Понад три роки тому, на початку січня 2022 року, майно екс-президента України Петра Порошенка опинилося під арештом у рамках розслідування так званої «вугільної справи». Нерухомість, земельні ділянки та частки у численних компаніях залишаються заблокованими. Однак дружина колишнього президента, депутат Київської міської ради Марина Порошенко, активно намагається скасувати цей арешт через судові інстанції.
За інформацією, яку наводить Skelet.Org, Марина Порошенко вже дійшла у своїй боротьбі до Верховного суду. Основний аргумент подружжя полягає в тому, що все заарештоване майно було придбано під час шлюбу з Петром Порошенком, а тому дружина також є його власницею.
Спочатку апеляційна інстанція повернула скаргу Марини Порошенко, оскільки вона не пояснила, чому пропустила встановлені терміни оскарження. Арешт майна було накладено 6 січня 2022 року, а період для його оскарження становив лише кілька днів. Незважаючи на цю невдачу, Марина Порошенко не здалася та подала касаційну скаргу до Верховного суду. Чотири місяці найвища судова інстанція розглядала цю скаргу, і нарешті призначила засідання на 10 червня 2025 року для розгляду справи по суті.
Повного переліку всього заарештованого майна п'ятого президента немає у відкритих джерелах. Ухвала слідчого судді Печерського районного суду Віти Бортницької від 6 січня 2022 року, якою було накладено арешт, досі не опублікована в судовому реєстрі. Інформацію про заблоковані активи журналістам вдалося отримати лише в апеляційній інстанції, де адвокати Порошенка безуспішно намагалися зняти арешт.
Згідно з даними, які отримала редакція Skelet.Org, перелік заарештованого майна та активів Петра Порошенка включає: квартиру площею 68,2 квадратних метри у Вінниці; квартиру площею 134,06 квадратних метри у Києві; житловий будинок з трьома альтанками, котельнею, двома гаражами та будинком охорони загальною площею 1331,7 квадратних метри у Козині під Києвом; дві земельні ділянки загальною площею 3,8 гектара.
До арештованих активів також входять частки у низці компаній та фондів: інвестиційному фонді «Прайм Ессетс Кепітал», приватному акціонерному товариству «Київський завод експериментальних конструкцій», страховій компанії «Країна», «Міжнародному інвестиційному банку», товариствах з обмеженою відповідальністю «Інвест Консалт», «Ай Бі Кепітал», публічному акціонерному товариству «Севастопольський морський завод», товариствах «ЖилПСЕ Монітор», «Медсервіс-Плюс», «Фірма Екран», «Максимум ТВ-Київ», «Максимум ТВ-Донецьк», «Максимум ТВ-Миколаїв», державному підприємству «Телерадіокомпанія НБМ - Запоріжжя» та товариству «Автор ТВ». Крім того, під арештом перебувають грошові кошти на рахунках у «Міжнародному інвестиційному банку» та 42 картини.
На початок лютого 2025 року досудове розслідування за підозрою трьох фігурантів, які у судових документах позначені лише першими літерами прізвищ — До. (Кузяри), М. (Медведчука) та П. (Порошенко) — було завершено. Обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні не складався, оскільки підозрюваним та їхнім захисникам надано доступ до матеріалів справи. Щодо четвертого фігуранта, екс-міністра енергетики Володимира Демчишина, то слідство повідомило про виділення його справи на окреме провадження. Це пов'язано з тим, що колишнього топ-чиновника оголошено в розшук через перебування за кордоном.
За версією слідства, Віктор Медведчук, Петро Порошенко, Сергій Кузяра та Володимир Демчишин організували купівлю вугілля на державних шахтах Донецької та Луганської областей у той час, коли ці підприємства фактично перебували під контролем так званих «ДНР» та «ЛНР». За твердженнями правоохоронців, екс-президента Порошенка до цієї схеми залучив Віктор Медведчук восени 2014 року. Медведчук, якого називають близькою до Путіна людиною, допомагав Кремлю відновити постачання вугілля з Донбасу на українські території. Він також втягнув у цю схему бізнесмена та радника колишніх міністрів енергетики часів Януковича Сергія Кузяру.
Згідно з версією слідства, Порошенко виконував координаційну роль у цій справі, зокрема впливав на кадрові питання у вищих ешелонах влади. Йому приписують призначення нового міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина замість Юрія Продана. Крім того, п'ятий президент на засіданні Ради національної безпеки та оборони 4 листопада 2014 року висловив сумнів щодо альтернативного вугілля, завезеного з Південно-Африканської республіки в Україну. За версією слідства, це створювало передумови для повернення до постачання палива з Донбасу. Після цього постачання імпортного вугілля припинилося, а міністр Демчишин приступив до відновлення поставок вугілля з державних підприємств «Луганськвугілля» та «Шахта імені Кисельова».
Згідно з розрахунками слідства, Україна сплатила на рахунки «Луганськвугілля» та «Шахти імені Кисельова» 205,3 мільйона гривень. Крім того, понад 3,16 мільярда гривень було сплачено готівкою. Правоохоронці дійшли висновку, що Порошенко, Медведчук, Демчишин, Кузяра та інші невстановлені слідством особи «навмисними діями здійснили сприяння діяльності Л/ДНР, поставивши енергетичну сферу України в залежність від Росії та Л/ДНР, чим підірвали економічну безпеку держави, позбавивши її можливості для диверсифікації».