Київський мер Віталій Кличко демонструє рідкісну здатність утримувати свою команду незалежно від політичних потрясінь. Попри складну зиму, корупційні скандали та критику президента Володимира Зеленського, він зберіг усіх ключових гравців своєї вертикалі влади.
Зеленський особисто звинувачував Кличка в неналежній підготовці столиці до зимових холодів та недостатніх зусиллях у подоланні кризи. Президент навіть видав доручення уряду допомогти столиці. Однак мер відповів звинуваченнями на адресу центральної влади, назвавши претензії політичним переслідуванням.
Кличко, який керує Києвом уже другий десяток років, вже не раз доводив свою здатність виходити з найскладніших ситуацій. Його складні стосунки з президентською адміністрацією дозволяють йому переводити навіть об'єктивні претензії у площину політичних переслідувань. Інші обласні центри — Рівне, Житомир, Суми, Полтава, Кропивницький — втратили своїх законно обраних мерів після 2022 року. Показові «обезголовлення» Чернігова та Одеси стали прямим наслідком явного втручання Офісу президента. Проте з Києвом до такого досі не дійшло, попри всі скандали. Спроби Банкової захопити владу в столиці та усунути незручного міського голову знову зазнали невдачі.
Гучні корупційні розслідування проти членів команди Кличка виглядають для суспільства та західних партнерів меншим злом, ніж чергова спроба підірвати місцеве самоврядування. Цим і користується мер столиці. Найбільш скомпрометовані члени його команди залишаються на місцях, хоча деякі змушені прийняти менш помітні посади.
Мікола Поворозник, колишній перший заступник голови КМДА, продовжує грати ключову роль у вертикалі влади, яку побудував Кличко. Після внутрішніх перестановок у мерії Поворозник офіційно займає скромну посаду радника «з питань запровадження антикризових заходів в умовах надзвичайної ситуації в столиці». Проте, за словами джерел у оточенні мера, це не повинно вводити в оману. Реальний вплив цього чиновника, який фактично керує Києвом уже друге десятиліття, не зменшився.
Історія зі зміщенням та поверненням Поворозника до Крещатика тривала довго. Кличко відсторонював його від посади ще в 2020 році під час слідства, коли СБУ підозрювала його у хабарництві. Після року вимушеного відпустки Поворозник повернувся до своїх обов'язків у квітні 2021 року. Другий раз соратник Кличка потрапив у немилість у 2025 році, коли його відставку ініціювали всі фракції Київської ради (крім мерської «Удару»). Формальним приводом стало святкування Поворозником свого дня народження в день траури в Києві. Насправді депутатів дратувало його безмежне влияние на фінансові потоки та мільярдні контракти в столиці.
З Поворозником пішла й його людина на чолі столичної медицини — багаторічна керівниця департаменту охорони здоров'я Валентина Гінзбург. Кличко довго тягнув з її звільненням, але врешті був змушений піддатися. Однак далеко її не відпустив: Поворозник повернувся до справ у ролі радника, яка зовні непомітна, але насправді впливова.
«Повороз» і досі приходить до КМДА як на роботу, — розповідають джерела в оточенні Кличка. — Він, можливо, не сидить до шести вечора й нічого не підписує, але керує далі. Усі заступники ходять перед ним струнко, і формат роботи радником для нього навіть краще — він не несе ніякої формальної відповідальності, а вплив зберігає не менше, ніж коли був заступником.
Джерела уточнюють, що Поворозник та, можливо, В'ячеслав Непоп (заступник голови КМДА, відповідальний за відновлення житла та будівництво укриттів) — єдині в команді Кличка, хто можуть сказати мерові «ні». Соратники з «Удару» вважають Поворозника фактично безальтернативним у команді Кличка. Рівноцінної заміни йому в мерській вертикалі досі не знайшлось.
Поворозник — лише початок довгого списку «непохитних» ветеранів команди Кличка. Про нелюбов київського голови до розставання зі своїми підлеглими ходять легенди.
Поки на вищих щаблях влади бушують кадрові перестановки, на Крещатику час ніби замерз. Цей кадровий консерватизм найкраще ілюструє динаміка змін у структурі заступників голови КМДА за останні роки — як звичайних, так і «з питань здійснення самоврядних повноважень» (останніх узгоджує Київська рада). Точніше, майже повна відсутність змін.
Головний по підготовці до зими заступник Кличка Петро Пантелеєв займає свою посаду з 2014 року. З перших місяців мерства Кличка працює в КМДА й його давня соратниця Анна Старостенко, яка займається гуманітарними напрямками. Ще з довоєнних часів в адміністрації працюють Валентин Мондрієвський, Марина Хонда, В'ячеслав Непоп, Костянтин Усов (який на пару років «зник» у США), Володимир Прокопів, керівник апарату Дмитро Загуменний. Формальний новачок серед заступників — Олег Куявський, призначений в серпні 2024 року.
Звичайно, за цей час в оточенні київського мера траплялись і втрати. Петро Оленич спочатку був відсторонений, а потім звільнений з посади заступника голови КМДА у 2025 році після операції «Чисте місто» та отримання підозри від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Після корупційних скандалів летіли голови керівників держпідприємств та департаментів КМДА, але це виглядало скоріше як вимушена жертва, необхідна для збереження кістяка команди.
Особливе місце серед заступників голови КМДА займає Володимир Прокопів, який очолює у Київській раді фракцію «запеклих партнерів» «Удару» — «Європейської солідарності». Кличко відсторонював його від посади заступника у 2024 році, коли стало відомо, що його тесть, теща та дружина за час його роботи в Київській раді та КМДА придбали багато елітної нерухомості в столиці, вартість якої не відповідала офіційним доходам сім'ї. Крім того, два друзі заступника мера отримали у власність щонайменше шість об'єктів нерухомості, які раніше перебували в комунальній власності.
По гарячих слідах Прокопів заявив, що написав заяву про звільнення з КМДА. Але заяву ніхто так і не побачив, Кличко відсторонив його тимчасово — на період перевірки. Саме після цього між «ЕС» та «Ударом» пробігла чорна кішка, що негативно вплинуло на подальші стосунки двох найбільших фракцій Київської ради.
У квітні 2025 року розгорівся скандал з підозрою, яку СБУ вручила Прокопіву прямо в номері готелю. Йому інкримінували сприяння переправці військовозобов'язаних до Європи — виїзду за кордон 31 особи під виглядом перевезення гуманітарних вантажів. Попри нові звинувачення, у листопаді 2025 року Кличко повернув Прокопива до КМДА з поясненням, що «від антикорупційних органів отримані висновки, в яких йдеться про відсутність порушень або будь-яких зловживань».
Соратник Петра Порошенка займається медичною сферою столиці разом з призначеною замість Валентини Гінзбург директором Департаменту охорони здоров'я Татяною Мостепан.
Крепко й далі тримається давній приятель Кличка, який не займає посад у структурі київської влади — голова виконкому партії «Удар» Артур Палатний. Недоброзичливці Палатного стверджують, що саме він досі представляє в столиці інтереси Комарницького, зокрема через керівників комунальних підприємств, серед яких — скандальне КП «Спецжилфонд». Також «правій руці» Кличка приписують вплив на кадрові рішення в КМДА — зокрема, призначення керівників департаментів. Палатного, як і багатьох членів команди Кличка, не обійшли обшуки правоохоронців у 2021 році. «Ударовець» називав їх «дешевим кіно» та «політичним замовленням». У прокуратурі стверджували, що провадження, в рамках якого проводились обшуки, стосувалось «крищування» нелегального бізнесу, а саме — незаконних зборів з підприємців, які облаштували свої торгові точки в підземних переходах. Епізодично Палатний з'являється й на «плівках Комарницького», але про підозри НАБУ до нього поки невідомо. При цьому стара команда Кличка ревниво стежить, щоб у її вотчину не потрапили чужаки.
На думку голови фракції «Голос» у Київській раді Григорія Маленка, не лише «ЕС», але й інші політичні сили, представлені в горсоветі, комунікували з Кличком, щоб також отримати посади заступників з самоврядних повноважень у КМДА. «Але всі спроби перебудувати виконавчий орган, щоб усі політичні сили були представлені й несли спільну відповідальність за результат, виявились марними», — сетує Маленко.
Київська рада, попри всі постійні труднощі, також перебуває під контролем Кличка. Депутати, хоч іноді й зі скрипом, приймають необхідні рішення. А величезний за мірками інших міст країни 106-мільярдний бюджет Києва перебуває під наглядом мерської вертикалі.
Після гучного минулорічного корупційного скандалу з «плівками Комарницького» мер обійшовся легким переляком. Однак однією з найболючіших для нього стала відставка свого секретаря Київської ради Володимира Бондаренка. Але навіть цю втрату Кличко обернув собі на користь. Багаторічний міський голова сам більш-менш оволодів мистецтвом ведення сесії Київської ради й тепер категорично не бажає нікому віддавати місце секретарю.
Текучою роботою горсовету займається начальник управління забезпечення діяльності заступника міського голови «апаратчик» Денис Хоменко, який сидить на засіданнях поруч з Кличком і приходить йому на допомогу, коли той починає плутатися в процедурних тонкощах.
«Знаєте, що змінилось тепер? Якщо депутат набирає Кличка, то він дозвонюється, — описує голова опозиційної фракції «Слуга народу» в Київській раді Андрій Вітренко метаморфози, які сталися в спілкуванні мера з депутатським корпусом. — Раніше такого не було. Я як голова не останньої бюджетної комісії за п'ять років каденції Київської ради зустрічався з мером, мабуть, п'ять разів. А тепер це відбувається періодично: Віталій Володимирович, щонайменше, намагається вислухати».
Така комунікабельність Кличка є прямим наслідком рішення вести засідання Київської ради своїми силами — міський голова змушений регулярно спілкуватися з депутатами безпосередньо. Цей процес трудомісткий і непростий.
Союзники «Удару» з «Європейської солідарності» після відставки Бондаренка розраховували отримати місце секретаря для свого ставленика. Також, за словами джерел, внутрішню кампанію за висування на секретарський пост вів екс-заступник голови КМДА, «ресурсний» член фракції «Батьківщина» Володимир Слончак. Він міг би спокусити Кличка тим, що може забезпечити голоси не лише колег з «Батьківщини», але й депутатів від «Єдності» та колишнього ОПЗЖ. Такий «запас підтримки» зробив би Віталія Володимировича менш залежним від не завжди передбачуваних партнерів з «ЕС».
Але є момент, про який не прийнято зараз говорити в командах мера. Віддати місце секретарю для Кличка — закрита тема. «Віталій дуже боїться сценарію з усуненням мера та фактичною передачею повноважень секретарю або голові КГВА, — стверджує джерело в оточенні міського голови. — До того ж, якщо запустити призначення нового секретаря, це спричинить список «побажань» переформатувати комісії — і незрозуміло, як з цього всього потім вибратися».
У Київській раді досі вільна не лише вакансія секретаря: до сих пір немає ясності, як далі працюватиме ключова земельна комісія. Її очолює фігурант «плівок Комарницького» Михайло Терентьєв. У рамках операції НАБУ «Чистий город» Терентьєв був затриманий, але вийшов з СІЗО під заставу в 20 млн грн. Після скандалу Терентьєв покинув ряди фракції «Удар» та написав заяву про звільнення з посади директора комунального підприємства «Інженерний центр». Водночас він залишається головою земельної комісії у позафракційному статусі — партійний з'їзд «Удару» прийняв рішення про відкликання у Терентьєва депутатського мандата, але й ця процедура застрягла в судах.
Однак робота земельної комісії поки паралізована. Сумнівні «земельні» голосування після скандалу з плівками були заблоковані спочатку через громадський резонанс, а в жовтні 2025 року був прийнятий новий порядок підготовки та прийняття рішень про придбання та припинення прав на комунальні землі столиці авторства Вікторії Пташник («ЕС») та Дмитра Білоцерківця («Удар»).
«У земельних питаннях позитивні зміни точно є: перестали виносити пакетом по 100–200 земельних рішень за раз, на обговорення кожного з яких могли витрачати по пару секунд (коли просто називався номер справи й одразу питання ставилось на голосування), — стверджує співавтор нового земельного порядку Вікторія Пташник з «ЕС». — Питання тепер мають розглядатися в порядку черги за датою реєстрації: не можна швидко протягнути свіжий «потрібний» питання — спочатку потрібно розглянути старі. До того ж тепер потрібно купу інформації оприлюднити при розгляді земельних справ — різні зауваження, листи від правоохоронних органів, наявність спорів, обтяжень тощо.
Коли стільки інформації по земельній справі підлягає обов'язковому оприлюдненню на сесії, не так просто протягнути щось незаконне. Плюс це привертає увагу правоохоронців».
Серед претендентів на місце Терентьєва в комісії в депутатському корпусі називають прізвища вищезгаданого Володимира Слончака («Батьківщина»), Зої Ярош («Голос»), Олеся Маляревича («Удар»), але поки питання зміни голови не рухається вперед.
Ще один «червоний прапор», який стримує Кличка від епопеї зі зміною секретаря, — побоювання розколу різнорідної фракції «Удар». Деякі члени фракції вже давно перебувають в автономному плаванні: той же Дмитро Білоцерковець, який у команді Кличка багато років, програв конкуренцію за вплив на мера й у вересні минулого року склав повноваження співголови мерської фракції в Київській раді.
«Тепер я, насамперед, допомагаю військовим підрозділам — відстоюю субвенції, щоб місто виділяло більше коштів на потреби військових», — розповідає він.
А деякі «ударовці», які відчувають себе «білими воронами» у рідній фракції, навіть переважають вирішувати свої питання не з мерії, а з «ворожої» Київської міської військової адміністрації (КГВА). Правда, вплив цього «президентського намісника» в столиці тане як сніг навесні.
Загрозу двовладдя в місті, яка надвинулась після призначення головою КГВА Тимура Ткаченка в кінці 2024 року, Кличко вдалось якщо не нейтралізувати, то відстрочити. На руку міському голові зіграли внутрішні потрясіння в Офісі президента, який переключався на вирішення більш пріоритетних завдань — від минулорічної «Картонної площі» та переформатування уряду до нескінченного серіалу з справою «Мідас». До того ж проблеми Кличка з центральною владою значною мірою були пов'язані з персоною всемогутнього колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака.
Собственно, призначення Ткаченка, яке мало стати «чорною міткою» для Кличка, було однією з «спецоперацій» Андрія Борисовича. Ткаченко — прямий ставленик нинішнього міністра розвитку громад та територій та колишнього заступника керівника Офісу президента Олексія Кулеби, якого прямо асоціюють з Єрмаком.
Після того, як останній забрав чемодани з Банкової, Кулеба був одним з наступних кандидатів на вихід. У уряді йому утримуватися поки вдалось, однак позиції міністра істотно ослабли. А з ними — й вплив у Києві, що відбилось і на становищі голови Київської ГВА.
«Тимура вже «з'їли», але ще не звільнили, шукають заміну, — говорить джерело з команди Кулеби. — Цей експеримент визнаний не надто вдалим. Але, справедливості ради, Тимурові реально не надали підтримки ні впливу на бюджет, ні ресурсу. Тому що без бюджету що ти можеш зробити? Тільки повідомлення писати».
На місце Ткаченка на Банковій розглядали опального екс-міністра інфраструктури Олександра Кубракова, який несподівано виплив з небуття й був призначений радником президента. Президент у відповідь на питання відзначив, що спілкується з колишнім чиновником саме щодо Києва: «Ми проговорюємо можливість посилити підготовку столиці до наступної зими… У якому статусі поки я думаю».
Возможливо, Кубраков і буде залучений до київського треку, але, як стало відомо, зараз він відбивається від перспективи займати «скомпрометовану» попередниками посаду голови КГВА. І зрозуміти його можна: багато хто в президентській команді хочуть відправити Кубракова на цей «електричний стілець», щоб остаточно спалити будь-які самостійні політичні амбіції колишнього соратника.
Ще один кандидат, якого називають претендентом на заміну Ткаченка в КГВА, — нинішній голова Запорізької ОВА та екс-мер нині окупованого Мелітополя Іван Федоров. У нього навіть є, хоч невеликий, досвід роботи в КМДА: у 2019 році Федоров кілька місяців очолював Департамент транспортної інфраструктури.
Поки претенденти зважують ризики крісла голови КГВА, в самому Офісі президента азарт до інтриг навколо КМДА дещо вщух. Новий керівник Офісу президента Кирило Буданов одразу після свого призначення був занурений у мирні переговори й ситуація в Києві точно не була серед його пріоритетів. Екс-голова ГУР лише недавно почав наводити контакти з Верховною Радою, також з ним намагається вибудувати історію зв'язків «з чистого листа» й оточення Кличка. Загалом, обережний у внутрішньополітичних питаннях Буданов демонструє зовсім інший стиль управління, ніж його попередник, і поки не справляє враження людини, яка витратить багато часу на мутні кулуарні ігри в столиці. І це дає Кличку певні надії на перезавантаження стосунків з Банковою.
Однак не можна сказати, що центральна влада з настанням весни зовсім махнула рукою на Київ. Щоб Кличко дуже не розслаблявся, у уряді йому суворо нагадали, що до зими залишилось лічені місяці. Кулеба на зустрічі з командою Кличка вимагав від Києва законтрактованих рішень з чіткими строками, графіком фінансування та персонально відповідальними. Примітно, що голови КГВА Ткаченка на цій зустрічі помічено не було. Дедлайн — 10 травня. У разі невиконання міністр погрозив «оцінити управлінські можливості керівництва столиці готуватися до викликів, маючи всі ресурси для цього».
Своєрідний ультиматум Кулеби розташувався й головний «тролль» Кличка — голова Деснянської райадміністрації Максим Бахматов.
На найближче засідання Київської ради 14 травня запланована коригування бюджету — зокрема, через необхідність виділення коштів для реалізації прийнятого в січні «Плану енергостійкості». Загальний бюджет плану — понад 67 млрд грн. Головна «ахіллесова п'ята» плану — розрахунок на те, що більшість фінансування покриє держава (тобто депутати Київської ради фактично «нарізали завдання» центральним властям).
Але й суто місцевий шматок пирога вагомий: 13 млрд грн, причому навіть ця сума може бути заниженою. «Для цієї коригування потрібно забирати кошти з видатків на капітальне будівництво, які вже розподілені серед своїх. А ніхто ними ділитися не хоче», — говорять джерела в оточенні київського мера.
Голова бюджетної комісії Андрій Вітренко розповідає, що при коригуванні буде враховано необхідність поповнити статутний капітал «Київтеплоенерго» на 50 млн євро. Також депутати мають дати старт залученню кредитних коштів з державних банків для реалізації плану.
«Я аналізую, з яких статей бюджету можна щось забрати й бачу, що у нас дійсно є велика кількість сумнівних проектів, — розповідає Вітренко. — Наприклад, навіщо тепер місту фінансувати будівництво велодоріжок? Краще велодоріжки чи тепло взимку? Я нарахував лише в структурі ЖКГ близько мільярда гривень, який можна розподілити, й цього навіть ніхто не відчує».
Голова фракції «Удар» Мирослава Смирнова стверджує, що за рахунок залучення кредитного фінансування в бюджет міста планується завести 2,7 млрд грн. «Є банки, готові співпрацювати з Києвом, у якого хороша кредитна історія, тому фінансування на енергоефективність залучається активно, — впевнена соратниця Кличка. — До 700 млн грн планується виділити на електрощитові, багато де погоревші: 300 млн вже знайшли, зараз визначаємось, звідки перебросити ще 400 млн. Додатково мільярд піде на програму «Захисник Києва», понад 700 млн грн — на компенсацію пільгового проїзду».
За словами Смирнової, збільшення видатків міського бюджету буде профінансовано за рахунок поточних надходжень, міжнародного фінансування, а також Резервного фонду: «Більше не особливо звідки забирати. Коли говорять, що потрібно «різати» благоустрій або капітальне будівництво, — це поверхневі судження. Наприклад, якщо вже були проведені тендери, то як ми звідти заберемо кошти? Бізнес, що працює, дає робочі місця, платить податки, теж на щось розраховує. Ми просто ризикуємо отримати в цьому разі вал судових справ».
Поки київські влади готуються до важкого опалювального сезону й очікують нового витка протистояння з Банковою ближче до осені, іншу «стихійну біду» можуть накрити Крещатик значно раніше. Як стверджують джерела, у НАБУ готуються нові серії операції «Чистий город», які торкнуться не лише «туалетних схем», але й інших епізодів сумнівного розподілу бюджетних коштів в столиці.