У четвер, 13 лютого, Рада національної безпеки та оборони офіційно запровадила санкції проти низки впливових осіб. До них потрапили лідер опозиційної фракції «Європейська солідарність» та п'ятий президент України Петро Порошенко, бізнесмени Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та Костянтин Жеваго, а також екс-нардеп Віктор Медведчук. Санкції запроваджено без обмеження терміну дії, тобто вони мають довічний характер. На сайті Офісу президента опубліковано указ № 81/2025 від 12 лютого 2025 року про набуття чинності рішення РНБО.
Санкції передбачають позбавлення державних нагород, блокування активів, повне припинення торгових операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, заборону на участь у приватизації державного майна та придбання земельних ділянок. На момент запровадження санкцій лише Петро Порошенко перебував в Україні на волі. Ігор Коломойський знаходився у СІЗО, інші фігуранти перебували за кордоном. Віктор Медведчук був обміняний на азовців та інших українських бранців у вересні 2022 року.
Згідно з додатком до рішення РНБО, до всіх названих осіб застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, що складаються з 17 пунктів. Вони включають позбавлення державних нагород України та інших форм святкування; блокування активів — тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійснення права розпорядження ними.
Обмеження також передбачають повне припинення торгових операцій; часткове або повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; заборону участі у приватизації та оренді державного майна; заборону користування радіочастотним спектром України; обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг; заборону здійснення публічних та оборонних закупівель; повну заборону заходу іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден у повітряний простір; заборону збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, у яких резидент іноземної держави володіє 10 та більше відсотками; запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю; припинення дії торгових угод, спільних проектів та промислових програм у певних галузях, зокрема у сфері безпеки та оборони; заборону передачі технологій та прав на об'єкти інтелектуальної власності; заборону придбання земельних ділянок; заборону укладання договорів та вчинення правочинів; заборону вчинення правочинів щодо цінних паперів, виданих цією особою; заборону виплати дивідендів або інших платежів, пов'язаних з корпоративними правами.
Політичні експерти припускають, що санкції найбільше вдарять по Петру Порошенку, оскільки обмеження суттєво вплинуть як на його політичну, так і на будь-яку іншу діяльність. Деякі аналітики не виключають, що таким чином президент Володимир Зеленський намагається позбавитися конкурента на виборах, враховуючи спроби президента США Дональда Трампа якомога швидше вирішити війну в Україні. Сам Порошенко називає запровадження санкцій «політично мотивованим» кроком. Петро Порошенко вважається одним із найбагатших людей України, однак більшість його активів записано на його сина Олексія, який проживає за кордоном.
Президент Володимир Зеленський прокоментував запровадження санкцій, заявивши, що вони не будуть останніми. За його словами, головною причиною є виведення мільярдів гривень під час війни. «Я просто здивований, що раніше фінмоніторинг нічого нам не показував. Я цього не бачив, а як було до мене, важко сказати. Наразі Служба безпеки та фінмоніторинг показують мільярди інших грошей, які були зароблені таким незаконним шляхом», — зазначив Зеленський. Глава держави наголосив, що ті, хто потрапив під санкції, можуть повернути виведені кошти до бюджету, які будуть спрямовані на збройні сили, після чого санкції знімуть.
Президент також додав, що має інформацію про нібито відмивання коштів через фонди, спрямовані на підтримку української армії. За його словами, гроші із фондів передавали членам партії «Європейська солідарність». «Деякі деталі не можу сказати, але коли це оприлюднять, то люди будуть шоковані, як деякі використовують під час війни фонди нібито для підтримки військових, а миє гроші і передає своїм, є прізвища, учасникам своєї партії. Я шокований, хочу, щоб на час розслідування було запроваджено санкції», — зазначив Володимир Зеленський.
Служба безпеки України надала свій коментар, говорячи про загрози державній безпеці та створення перешкод для економічного розвитку. «Пропозиції щодо застосування санкцій на розгляд РНБО були винесені через наявні загрози державній безпеці, територіальній цілісності та суверенітету України, а також створення перешкод для сталого економічного розвитку з боку зазначених осіб. Більшість із зазначених підсанкційних осіб зараз уже є фігурантами кримінальної справи, досудового розслідування, якою займається Служба безпеки чи інші антикорупційні органи», — пояснили в СБУ.
Служба безпеки нагадала, що Порошенка та Медведчука раніше було оголошено про підозру в державній зраді, сприяння діяльності терористичної організації та за іншими статтями Кримінального кодексу України. «За даними слідства, під час виконання повноважень Президента України високопосадовець поставив державу в енергетичну залежність від РФ та підконтрольних йому ватажків псевдореспублік», — зазначають у СБУ. За матеріалами СБУ Коломойському було доповідено про підозру у легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом, та заволодіння чужим майном.
Ряд ЗМІ та телеграм-каналів, посилаючись на «власні джерела», оприлюднили ключові моменти, за якими до цієї п'ятірки було застосовано обмеження. Стосовно Петра Порошенка санкції запроваджено через кримінальне провадження про держзраду, згідно з якою Порошенко у змові з Медведчуком та керівництвом РФ дозволив Центренерго купувати вугілля у так званих «ЛДНР», що позбавило Україну шансів на енергонезалежність від Росії. Також враховувалася його участь у створенні Партії регіонів та робота в уряді Януковича, коли він, будучи міністром закордонних справ, брав участь у підготовці Харківських угод.
Додатково враховувалося володіння Порошенком активами в Росії — фабрикою «Рошен» у Липецьку та «Севморзаводом» у Криму. Це робило його зацікавленим у продовженні співпраці з РФ та розміщенні Чорноморського флоту на півострові. У указі про санкції неправильно вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків Порошенка — він має 11 цифр замість 10.
Щодо Ігоря Коломойського та його партнера Геннадія Боголюбова санкції було введено через виведення грошей із ПриватБанку. У 2023 році вони були засновниками та бенефіціарами компанії Eclaris Group Limited, яка через підставні фірми продавала нафту та газ дочірнім компаніям російського Газпрому, а ті сплачували податки до бюджету РФ, фінансуючи війну.
Причиною санкцій щодо Костянтина Жеваго стали його тісні зв'язки з РФ, у тому числі з російським олігархом Олексієм Федоричевим, який потрапив під санкції. Враховувалися також злочини у банківській сфері, пов'язані з виведенням 500 млн гривень кредитних коштів із банку «Фінанси та кредит». Підконтрольна Жеваго група компаній Ferrexpo нещодавно співпрацювала із РФ. АвтоКрАЗ експортував до Росії вантажівки, а Росава та Преміорі — автошини, які ще 2022 року постачалися до ЛДНР. У указі про санкції неправильно вказали рік народження Костянтина Жеваго. Його рік народження — 1974, однак в указі вказали, що санкції застосовують щодо Костянтина Жеваго 1957 року народження. Це, як і у випадку з Порошенком, може ускладнити реалізацію рішення щодо запровадження санкцій.
Санкції щодо Віктора Медведчука запровадили на підставі кількох старих та нових епізодів. До них входять збір на користь РФ інформації про ЗСУ; блокування запуску передових мобільних радіотехнологій в Україні; діяльність у ОПЗЖ; антиукраїнська діяльність його медіаресурсів; участь у проросійській пропаганді в РФ. У 2024 році СБУ припинила діяльність медіаструктури Voice of Europe, яка входила до проросійського проекту «Інша Україна». Його очолював та фінансував Медведчук, а координувала 5-та служба ФСБ РФ (Служба оперативної інформації та міжнародних зв'язків).
Закон України «Про санкції» було ухвалено у 2014 році. У травні 2022 року до нього внесли зміни, які дали змогу стягувати в дохід держави активи підсанкційних осіб. У Державному реєстрі санкцій зазначено 10 705 підсанкційних фізичних та 7 476 юридичних осіб. Проте є низка неоднозначних діячів, яким вдається уникати санкцій в Україні.
Наприклад, нещодавно петиція із закликом запровадити санкції РНБО проти колишнього заступника глави адміністрації Віктора Януковича Андрія Портнова набрала необхідні 25 тисяч підписів. Кабмін розглянув петицію, але не знайшов підстав для запровадження санкцій. «За результатами опрацювання зазначеного доручення Мінекономіки дійшло висновку, що петиція не містить обставин, які можуть розглядатися як підстави для застосування санкцій згідно із Законом. Крім того, петиція також не містить відомостей, що свідчать про терористичну діяльність А. В. Портнова у значенні терміна «терористична діяльність» згідно зі статтею 1 санкцій згідно із законом. Слід зазначити, що МВС, Національна поліція, БЕБ, Національне антикорупційне бюро, СБУ повідомили Мінекономіки про відсутність наразі інформації про наявність підстав для застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів до зазначеної у петиції фізичної особи», — йдеться у відповіді на петицію.
Портнов раніше перебував у списку санкцій Європейського Союзу, введеному в березні 2014 року проти колишніх українських чиновників за підозрою в порушенні прав громадян України та незаконному привласненні коштів. Але вже у 2015 році ЄС виключив Портнова із цього списку. Водночас він перебуває під санкціями США із грудня 2021 року. Його внесли до списку осіб за так званим актом Магнітського, до якого вносять високопосадовців, причетних до порушення прав людини та масштабної корупції. У Міністерстві фінансів США пояснили, що станом на 2019 рік Портнов «вжив заходів для встановлення контролю над українськими судами, внесення змін до відповідного законодавства, призначення близьких до нього осіб на високі судові посади та «купівлі» судових рішень». Однак у відповіді Кабміну на петицію зазначено: «Рішення Сполучених Штатів Америки щодо застосування санкцій не є певним Законом підставою для застосування санкцій».
Екс-колега Портнова Андрій Клюєв, колишній секретар РНБО, а потім очолював адміністрацію Януковича, також не перебуває під українськими санкціями. Водночас з 2015 року проти нього діють відповідні обмеження США. Клюєва вважають причетним до організації розгону студентів на Майдані 30 листопада 2013 року. А після розстрілів 18-22 лютого 2014 року екс-глава АП втік з України. У березні його оголосили у міжнародний розшук, і у 2017 році екс-чиновника з нього виключили. Колишній чиновник є фігурантом кількох кримінальних проваджень. У лютому 2023 року президент Зеленський позбавив Клюєва українського громадянства.
Колишня голова МОЗ Раїса Богатирьова звинувачувалася в розкраданні держкоштів у особливо великому розмірі та незаконному виведенні їх за межі України. Вона є фігуранткою європейських та американських санкцій проти членів злочинного угруповання Януковича. У червні 2024 року Канада застосувала економічні санкції проти соратників Януковича, зокрема проти Богатирьової. Однак національних санкцій щодо неї немає.
Відсутні санкції РНБО і щодо Сергія Арбузова — колишнього віце-прем'єра та виконуючого обов'язки глави уряду. У Мінфіні США вважають цього екс-чиновника «провідним членом групи політичних ставлеників Януковича, які контролювали ключові економічні позиції в уряді». У березні 2021 року Рада ЄС виключила Арбузова зі свого списку санкцій через відсутність відчутного прогресу у розслідуванні його справи в Україні.
Едуард Ставицький, екс-міністр енергетики, досі не перебуває під національними санкціями. Він виїхав із України після розстрілів на Майдані. У березні 2014 року правоохоронці під час обшуків виявили у його приміщеннях 40 кілограмів золота, понад 4 мільйони гривень готівкою та понад 10 цінних годин. Згодом стало відомо, що Ставицький отримав ізраїльське громадянство, ставши Натаном Розенбергом і ховається від офіційного слідства. В Україні екс-міністра підозрюють у зловживанні службовим становищем під час відчуження тоді ще державної резиденції Межигір'я.
Юрій Бойко, екс-член Партії регіонів та співголова колишної фракції ОПЗЖ у парламенті, також не перебував під санкціями до недавна. Після початку повномасштабної війни він очолив нову парламентську групу «Платформа за життя та мир». Але 14 грудня 2024 року Бойко опублікував у соцмережах проросійську заяву про «радикалів в Україні, які перейменовують міста», «заборону говорити рідною мовою» та «насильство над людьми». Слова Бойка викликали значний резонанс в Україні, а СБУ зранку 17 грудня викликала політика на розмову, де він мав докладно пояснити свої останні заяви. 19 січня 2025 року Володимир Зеленський запровадив санкції проти Юрія Бойка, але, на відміну від інших 17 осіб, які тоді також потрапили під санкції, Бойка лише позбавили державних нагород та інших нагород. Політик мав звання Героя України, яке йому надав Леонід Кучма у 2004 році.
Вадим Столар був об'єктом журналістських розслідувань, зокрема Bihus.info. У 2012 році, будучи народним депутатом від Партії регіонів, він проголосував за суперечливий Закон України «Про основи державної мовної політики», відомий як «Закон Ківалова-Колесніченка». Нардепом IX скликання Верховної Ради став за списками ОПЗЖ. На початку 2023 року Служба безпеки України провела у Столара обшуки щодо участі підконтрольних йому будівельних компаній у легалізації коштів Віктора Медведчука та інших підсанкційних осіб. У 2021 році Офіс генпрокурора порушив три кримінальні справи проти нардепа. Виробництво було відкрито через «протиправну діяльність, спрямовану на фінансування тероризму, легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах». У березні 2022 року народний депутат Вадим Столар повідомив, що вийшов зі складу фракції «Опозиційна платформа - За життя». У цей час він перебував за кордоном — мешкав на Лазурному узбережжі. Повернувся до України лише у січні 2023 року.