Перед тим як розпочати капітальний ремонт будь-якої столичної дороги, необхідна розробка проектно-кошторисної документації — процес, що потребує значних видатків. Однак через затримки в реалізації проектів та зміни умов ці документи втрачають актуальність і потребують постійного оновлення, що також коштує немалих грошей. За останні три роки комунальна корпорація «Київавтодор» витратила понад 27 млн гривень лише на коригування вже готових проектів та кошторисів. Ця сума продовжуватиме зростати, оскільки численні ремонти затягуються на невизначений час, а деякі об'єкти взагалі не будуть ремонтуватися, що столична влада іноді навіть не приховує.
З моменту запуску електронної системи публічних закупівель у 2016 році «Київавтодор» уклала 26 договорів на коригування проектно-кошторисної документації для ремонтів столичних доріг та шляхопроводів на загальну суму 48,25 млн гривень. На перший погляд, розробка та оновлення проектів є звичайною роботою для комунального транспортного підприємства, адже через інтенсивний трафік столичні дороги постійно потребують ремонтів.
Однак практика показує, що деякі проекти переробляють кілька разів ще до початку самих робіт, витрачаючи при цьому мільйони бюджетних коштів. Крім того, документацію оновлюють для доріг, які, за оцінками активістів, взагалі не потребують капітального ремонту. Особливо дивно це виглядає в умовах військового стану, коли мають бути пріоритизовані інші видатки. З початку повномасштабного російського вторгнення «Київавтодор» підписав 11 угод на коригування проектно-кошторисної документації на загальну суму 27,51 млн гривень — це більше половини всіх таких видатків за майже дев'ять років.
Шість із цих договорів припадають на 2024 рік. Останній був підписаний наприкінці минулого року і передбачав оновлення документації капремонту шляхопроводу на перетині вулиць Лугової та Богатирської на Оболоні за 1,91 млн гривень. Контракт без конкурсу дісталося ТОВ Інновейшн Проджект Груп, яке мало завершити роботи до кінця березня поточного року.
Цю компанію обрали невипадково — саме вона розробляла першу версію проекту та кошторису цього шляхопроводу за 4,87 млн гривень, замовлену напередодні повномасштабного вторгнення 21 лютого 2022 року. Однак витрати на документацію для цього об'єкта цим не обмежилися. У вересні 2023 року корпорація підписала ще один контракт на 1,27 млн гривень за додаткові роботи з розробки проектно-кошторисної документації з тим же підрядником. Сам ремонт шляхопроводу розпочався лише у липні минулого року. Столична адміністрація обґрунтовувала необхідність цих робіт під час війни тим, що конструкція не піддавалася капітальному ремонту майже 40 років з моменту введення в експлуатацію. Роботи тривають.
Інший договір на коригування документації вартістю 2,82 млн гривень стосується капремонту ділянки Київського півкільця від Жулянського шляхопроводу до повороту до Вишневого. Роботи доручили ТОВ «Інститут проектування інфраструктури транспорту», яке розробляло початковий проект у 2021 році за 11,6 млн гривень. Після розробки документів було дві невдалі спроби замовити сам капремонт. Час минав, ціни змінювалися, і через два роки після замовлення першого проекту його довелося переробити за додаткові 2 млн гривень. У серпні 2023 року «Київавтодор» підписав договір на капремонт цієї ділянки довжиною близько 2,7 кілометрів за 969,72 млн гривень — один із найдорожчих контрактів того року. Завершення робіт заплановано на кінець липня 2025 року.
Три договори на коригування були підписані в один день — 28 серпня минулого року. Вони передбачали оновлення документації капремонтів проспекту Володимира Івасюка за 3,1 млн гривень, вулиці Дегтярівської (від вулиці Довженка до вулиці Січових Стрільців) за 5,83 млн гривень та проспекту Свободи (від проспекту Євросоюзу до проспекту Порика) за 5,69 млн гривень. Перші два коригування доручили ТОВ «ІК «Автомагістраль», третє — ТОВ «Слобожанський проектний Дім». Однак капремонт ведеться лише на одному з цих об'єктів — проспекті Володимира Івасюка (колишня назва — проспект Героїв Сталінграда).
Договір на ремонт цього проспекту був підписаний ще навесні 2020 року за 804,99 млн гривень, роботи продовжуються. Початкову проектну документацію для вулиці Дегтярівської замовили у 2018 році за 4,46 млн гривень, а для проспекту Свободи — у 2017 році за 3,11 млн гривень. З того часу щодо цих об'єктів у системі Prozorro не було жодного руху, ремонти так і не замовили, а тепер застарілу документацію доводиться актуалізувати. Варто зазначити, що наприкінці минулого року активісти громадської організації «Пасажири Києва» опублікували дані, згідно з якими вулиця Дегтярівська та проспект Свободи капітального ремонту не потребують.
Ще один договір 2024 року на суму 1,33 млн гривень з ТОВ «ПБФ «Одеспромбуд» стосувався коригування проекту капремонту вулиці Митрополита Василя Липківського (колишня назва — вулиця Урицького). Ці оновлення стали передумовою для замовлення у вересні додаткових робіт з капремонту цієї вулиці за 65,29 млн гривень. Капремонт цієї вулиці розпочався у лютому 2022 року за 208,75 млн гривень, а наприкінці минулого року договір було закрито з повною оплатою. Перший проект для ремонту розробляв той же «Одеспромбуд» у 2018 році за 3,7 млн гривень.
У 2023 році «Київавтодор» підписав чотири договори на коригування проектно-кошторисної документації. Один із них уже згадувався у контексті капремонту ділянки Київського півкільця — договір на чергове оновлення документації за 2 млн гривень. Два інші договори 2023 року досі перебувають у виконанні, оскільки терміни робіт переносилися. Йдеться про два шляхопроводи — по вулиці Драйзера через шляхи швидкісного трамвая (коригування за 1 млн гривень, підрядник — ТОВ «ПК «Автомагістраль») та шляхопровід № 1 на перетині магістралі безперервного руху та Стратегічного шосе (коригування за 1,42 млн гривень). Історія цих об'єктів розпочалася у 2019 році, коли розробили перші проекти, а самі капремонти замовили напередодні повномасштабного вторгнення. Через війну відповідні договори було розірвано з нульовою оплатою.
Ще один договір 2023 року на суму 672,42 тис. гривень стосувався коригування документації капремонту шляхопроводу через залізничні колії по вулиці Гетьмана Павла Скоропадського (колишня назва — вулиця Толстого). Документи оновило ТОВ «Інститут комплексного проектування об'єктів будівництва». Після цього у листопаді 2023 року «Київавтодор» замовив продовження капремонту цього шляхопроводу за 14,99 млн гривень. Загалом історія ремонту цього транспортного вузла тягнеться з 2018 року, коли замовили розробку першого проекту за 1,91 млн гривень. Сам капремонт розпочався у березні 2021 року за 33,54 млн гривень.
Наприкінці 2022 року «Київавтодор» підписав договір на коригування документації за 1,59 млн гривень з ТОВ «Віа Проджект». Цей договір уже виконаний і передбачав оновлення документації капремонту вулиці Олександра Довженка від вулиці Олени Теліги до проспекту Перемоги. Ремонт цієї вулиці розпочало ПП «Київдорбуд» влітку 2021 року за 119,9 млн гривень, однак договір розірвали після висновків державних аудиторів про порушення у проведенні закупівлі (з нульовою оплатою). Після оновлення проекту роботи повторно замовили у того ж підрядника вже за 274 млн гривень у травні 2023 року, роботи тривають.
З початку повномасштабного вторгнення «Київавтодор» замовляв коригування документації у восьми компаній. Найбільше коштів — 8,94 млн гривень — направили ТОВ «Інжинірингова компанія «Автомагістраль». Однак насправді ця сума сягає майже 10 млн гривень, оскільки ще один договір на 1 млн гривень було укладено з ТОВ «Проектна компанія «Автомагістраль» — фірмою тих самих власників. За даними аналітичної системи Youcontrol, обидві компанії належать ТОВ «Проектна компанія Аркон» та Ользі Сахань із Донецької області. Директором обох компаній вважається Сергій Винник. За даними Clarity Project, інжинірингова компанія «Автомагістраль» отримала від «Київавтодору» 12 замовлень на 34 млн гривень, проектна компанія «Автомагістраль» — поки що один на 1 млн гривень. Паралельно підряди столичного автодору дістаються й їхній співзасновниці — проектній компанії «Аркон», яка отримала від корпорації десяток замовлень на загальну суму понад 32 млн гривень.
Однак деякі з цих угод, схоже, було укладено не зовсім чесно. У березні 2023 року Антимонопольний комітет України оштрафував проектну компанію «Аркон» за змову на тендерах «Київавтодору» щодо проектування ремонтів п'яти столичних вулиць у 2018 році. Власниця всіх трьох фірм Ольга Сахань походить з Донеччини і досі має там прописку. До листопада минулого року їй також належало ТОВ Інжинірингова компанія «Аркон», яке перейшло до Катерини Кизименко.
Катерина Кизименко є дружиною Матвія Кізіменка — нинішнього керівника держпідприємства «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція». За часів Партії регіонів Матвій Кізименко був помічником депутата Верховної Ради 7-го скликання регіонала Анатолія Близнюка. Матвій Кізименко — син Олега Кизіменка, засудженого за сепаратизм. За президентства Януковича Олег Кізименко очолював Управління капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації, а з 2012 року був заступником мера Севастополя Володимира Яцуби. У березні 2014 року, коли контроль над мерією встановила Росія, Кізименко продовжував працювати на своїй посаді ще кілька місяців.
У липні він звільнився та перейшов на нижчу посаду в адміністрації Севастополя — заступника начальника департаменту міського господарства. У 2016 році Кізименко залишив Крим і повернувся до Донбасу. Протягом двох років він жив на території, підконтрольній Україні, та займався бізнесом. Однак у вересні 2018 року Кізименко був заарештований за співпрацю з Росією, а в грудні того ж року засуджений за сепаратизм на п'ять років умовно. Незважаючи на це, бізнес родини Кізіменків процвітає.
Інший син Олега Кизіменка Давид володіє та керує броварським ТОВ «Укрбуд-Проект-Реконструкція», яке отримало 53 бюджетні підряди на 2 млрд гривень. Ця фірма отримує замовлення від столичних комунальних підприємств, зокрема від Київводоканалу, співпрацю з яким наразі досліджують правоохоронні органи у рамках кримінального розслідування. До середини 2020 року Давид Кізименко був серед засновників ТОВ Хозхімсервіс. За результатами участі у публічних закупівлях ця компанія уклала 349 договорів на 3,89 млрд гривень. Хозхімсервіс отримав багато багатомільйонних замовлень на виконання робіт у Києві та області. Зокрема, ПАТ «Київспецтранс» замовляло у цієї компанії рекультивацію, реконструкцію та переоснащення полігону твердих побутових відходів у Підгірцях, Броварська міська рада — будівництво школи, Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада — реконструкцію мосту через річку.
Комунальна корпорація «Київавтодор» була заснована Київською радою у 2002 році. Генеральним директором корпорації з 5 липня 2022 року є Олександр Федоренко. Він же з 19 травня 2020 року очолював корпорацію на правах виконувача обов'язків керівника. «Київавтодор» підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації, яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандібор. Діяльність цього департаменту з 9 листопада 2021 року спрямовує особисто голова КМДА Віталій Кличко. Цьому транспортному департаменту КМДА підпорядковане ще одне комунальне підприємство — «Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд Києва», яке також витрачає кошти на розробку проектів та їхнє коригування. В окремих випадках бюджетні кошти витрачаються навіть тоді, коли приступати до будівництва чи ремонту взагалі не планується.
Наприкінці минулого року це комунальне підприємство за 7,29 млн гривень замовило коригування проекту будівництва дороги від проспекту Валерія Лобановського до аеропорту «Київ» (Жуляни). За кілька днів було укладено контракт на будівництво цієї дороги за 1,47 млрд гривень. Прокладання нового автодороги до непрацюючого аеродрому викликало питання у суспільстві. Реагуючи на критику, столична влада заявила, що цього року будувати дорогу не збираються, оскільки коштів на це не передбачено у бюджеті.