Агентство оборонних закупівель — державне підприємство Міністерства оборони, відповідальне за централізовані закупівлі озброєння та військової техніки для Сил оборони — оперує бюджетом понад 300 млрд грн. Саме це підприємство стало центром гострого конфлікту між керівництвом Міноборони та групою громадських активістів, які підтримують керівницю агентства Марину Безрукову.
Проблема виникла через те, що річний контракт Безрукової закінчувався на початку року. Керівниця агентства не приховувала, що протягом півроку мала серйозний конфлікт із Міноборони, який вона пов'язувала з відмовою вести справу з одним постачальником, якого рекомендувало міністерство. Одним із наслідків цього конфлікту став демонстративний перекид у листопаді 23 млрд грн з АТЗ до Державної прикордонної служби.
Назначення нового голови агентства мала здійснити новостворена Наглядова рада, яка розпочала роботу 17 грудня. Однак 16 грудня Міноборони внесло зміни до статутів Агентства та Державного оператора тилу, якими обмежувався вплив ради на кадрові рішення. Це дало підстави припустити, що міністерство намагалося запобігти укладенню нового контракту з Безруковою.
Безрукова та її прихильники посилили медійні атаки на міністра оборони Рустема Умерова. Керівниця агентства відзвітувала про рік роботи, похвалившись встановленням зрозумілих для ринку правил, уникненням політичних впливів, звільненням від посередників та завоюванням довіри західних партнерів. Водночас вона скаржилася на невизначеність та штучні перешкоди, з якими довелося працювати протягом року. Безрукова роздала серію інтерв'ю, в яких нарікала на якість співпраці з Міноборони.
З іншого боку, голова парламентської фракції «Голос» та давня соратниця міністра Умерова Олександра Устинова висловила серйозні претензії до роботи АТЗ. Вона поставила під сумнів твердження Безрукової про успішний рік агентства та заявила, що за нинішнього керівництва агентство не зможе впоратися з поставленими завданнями. У своєму емоційному інтерв'ю Устинова, яку прихильники Безрукової підозрювали у бажанні очолити АТЗ, відхрестилася від таких планів, але гостро критикувала Наглядову раду. Нардепка поцікавилася, чому члени ради при таких великих зарплатах досі не розібралися з «перекошеною» у бік піару структурою агентства та не перевірили контракти на адекватність.
Наглядова рада АТЗ на початку роботи в середині грудня висловила стурбованість змінами до статуту, побачивши в них «обмеження незалежності ради», «створення передумов для втручання в її діяльність» та «ризики дублювання функцій, конфлікту інтересів і перевищення повноважень». Ці прогнози виправдалися повністю.
22 січня Наглядова рада погодила продовження контракту з Безруковою. Члени ради одноголосно проголосували також за комплексний аудит діяльності агентства із залученням міжнародної ради аудиторів НАТО. Однак Міноборони не погодило рішення про продовження контракту. 24 січня міністерство вийшло з резонансною заявою. Рустем Умеров звинуватив керівництво АТЗ у політичних іграх, «зливах» контрактів та інформації, піар-бездіяльності та невиконанні КРІ.
Міністр ухвалив рішення усунути заступника міністра Дмитра Клименкова та не продовжувати контракт з Мариною Безруковою. Крім того, Міноборони відкликало з Наглядової ради двох представників держави — голову ради Юрія Джигіра та волонтера Тараса Чмута, які підтримали підписання додаткової угоди з Безруковою. Умеров назвав нового голову Агентства — керівника Державного оператора тилу Арсена Жумадилова. Порівнюючи роботу цих двох держпідприємств, міністр навів ДОТ під керівництвом Жумадилова як приклад того, як мало працювати Агентство оборонних закупівель. Сам Жумадилов прокоментував своє призначення словами: «Я погодився взяти на себе відповідальність за закупівлю летальної номенклатури у складний час».
Однак остаточної перемоги Умеров поки що не може святкувати. Підтримку Безрукової розгорнула армія професійних громадських активістів. Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін вимагав звільнення Умерова «заради порятунку західних грошей на українську зброю». Лобі у Безрукової є й у парламенті: голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна звинуватила Умерова у порушенні закону та спробі вручну втручатися у закупівельні процеси. Екс-голова Наглядової ради АТЗ від держави Юрій Джигір за свою підтримку Безрукові уже постраждав.
У своєму детальному інтерв'ю Джигір пояснив, як складно приймалося рішення про продовження контракту з Безруковою. За його словами, проект рішення складався з трьох кроків: рішення щодо продовження контракту дирекції на 12 місяців, затвердження умов додаткової угоди та уповноваження голови ради підписати контракт. 21 січня рада проголосувала перше рішення про продовження контракту чинного глави АТЗ на 12 місяців одноголосно. Однак рух забуксував на юридичній дискусії щодо умов додаткової угоди, де виникли півсторінки редакційних правок. До другого та третього кроку так і не дійшло, хоча рада збиралася кілька днів вранці та ввечері.
Виникла ситуація «напівберемості». Джигір пояснив, що виникла загроза, що такими темпами рада не фіналізує рішення, контракт дирекції закінчиться, а Міноборони може обґрунтовано звинуватити раду у бездіяльності. 23 січня рада вирішила поставити на голосування другий та третій пункти. За текст додаткової угоди та за повноваження підписати контракт проголосували два члени ради — Джигір та Тарас Чмут — з вирішальним голосом Джигіра. Після цього голосування з'явилася офіційна інформація, що Наглядова рада продовжила контракт із нинішнім главою АТЗ, яку багато хто сприйняв як завершення історії.
Джигір наголошував, що навіть у новому статуті чітко записано, що рішення ухвалює наглядова рада після попереднього узгодження Міноборони проекту рішень. Рада доклала неймовірних зусиль, щоб зняти напругу зі статутом, намагаючись усно узгодити стратегію з міністерством. Однозначної відповіді вони не отримували. Рада вирішила повідомити міністерство проект рішення письмово, зазначивши дату та час розгляду. Вони натякали, що якщо міністерство мовчатиме, рада рухатиметься вперед із голосуванням. Відповіді не надійшло. На призначеному засіданні домовилися спробувати ще раз, написавши другий лист, де прямо вказали, що відсутність відповіді сприйматимуть як мовчазну згоду. І знову ніхто не відповів.
Тільки тоді рада одноголосно проголосувала перше рішення щодо продовження контракту. Коли ж вони проголосували перше рішення та направили його до Міноборони, надійшло заперечення від міністерства, яке його не погодило. Джигір наголошував, що така реакція суперечить навіть новому статуту, бо в ньому передбачається попереднє узгодження проекту, а не постфактум узгодження ухваленого рішення. Рада потім ще ходила до міністерства обговорити варіанти конструктивного рішення, але діалог не виходив.
На запитання про те, чи очікував він такого рішення міністра, Джигір відповів, що просто так звільнити керівника підприємства без аудиту — це катастрофа, бо який сигнал це надсилає ринку. Люди з досвідом закупівель не піде на таку посаду, якщо їх можуть знести за три місяці без незалежного аналізу результатів роботи. На запитання про оскарження рішення щодо свого звільнення, Джигір відповів, що він уже «out», оскільки міністерство має право відкликати членів від держави. Однак він вказав на іншу проблему: покарати двох членів ради за вираження професійної позиції — це дика практика.
Джигір пояснив, що Наглядова рада залишається правочинною, бо там юридично залишається три члени — троє незалежних членів ради: Катерина Кузнєцова, Лукаш Столярський та Патрік Аурой. Патрік формально у ньому є, але на засідання не ходить. Раніше його відсутність ні на що не впливала, тому що для кворуму потрібні троє, а для ухвалення рішення більшість із присутніх. Тепер усе змінилося. Рада є правочинною, але дисфункціональною — не може зібрати кворум, бо на засіданнях з'являтимуться лише двоє. Директора АТЗ вони звільнити у такому складі не можуть, хіба що Патрік сам припинить свої повноваження.
Можливий сценарій — коли Патрік подає у відставку, і тоді рада з двома членами припинить функціонувати, а всі його повноваження перейдуть у міністерство. На запитання про те, як скоро можуть призначити членів ради від держави, Джигір відповів, що без Кабміну призначити не можуть, але уряд буде дуже обережним, враховуючи напруження. Поки що все залишається як є, на посаді залишається Безрукова, бо формально Наглядова рада існує, її повноваження ні до кого не перейшли. Міністр одноосібно не має права нікого ні звільнити, ні призначити. Зроблені заяви про призначення нового глави АТЗ — лише декларація намірів.
На запитання про те, чи розглядали інших кандидатів окрім Безрукової, Джигір відповів, що міністерство мало всі повноваження та можливості зробити це самостійно для створення Наглядової ради, але нічого не зробило. Вони чекали, доки створиться Наглядова рада, і загнали все в такий тимчасовий цейтнот, щоб рада швидко під вказівками приймала рішення. Рада їм казала, що так воно не працюватиме, їм потрібен час. Вони мають повноваження і навіть обов'язок проводити аудит.
Джигір пояснив, що до діяльності Безрукової була низка претензій Міноборони, про які писала соратниця міністра Умерова, нардепка Олександра Устинова. Коли його запитали, чи вони зважали на ці претензії, коли контракт продовжували, Джигір відповів, що так, вони їх проаналізували. Більшість претензій — дивна суміш розрізнених фактів, склеєних спекулятивною логікою та роздутими висновками. Саме тому рада пропонувала провести професійний та незалежний аудит, до якого була б довіра всіх сторін. Вони прагнули перевести дискусію в технократичну, а не політичну площину.
Устинова також розповідала у інтерв'ю, що за цей час Наглядова рада мала підняти всі підозрілі контракти, не чекаючи міжнародного аудиту, і спробувати розібратися сама. Вона вказувала на те, що у Наглядовій раді — дві найпрофільніші особи: профільний заступник, який займався аудитами в Міноборони (мала на увазі Джигіра), і Тарас Чмут, у якого своя величезна організація, яка безпосередньо займається закупівлями.
На запитання про те, чи не пробував він сам розібратися з контрактами, Джигір відповів, що це чистий популізм. Існує ціла система фінансового контролю з відповідними правилами та процесами, система стримувань та противаг для захисту від політичного волюнтаризму. Розпустити Аудиторську службу, Рахункову палату та всі структури внутрішніх аудитів у міністерствах, щоб він та Устинова бігали і всіх перевіряли, — це неправильно.
На запитання про тривалість міжнародного аудиту, Джигір відповів, що йдеться про кілька місяців, можливо, три, реалістичніше — чотири, якщо будуть якісь форс-мажори, може затягнутися на шість-сім. Рада веде переговори з незалежною організацією International Board of Auditors for NATO, яка заздалегідь висловила інтерес до проведення аудиту. Рішення про аудит прийнято. Технічно його можна скасувати, але високі шанси, що аудит все одно буде проведено.
У повідомленні міністра Умерова про призначення Директором АТЗ Арсена Жумадилова він зазначив, що цього року АТЗ та ДОТ мали однакові умови, але при цьому одна агенція виконала роботу, а інша лише створювала медійний шум. На запитання про власну оцінку Жумадилова як менеджера, Джигір відповів, що ці ринки не надто коректно порівнювати. У ДОТ, на його думку, дещо простіше, хоча він має нормальне ставлення та повагу до Арсена. Атакувати АТЗ, який працює на набагато складнішому і неконкурентнішому ринку, здається нечесним.
Джигір наголошував, що коли він був у Міноборони, він прямо про це говорив. АТЗ звинувачують у тому, що за підсумками року агентство не використало менше 1% свого бюджету, але ДОТ також не використав приблизно таку саму частку свого бюджету, і ніхто каміння в них не кидає. Він працював деякий час у Мінфіні. Якщо не заганяти безвідповідально всі залишки в аванси, то мало хто з розпорядників коштів витрачає все в нуль. Операційні залишки коштів менш ніж один відсоток — зовсім не драматична ситуація. До того ж, всі кроки в АТЗ погоджуються з міністерством. Фактично всі нападки на агентство — це для Міноборони погляд на себе в дзеркало. Міністерство також не повинно знімати з себе відповідальність замість шукати винних. У міністерства є вся влада, вся міць, авторитет. Треба було продемонструвати, а не влаштовувати показові розправи.
Оцінку конфлікту дала й опозиція. Дивно, цього разу навіть соратники Порошенка не стали критикувати владу. Нардеп від «Європейської солідарності» Микола Княжицький спробував протверезити всіх фігурантів кадрового конфлікту навколо Агентства оборонних закупівель. Він зазначив, що щодня спілкується з родичами та друзями на фронті. Не вистачає людей, але дуже не вистачає озброєнь та амуніцій. Усі члени рад повинні оцінювати ефективність роботи оборонної сфери, виходячи не з відносин з менеджерами або з міністрами, а з рівня забезпечення фронту. Однак вони не військові спеціалісти, вони спеціалісти нової української науки «антикорупції». Княжицький зазначив, що про корупцію ніхто взагалі не каже.
Депутат робить висновок, що ніби ніхто не відчуває, що йде війна. Хто несе відповідальність за фронт, життя військових та наше? Колективні поради? Ні! Президент як верховний головнокомандувач, міністр оборони, головнокомандувач ЗСУ. Вони й повинні нарешті поставити крапку в цій боротьбі добрих із прекрасними, що нищать оборону.