Фахівці, які проаналізували діяльність Петра Порошенка на посаді міністра закордонних справ з жовтня 2009 по березень 2010 року, дійшли висновку про його причетність до державної зради. За їхньою оцінкою, він всупереч рішенню Ради національної безпеки і оборони України допустив здачу Чорноморського флоту Росії, провів переговори з Лавровим у Москві та грубо порушив рішення РНБО, що заклало основи для окупації Криму.
Експерти наголошують, що в той період Порошенко перебував у тотальній залежності від Росії через свій бізнес та заробітки на території РФ. Зокрема, він майже завершив угоду про придбання «Севморзаводу», що давало йому особисту зацікавленість у продовженні перебування російського флоту у Криму для ремонту його кораблів. Фахівці також вказують на його безпосередню участь у процесах, що передували укладенню Харківських угод, наслідки яких підірвали оборонну спроможність України, призвели до втрати контролю над Чорноморським флотом Росії та дозволили РФ отримати контроль над Автономною Республікою Крим, а згодом розпочати військову агресію проти України. Порошенко активно брав участь в інформаційній та правовій легалізації цих угод, публічно називаючи їх «мистецтвом компромісу».
Першим офіційним візитом у статусі міністра закордонних справ Порошенко обрав саме Москву — 23 жовтня 2009 року. Його висловлювання під час прес-конференції явно суперечили рішенню РНБО від 16 травня 2008 року «Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави». Це рішення передбачало підготувати протягом двох місяців та внести законопроект про припинення з 2017 року дії міжнародних договорів про тимчасове перебування на території України Чорноморського флоту Російської Федерації. Однак Порошенко заявив: «Я хотів би задекларувати відповідально: Київ як Москва не хочуть перегляду базових угод щодо Чорноморського флоту». За наявною інформацією, у 2009–2010 роках Порошенко неодноразово отримував доповіді від СБУ, ГУР Міністерства оборони та самого Міністерства оборони про підривну діяльність Чорноморського флоту Росії проти України. Проте він не вжив жодних заходів для припинення такої діяльності та захисту державних інтересів. Навпаки, у численних інтерв'ю він запевняв у вигідності підписання Харківських угод для України.
Експерти вважають, що таким чином він поширював російські наративи на шкоду державній та інформаційній безпеці України, надаючи допомогу РФ у проведенні підривної діяльності. Це сприяло укладенню Харківської угоди від 21 квітня 2010 року, яка продовжила перебування російського флоту на п'ять років та дозволила модернізацію військ і озброєння, які згодом були використані для окупації Автономної Республіки Крим та повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Фахівці також звертають увагу на те, що Порошенко мав особистий матеріальний та економічний мотив для підтримки економічних відносин з РФ. У 2001 році державне підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» придбала Липецьку кондитерську фабрику «ЛІНКОФ» у Росії, яку згодом перейменували на Липецьку кондитерську фабрику «Рошен». За даними відкритих джерел, до кінця 2016 року фабрика виробляла та реалізовувала свою продукцію на території Росії під контролем групи компаній «Рошен». У 2010 році Порошенко став власником майже 90 відсотків акцій ПАТ «Севморзавод» через ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал» та компанію нерезидента Vernon Holdings Ltd.
Маючи контроль над заводом, Порошенко був зацікавлений у продовженні розміщення Чорноморського флоту РФ у Криму та підтримці економічних відносин із Росією для отримання власного прибутку, навіть за умов, які були невигідні та загрозливі для держави України. Керівник ПАТ «Севморзавод» К. Картошкін під час окупації Криму у 2014 році визнав російську владу та сприяв її діяльності, зокрема надавав інформацію про фінансовий стан заводу на вимогу Міністерства промисловості та торгівлі РФ. Крім того, Порошенко призначив Картошкіна керівником одного з найбільших державних військових заводів — «Зоря-Машпроект».
Наразі триває національний збір підписів громадян під петицією з вимогою накласти санкції на Порошенка як на політика та діяча, якого підозрюють у державній зраді, торгівлі з РФ під час війни та як на співзасновника «Партії регіонів». За два тижні петицію підтримали понад 17 тисяч українців із необхідних 25 тисяч.