Столичні правоохоронці продовжують розбиратися з обставинами, за яких АТ «Київметробуд» протягом 2018–2023 років не завершив будівництво метро на Виноградарі. У рамках третього кримінального провадження слідчі встановили, що компанія не повернула КП «Київський метрополітен» авансовий платіж у розмірі 4 млрд гривень і спрямувала частину цих коштів у тіньову економіку. Правоохоронці припускають, що ці грошові потоки могли використовуватися для фінансування російської агресії проти України, оскільки колишній офіційний власник компанії — російський бізнесмен Сергій Кіяшко — утримував вплив на діяльність «Київметробуду» навіть після того, як його було виведено зі складу акціонерів напередодні повномасштабного вторгнення РФ. За версією слідства, це було зроблено спеціально, щоб компанія не потрапила до санкційних списків.Розслідування здійснюється у рамках кримінального провадження № 42021102070000277 від 22 листопада 2021 року, відкритого управлінням поліції в метрополітені Нацполіції Києва. Фігурантам справи інкримінується вчинення злочинів за трьома статтями Кримінального кодексу України: частиною 3 статті 110-2 (фінансування дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу, захоплення державної влади, зміну меж території або державного кордону України, вчинені повторно, за корисливими мотивами, за попередньою змовою групи осіб, у великому розмірі або з наслідками у вигляді значної шкоди майну), частиною 3 статті 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним через зловживання службовим становищем, вчинені повторно або за попередньою змовою групи осіб) та частиною 2 статті 367 (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки).Слідчі встановили, що АТ «Київметробуд» не повернуло замовнику кошти, отримані як аванс за будівництво ділянки Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції Сирець на житловий масив Виноградар з електродепо Подоль. Це відбулося незважаючи на те, що термін освоєння авансу минув у жовтні 2021 року, договір генпідряду був розірваний, а столична підземка уклала новий договір на продовження робіт. За даними слідства, компанія могла б здати певні обсяги виконаних робіт на суму 4 млрд гривень, однак станом на 5 листопада 2021 року жодних актів виконаних робіт між КП «Київський метрополітен» та АТ «Київметробуд» не було підписано. Отримані від метрополітену кошти компанія використала не за цільовим призначенням, спрямувавши їх у тіньовий сектор економіки. Зокрема, у 2019 році частину цих коштів було надано різним компаніям як поворотна та безповоротна фінансова допомога.У вересні 2018 року кінцевим бенефіціаром «Київметробуду» став неназваний у судових ухвалах російський бізнесмен. Однак напередодні повномасштабного вторгнення РФ його було виведено зі складу акціонерів — за даними слідства, це було зроблено «щоб уникнути включення акціонерного товариства до списків санкцій». Водночас, як зазначається в судовій ухвалі від 16 січня 2025 року, штучне виключення російського бізнесмена зі складу акціонерів не нівелює його безпосередній вплив на діяльність компанії. На переконання органу досудового розслідування, бенефіціар «Київметробуду», використовуючи акції та свій вплив на прийняття рішень у товаристві, може фінансувати дії РФ, спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу з корисливих мотивів. Здійснюючи безпосереднє керівництво компанією, він повністю контролює її фінансову діяльність та впливає на використання коштів, наданих для будівництва ділянки Сирецько-Печерської лінії метрополітену.23 лютого 2022 року правоохоронці отримали від Подільського районного суду Києва дозвіл на вилучення в офісі АТ «Київметробуд» низки документів — первинних бухгалтерських матеріалів щодо співробітництва компанії з різними суб'єктами господарювання, включаючи договори, накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, акти виконаних робіт, акти взаємозвірення та товарно-транспортні накладні. Слідчим також дозволили вилучити комп'ютерну техніку компанії, оскільки ці матеріали могли бути використані як докази причетності до протиправної діяльності.3 червня 2022 року Подільський районний суд Києва наклав арешт на 100% акцій АТ «Київметробуд», що заборонило Міністерству юстиції України та іншим держорганам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо компанії. Однак 26 грудня 2024 року той самий суд зняв цей арешт, задовольнивши скаргу «Київметробуду», який переконав суд, що такі обмеження паралізують його роботу та порушують право власності акціонерів. Проте 16 січня 2025 року суд знову наклав арешт на акції. У столичній прокуратурі необхідність цього кроку пояснили тим, що компанія фактично позбавлена основних фондів для здійснення фінансово-господарської діяльності, а зміна організаційно-правової форми господарювання може відбуватися з метою виведення капіталу та ухилення від повернення авансового платежу.Тендер на будівництво першої черги Сирецько-Печерської лінії метро було оголошено КП «Київський метрополітен» на початку 2018 року, але торги було скасовано через претензії правоохоронців, які встановили, що банківська гарантія одного з учасників — ПАТ «Київметробуд» (до 2020 року компанія мала статус публічного акціонерного товариства) — могла бути підроблена. З третьої спроби КП «Київський метрополітен» визначив ПАТ «Київметробуд» підрядником. Договір між замовником та компанією був укладений 20 листопада 2018 року. Угодою передбачалося будівництво двох станцій підземки (Мостицька та Проспект Правди), ділянки вилкового відгалуження у бік станції Виноградар та електродепо. Вартість робіт за договором мала становити 5,9 млрд гривень, причому ціна була визнана «динамічною», що дозволяло сторонам змінювати цю вартість.У лютому 2019 року розпочалася підготовка будівельних майданчиків, а у березні 2019 року стартувала активна фаза робіт. Однак ця фаза тривала недовго, і темпи будівництва суттєво знизилися, що неодноразово викликало невдоволення громадських активістів та депутатів Київради. 19 лютого 2020 року комісія міськради VIII скликання з питань транспорту, зв'язку та реклами розглянула інформацію про хід будівництва. Депутатам стало відомо, що суд наклав арешт на банківські рахунки підрядника в рамках кримінального провадження, а роботи виконувались із великим відставанням від графіка. Крім того, залишалося невирішеним питання про землю для станції Проспект Правди — цьому заважали СТО, кіоски та гаражі, збудовані там раніше.У вересні 2021 року повільне будівництво викликало занепокоєння «бюджетної» комісії Київради. Окремі члени комісії пропонували розірвати договір із підрядником та знайти нову компанію, яка зможе реалізувати проект «швидше і без скандалів». Депутати пообіцяли створити спеціальну тимчасову контрольну комісію для аналізу всіх проблем цього багатомільярдного проекту. Такі заяви були спровоковані тим, що АТ «Київметробуд» ініціював судову суперечку щодо перенесення термінів здачі в експлуатацію двох станцій з листопада 2021 року до середини 2023 року. Компанія-підрядник пояснювала необхідність «зміщення дедлайну» неможливістю замовляти запчастини для будівельного обладнання з-за кордону та запрошувати іноземних фахівців у умовах «коронавірусного карантину».Однак у судовому порядку підрядник не зміг домогтися встановлення нових термінів. 23 вересня 2021 року АТ «Київметробуд» виграло у суді першої інстанції, але у червні 2022 року, після того як КП «Київський метрополітен» ініціював оскарження вердикту, компанія відмовилася від свого позову. Щодо тимчасової контрольної комісії, то ця ідея не була реалізована — проект рішення про її створення навіть не було розглянуто Київрадою. Столична влада зробила своєю традицією регулярні обіцянки щодо запуску метро на Виноградар. Мер Києва Віталій Кличко неодноразово анонсував відкриття двох нових станцій метро до кінця 2021 року — про це він заявляв у липні 2019 року, січні 2020 року та серпні 2020 року. Пізніше глава міста скоригував прогнози — у червні 2021 року він заявляв, що як мінімум одна станція метро на Виноградарі має бути відкрита того ж року.Будівництвом метро на Виноградарі неодноразово цікавились правоохоронці. Одна з перших справ датована 5 листопада 2019 року — її відкрило Головне управління Служби безпеки України у Києві та Київській області (виробництво № 42019000000002358). Слідство було розпочато за фактом можливого заволодіння бюджетними коштами при будівництві в особливо великих розмірах шляхом шахрайства. Правоохоронці встановили, що невстановлені особи пролобіювали у Кабінеті Міністрів України можливість підвищення передоплати за роботи до 95% від їхної вартості. СБУ також з'ясувала, що АТ «Київметробуд» неправомірно перерахувало 2,58 млрд гривень, отримані від метрополітену, на депозитні рахунки в банку.У рамках кримінального провадження № 42021000000000876 від 16 квітня 2021 року, відкритого Головним слідчим управлінням Нацполіції України, правоохоронцям стало відомо про додаткові можливі порушення. Слідчі встановили, що близько 241 млн гривень, отриманих «Київметробудом», було виведено на компанії з ознаками фіктивності, а потім переведено в готівку та розподілено між учасниками «схеми». На думку слідчих, таку неправомірну вигоду могли отримати й посадовці КП «Київський метрополітен». У жовтні 2021 року Київська міська прокуратура звернулася до Господарського суду Києва з позовом щодо стягнення з АТ «Київметробуд» коштів, отриманих як проценти за розміщення на депозиті бюджетних грошей. Правоохоронці мали успіхи в судах першої та апеляційної інстанцій, однак екс-генпідрядник оскаржує ці рішення у Касаційному господарському суді.На початку повномасштабної війни АТ «Київметробуд» повідомив про неможливість виконання робіт на об'єкті, і будівництво було зупинено. Наприкінці лютого 2023 року керівництво КП «Київський метрополітен» повідомило про відновлення робіт, однак у столичній підземці вже не робили прогнозів щодо завершення та заявили, що чіткий термін назвати неможливо. У листопаді 2023 року договір підряду з «Київметробудом» було розірвано з ініціативи замовника. У травні 2024 року столична підземка подала позов про стягнення з екс-підрядника понад 2,3 млрд гривень штрафу та пені за неналежне виконання зобов'язань, однак справа ще не розглянута по суті.14 серпня 2024 року між столичною підземкою та новим генпідрядником ТОВ «Група компаній «Автострада» було укладено договір на продовження будівництва. Вартість операції склала 13,78 млрд гривень, але вона також «динамічна» і може бути скоригована. Згідно з угодою, роботи мають бути завершені до кінця 2026 року. У листопаді 2024 року сторони уклали додаткову угоду, якою було погоджено продовження терміну будівництва на чотири місяці — до 30 квітня 2027 року. Документом також передбачено зменшення бюджетного фінансування робіт на 2024 рік майже на 60 млн гривень — із 149,55 до 90 млн гривень. Того ж місяця підрядник повідомив про початок робіт.За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ «Київметробуд» (до 2019 року — публічне акціонерне товариство) було зареєстроване у грудні 1994 року, хоча де-факто компанія була заснована у 40-х роках минулого століття. Генеральним директором товариства є Владлен Кузнєцов. Власниками великих пакетів акцій є офшорні компанії «Вантаріс Лтд» (Віргінські острови, 22,7%) та «Сан Кепітал Прайвіт Фаундейшн» (Панама, 15%), а також фізичні особи Анатолій Вернигора (23,3%) та Сергій Волков (23,3%). Бенефіціарний власник у системі Youcontrol не наголошується.Деякі українські ЗМІ наприкінці 2022 року повідомляли, що за «Київметробудом» можуть стояти нардеп IV–VIII скликань Верховної Ради України та бізнесмен Віталій Хомутинник та російсько-український бізнесмен Павло Фукс. Останній відомий як «власник боргів «Київського метрополітену» — саме з ним пов'язують ТОВ «Австро-Угорська лізингова компанія», якому столична підземка за сумнівних обставин заборгувала мільярди гривень за закупівлю вагонів метро. Однак прямих підтверджень причетності Хомутинника та Фукса до діяльності АТ «Київметробуд» у відкритих джерелах поки що немає.У переліку засновників, керівників та співвласників АТ «Київметробуд» були й інші цікаві особи. Головою його правління з 1987 по 2018 рік був Володимир Петренко — Заслужений будівельник України, Герой України та Почесний громадянин Києва. У 2016–2017 роках він був офіційним співвласником компанії. Петренко мав досвід роботи в політиці — був депутатом Київради у 1987–1994 та 2006–2008 роках. Паралельно з Петренком у 2016–2020 роках одним із кінцевих бенефіціарів компанії був Сергій Кіяшко — російський бізнесмен, пов'язаний із бізнесом будівництва вагонів метро. Очевидно, саме щодо нього ведеться слідство: незважаючи на те, що в матеріалах справи зазначено, що власником він став лише у 2018 році, інших росіян серед кінцевих бенефіціарів не було. У 2018–2020 роках керівником АТ «Київметробуд» був Василь Кобіль — за інформацією ЗМІ, раніше він працював у підприємствах, власником яких є російський бізнесмен та мільйонер Даніель Гупта.Цікава й британська компанія «Контемпорарі Констракшн Системз ЛЛП», яка у 2018–2021 роках була власником 23% акцій АТ «Київметробуд». За інформацією видання «Наші гроші», ця компанія з Туманного Альбіону може мати відношення до дочки Валентина Наливайченко — екс-глави СБУ (у 2006–2010 та 2014–2015 роках) та народного депутата VII та IX скликань.КП «Київський метрополітен» із 17 березня 2024 року очолює Віктор Виговський. На цій посаді він змінив Віктора Брагінського, який керував підприємством з 17 липня 2014 року, залишив його після серії корупційних скандалів і перебуває у розшуку. Підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандібор. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює голова столиці Віталій Кличко.
