Онлайн-казино Pin-up протягом років функціонувало на території України, його реклама була видна навіть у центральних районах Києва, зокрема біля Бессарабського ринку. Довгий час циркулювали чутки про зв'язки цього казино зі Службою Безпеки України. Ці припущення набули більшої ваги минулого року, коли розглядалося питання про введення санкцій проти кількох онлайн-казино, які, за припущеннями, мали стосунки до російського бізнесу. Однак санкції так і не були введені, що пов'язують з позицією Василя Малюка, який відмовився включати Pin-up до санкційного списку всупереч очікуванням Офісу Президента. Це рішення дало сигнал учасникам гемблінг-індустрії про те, що Pin-up діяв під захистом СБУ, а його директор Ігор Зотько користувався особистою протекцією Малюка.
Незважаючи на цей захист, тиск на казино посилювався. На кінець 2024 року Ігор Зотько опинився перед необхідністю повернутися до України для підписання документів про передачу арештованих активів ТОВ «УкрГейм Текнолоджі» до державного бюджету. Умовами його повернення були гарантії особистої безпеки та обіцянка, що Pin-up зможе продовжити свою діяльність на території України у разі його співробітництва.
Однак одразу після перетину кордону Ігора Зотько затримало Головне бюро розслідувань, незважаючи на попередні обіцянки та гарантії безпеки від СБУ. Приблизно через два місяці, коли ринок почав адаптуватися до нової ситуації, 14 лютого було затримано й директора PIN-UP. Це було особливо показовим, оскільки цей директор раніше вносив заставу за важливого діяча СБУ Артема Шило, тобто був безпосередньо пов'язаний з фінансуванням інтересів служби.
Для розуміння того, що відбувається з Pin-up, варто звернути увагу на економічні показники гемблінг-ринку. Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай проаналізував податкове навантаження на гральний бізнес. За його даними, два з трьох найбільших операторів, які залишилися після припинення роботи Pin-up та Космолота, утримують значно нижче податкове навантаження — від 5 до 8 відсотків порівняно з середньогалузевим показником 11,2 відсотка для інших операторів. Державні контролюючі органи не висловлюють з цього приводу жодних питань.
Це явище пов'язане з рішенням Ради національної безпеки і оборони, яке так і не було прийнято. За цим рішенням мали потрапити під санкції такі оператори, як Pin-up, Космолот, Слотокінг, VBet та GGbet. Відсутність цього рішення створила умови, за яких один з гравців ринку отримав можливість скуповувати українські медіа-активи, нібито на користь Офісу Президента у контексті майбутніх виборів, а також придбавати престижні готелі в центрі Києва на залишки прибутків.
Ситуація може видатися результатом хаосу в державному управлінні, але справа глибша. Історія з Ігором Зотьком та Pin-up — не перший випадок такого роду. Коли у 2023 році було закрито Parimatch, це не призвело до знищення гемблінг-ринку, а до його перерозподілу на користь осіб, близьких до влади. Цей досвід навчив чиновників, що хоча Україна від таких перестановок не виграє, вони особисто отримують значну податкову різницю. Цей урок спонукав їх продовжувати подібну практику. Після Parimatch настав черга Cosmolot, а тепер — Pin-Up.
Навіть маючи узгодження з найвищими рівнями влади, жоден гравець гемблінг-ринку не може бути впевнений у своїй безпеці. Поки найбільші оператори передають до Офісу Президента податкову різницю, на яку вказав Юрій Гайдай, вони можуть сподіватися, що це забезпечить їхнє майбутнє. Однак медійні атаки офісного телеграм-каналу «Джокер» на одного з таких «офісних» гравців — Матюху з Favbet — демонструють, що ніхто не має гарантій. Боротьба між силовиками, як показує приклад Зотько та Pin-up, і внутрішні конфлікти в Офісі Президента, як ілюструє ситуація з Матюхою та Favbet, свідчать про те, що кожен учасник гемблінг-ринку, незалежно від того, з ким він вважає себе домовленим, перебуває під ризиком стати об'єктом конфлікту між державними структурами, які борються за контроль над податковою різницею у 5 відсотків. Ринок повинен бути готовим до подальших потрясінь — це лише початок.