраструктури, Академія безконтрольно передавала їх під забудову. Замість квартир вчені іноді отримували від забудовника нежитлові приміщення, в яких, як засвідчено аудитом, взагалі не було потреби. На одне робоче місце в НАНУ припадає близько 100 м2 робочих зон у вигляді адміністративних, лабораторних та виробничих приміщень, придатних для використання.
В окремих випадках НАНУ відмовлялася від своєї частини житла. Хоча за майже чотири роки реалізації інвестиційних проектів, які досліджувала Держаудитслужба, житловий фонд Академії поповнила лише 107 квартир, тоді як у черзі на отримання службового житла було майже 650 співробітників. Наприклад, за 16 років з моменту укладання інвестиційної угоди Академія так і не отримала 7 676,66 м2 житла або 152 квартири у ЖК «Кришталеві джерела», де будівництво останньої черги повністю завершилося у третьому кварталі 2022 року.
Державне автотранспортне підприємство експедиційних та спеціальних автомобілів НАН України, передавши під забудову дві земельні ділянки, відмовилося від частки житла, отримало від інвестора 300 тис грн та п'ять уживаних автомобілів загалом на суму 4,6 млн грн. Вартість транспорту під час передачі була значно завищена. Під забудову офісів, а не житла, віддали земельні ділянки Інституту електрозварювання імені О. Патона, розташовані в межах центрального історичного ареалу Києва на вулицях Антоновича, Івана Федорова, Ділової, Казимира Малевича, Короленківської.
Умови договорів, як і у випадку з Ботсадом, не було конкретизовано. Залишається незрозумілим, які площі повинні підпадати під забудову, чи не визначено частки майна, яку мала отримати Академія замість відданих майданчиків. За аналогічними інвестиційними угодами мають забудувати у Києві також землі Головної астрономічної обсерваторії. На частині території площею 0,5 га вже збудовано апарт-готель на 15 номерів. Частина ділянки у 7,4 га відведена під будівництво готелю з рестораном, спа-центром, клінікою та басейном. Розпочати будівництво заважають вікові дуби, що знаходяться на території та мають статус ботанічних пам'яток природи. Держаудитслужба зазначила, що питання із забудовою цих 7,43 га землі з дубами віком 300–400 років залишається відкритим, договір на будівництво готельного комплексу ні Головною астрономічною обсерваторією НАН України, ні Академією не розірвано.
Усі земельні ділянки, передані у приватні руки під забудову, якимось незрозумілим чином ще залишаються на балансі установ НАН України. Наприклад, Житловий комплекс «Кришталеві джерела» Копістири на площі 31,77 га, багатоквартирні будинки, комерційна нерухомість у вигляді офісних приміщень, перукарень, ресторанів та спортивних клубів, торгові центри Novus, відділення «Нової пошти» та інші об'єкти залишаються формально в Академії. Це дозволяє власникам протягом тривалого часу користуватися пільгами зі сплати земельного податку, встановленими для бюджетних установ.
Через неоформлення прав власності Академія просто втратила земельну ділянку площею 8 га, що входить до парку «Голосіївський». Відомості про неї зникли із Державного реєстру прав на нерухоме майно. Впритул до втраченої ділянки сім'я Копистирів здійснює будівництво ЖК «Авеню 42», використовуючи земельні ділянки, які передані Інститутом проблем математичних машин та систем НАНУ на основі укладених інвестиційних угод.
Водночас багато споруд у розпорядженні структур НАНУ перебувають у покинутому стані. Зокрема, «Лікувально-профілактичний комплекс «Феофанія», де аудитори не знайшли активів на 2,4 млн грн балансової вартості. Окремі активи НАНУ було передано у користування стороннім приватним структурам під виглядом відповідального зберігання або в суборенду за заниженою ставкою.
В активах НАНУ враховуються також морські судна, на утримання яких Академія витрачає чималі бюджетні кошти. Проте, як зазначається у матеріалах Держаудитслужби, Академія доводить кораблі до непридатного стану. Утилізація судів в Академії наук має системний характер. Державною установою «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» безоплатно передано до приватних рук у переробку на брухт морське судно «Верещагіно» вартістю понад 8 млн грн, на утримання якого НАНУ витратила понад 3 млн гривень. Судно «Двіна» було здано на металобрухт у 2017 році, а науково-дослідне судно «Спрут» порізане на металобрухт у 2019 році.