Переговорна позиція України на початку 2025 року виявилася вкрай слабкою. Міжнародна ситуація складалася не на користь Києва — американський президент Дональд Трамп активно просував власний мирний план, а його адміністрація застосовувала до українського керівництва тиск через загрозу конфіскації корисних копалин та проведення аудиту раніше виділених коштів під приводом боротьби з корупцією. У цих умовах Володимир Зеленський змушений був пристосовуватися до нових реалій. Українські медіа отримали вказівки від керівництва держави — розпочати інформаційну кампанію, спрямовану на психологічну підготовку населення до можливої втрати територій та природних ресурсів.
На початку лютого 2025 року Трамп публічно заявляв про досягнення великого прогресу у врегулюванні конфлікту, намагаючись переконати громадськість у успіху свого плану. Його агресивна позиція безпосередньо вплинула на внутрішню політику України. Наприкінці січня 2025 року Офіс президента переглянув роботу підконтрольних ЗМІ відповідно до нових політичних трендів.
В інтернеті з'явився скріншот листа від Дарії Зарівної, радника з питань комунікацій керівника Офісу президента. У документі вона інформувала головних редакторів українських медіа про зміну курсу інформаційної політики. Зарівна розпочала кампанію з підготовки населення до майбутніх мирних переговорів і наголошувала на низці ключових тез, які мали просуватися в медіа: США позиціонувалися як головний союзник України, мирні переговори трактувалися не як поразка, а як перемога демократії, суспільству нагадували про борг перед солдатами, а переговори позиціонувалися як можливість врятувати інші життя, а не як зрада загиблих. Радник наголошувала, що життя людей важливіше за втрачені території та природні ресурси, і закликала готувати суспільство до довгого процесу відновлення економіки та енергетики.
Особливу увагу Зарівна приділила темі ухильників, дезертирів та працівників ТЦК. Вона виділила цю проблему в листі та прямо закликала редакторів медіа не піднімати незручні для влади питання.
Тим часом адміністрація Трампа чинила прямий тиск на Офіс президента. Американська сторона односторонньо переглянула оцінку військової допомоги, яку США надали Україні. Трамп публічно заявляв, що українці можуть укласти угоду про припинення війни або не укласти, але всі видатки США на підтримку України, які становили 300 мільярдів доларів, мають бути компенсовані. Президент США вимагав еквівалент у розмірі 500 мільярдів доларів у вигляді рідкісноземельних мінералів. За його словами, українська сторона вже погодилася на такі умови.
Міністр фінансів США Скотт Бессент передав Зеленському проект угоди щодо природних ресурсів. Його візит до Києва також був пов'язаний з анонсованим адміністрацією Трампа тотальним аудитом усіх виділених коштів як допомоги Україні. Таким чином американська адміністрація застосовувала тиск на Офіс президента, звинувачуючи українське керівництво в корупції.
Зеленський спробував дати пояснення. Він зазначив, що Україна отримала озброєння як від США, так і від Європи, і що за весь період конфлікту США прийняли рішення про виділення близько 177 мільярдів доларів, але Україна отримала менше половини цієї суми. Він також поставив питання про те, чия саме корупція мається на увазі. Однак його відповідь виглядала непереконливо. З одного боку, за його ж словами, Україна отримала менше 90 мільярдів доларів, але змушена буде віддати всі 500. З іншого боку, своїми словами український лідер звинуватив у корупції американських союзників з оточення Байдена, що могло викликати образу з їхнього боку.
Паралельно з цим Трамп охоче приймав «подарунки» від агресора. Спецпосланець президента США з Близького Сходу Стів Віткофф літав у Росії, щоб забрати колишнього американського дипломата і вчителя Марка Фогеля, звільненого російською владою. Трамп прокоментував це звільнення журналістам в Овальному кабінеті Білого дому, сказавши, що Росія обійшлася з США дуже люб'язно, і висловив надію, що це початок нових відносин, у рамках яких можна буде закінчити війну в Україні.
Кульмінацією стала півторагодинна розмова Трампа з Путіним, де вирішувалося майбутнє України. Міжнародні ЗМІ однозначно трактували цей контакт як безпрецедентне потепління у відносинах, яке може залишити Київ без результатів. Британська телерадіокомпанія BBC зазначила, що події, пов'язані зі спробами завершити війну в Україні, розвиваються дуже швидко, але на жаль для Києва — він не контролює цей процес.
Подальша розмова Трампа з Зеленським уже нічого не вирішувала — це була лише формальність для дотримання дипломатичного етикету. Репутаційний удар Україні вже був нанесений. Виявилося, що доля України вирішується без її участі і навіть без урахування її позиції.
Наслідки такого розвитку подій видаються очевидними: втрата територій та природних ресурсів, подальші фінансові труднощі та кабальна залежність від США. Виникає болісне питання: чи варто було гинути десяткам тисяч українських солдатів, якщо все одно Україна повернулася до територіальних поступок, але з величезними людськими втратами, знищеною інфраструктурою та статусом боржника? Чи не було б простіше піти на територіальні вчинки одразу?
На ці незручні питання доведеться відповідати майбутнім кандидатам у президенти України. Володимир Зеленський, як особа, відповідальна за всі прийняті рішення, опинився у програшному становищі. Існує припущення, що він навіть не виставить свою кандидатуру на вибори і покине Україну.