Володимир Вечірко, колишній народний депутат від Партії регіонів та зять впливового політика Юхима Звягільського, опинився в центрі кримінального розслідування щодо махінацій з вугіллям, які завдали державі збитків майже на 12 мільйонів гривень. Це сталося у період, коли Україна вела повномасштабну оборону від російської агресії, а державні кошти були критично необхідні для потреб фронту.
З'ясування обставин справи розпочалося 26 липня 2024 року, коли Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро оголосили про підозру трьом особам: Вечірку, екс-заступнику міністра енергетики Максиму Немчинову та колишньому голові державного підприємства «Укрвугілля» Михайлу Волошину. Хоча офіційна заява САП та НАБУ не містила прізвищ фігурантів, журналіст Олег Новіков розкрив їхні імена у своєму повідомленні того ж дня.
Схема, яку розслідували правоохоронці, розгортувалася на тлі воєнних дій. Наприкінці 2022 року вугільний ринок України був серйозно обмежений через бойові операції. Щоб забезпечити підготовку до опалювального сезону 2022-2023 років, Кабінет Міністрів наказав «Укрвугіллю» постачати вугілля виключно певним виробникам електроенергії, передусім державному «Центренерго». Однак, за припущенням слідства, Вечірко, який був власником товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербіс», у змові з Немчиновим схилив Волошина до відступлення від цих обмежень. Компанія Вечірка на той момент мала перед «Укрвугіллям» заборгованість понад 50 мільйонів гривень.
Результатом цієї змови стало те, що державне підприємство поставило приватній компанії «Інтербіс» майже 24 тисячі тонн вугілля. Компанія Вечірка перепродала цей вугіль з надлишком, отримавши близько 20 мільйонів гривень прибутку. Через цю схему «Центренерго» недоотримало 12,5 тисячі тонн вугілля, яке довелося закуповувати у жовтні 2022 року за значно завищеною вартістю. Це спричинило збитки державної енергокомпанії майже на 12 мільйонів гривень.
Слідчі дії розпочалися раніше. Рішенням Голосіївського районного суду Києва від 14 вересня 2022 року у кримінальному провадженні № 42022100000000478 було надано дозвіл на проведення обшуків у ДП «Укрвугілля» (ЄДРПОУ 4347463) та ТОВ «Інтербіс» з метою виявлення документальних матеріалів, що підтверджують фінансово-господарські операції між цими структурами.
29 жовтня 2024 року Вищий антикорупційний суд заочно ув'язнив Вечірка. Однак екс-регіонал не здався і подав скаргу на заочний арешт. За інформацією видання «Слово і діло», Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду мала розглянути цю скаргу 6 листопада 2024 року о 13:30.
ТОВ «Інтербіс» було засновано ще 1993 року. До кінця 2006 року одним із засновників був особисто Володимир Вечерко. Потім компанію переоформили на Стеллу Вечірку, дочку Юхима Звягільського. З 2010 року власність «Інтербіс» була записана на швейцарську компанію «Меткоал С.А.» Вечірка. Через два роки у компанії з'явився міноритарний партнер — ТОВ «КУА Реді-Інвест» Тараса Наконечного. Директором компанії став Віктор Подоляк, який раніше був депутатом Амвросіївської районної ради Донецької області від Партії регіонів. Спочатку ТОВ «Інтербіс» було зареєстровано у Донецьку, але після початку воєнних дій на Донбасі фірма змінила місцезнаходження на село Малинськ Рівненської області. За офіційними даними, з 2020 року компанія працює на збитки.
Владимир Вечірко одружений зі Стеллою, яка нині є домогосподаркою. Його дочка Вікторія має подвійне громадянство — українське та швейцарське. За словами самого Вечірка, його дочка не відмовлялася від українського громадянства, оскільки до 1997 року конституційна норма про позбавлення громадянства у разі набуття іншого громадянства не змінювалася. Вікторія переїхала до Швейцарії під час подій Майдану. Згідно з даними про власність, вона оформила право на будинок та земельну ділянку на березі Женевського озера за адресою Chemin du Nant-D'argent 15, 1223 Cologny площею 2484 квадратних метрів восени 2010 року.
Юхим Звягільський, батько дружини Вечірка, помер 6 листопада 2021 року у віці 88 років в Інституті серця від ускладнень COVID-19. Він був депутатом восьми скликань Верховної ради поспіль і виконував обов'язки прем'єр-міністра з 1993 до 1994 року. Його пам'ятають як прогульника пленарних засідань у Верховній Раді 8-го скликання. Звягільський був фігурантом антикорупційних розслідувань за фактом тендерних махінацій, зловживання владою та махінацій із природними ресурсами. Крім того, 16 січня 2014 року він голосував разом з однопартійцями-регіоналами за так звані «диктаторські закони».
У 2020 році Звягільський задекларував три автомобілі — два Lexus та BMW 760LI. Він мав акції у кількості 18039 на суму 180390 гривень. На банківських рахунках екс-нардеп зберігав 99920673 гривень, 19142 євро та 1351880 доларів США. Крім того, готівкою він та його дружина разом зберігали 214 тисяч доларів США, 183 тисячі євро та понад 9 мільйонів гривень у національній валюті.
За інформацією BBC News Україна, Юхим Звягільський бував у окупованому Донецьку, що могло відбуватися лише за згодою керівництва так званої «ДНР». У серпні 2021 року медіа цитували донецьких блогерів, які стверджували, що Звягільський досі контролює свою рідну шахту імені Засядька у Донецьку, незважаючи на те, що вона потрапила під «націоналізацію», оголошену бойовиками. Видання «Острів» ще в 2017 році писало, що шахта імені Засядька, яка знаходилася під українською юрисдикцією на окупованій території, перерахувала близько 270 мільйонів російських рублів до бюджету «ДНР». Однак також відомо, що після приходу бойовиків шахта змінила свою реєстрацію та була зареєстрована у місті Авдіївка Донецької області, де на той час ще не було окупації. Це викликає питання щодо того, чи справно платило підприємство податки до українського бюджету.
У 2023 році, вже після смерті Юхима Звягільського, бойовики закрили скандальну шахту імені Засядька, мотивуючи це збитковістю.
Аналітики СтопКору звернулися до САП за коментарями щодо відкритої справи проти Володимира Вечірка. Також було направлено запит до Державної податкової служби України щодо сплати податків до бюджету України шахтою імені Засядька та запит до компанії ТОВ «Інтербіс» за роз'ясненнями. Державна податкова служба України відмовила у задоволенні запиту, повідомивши, що запитувач має право оскаржити це рішення згідно зі статтею 23 Закону № 2939. Однак у листі ДПС України було зазначено, що нині ПАТ ГІАТ «шахта імені О.Ф. Засядька» сплачує податок на додану вартість та рентну плату за користування надрами до Державного бюджету України.
Справа залишається відкритою, і громадськість чекає на нові судові рішення та з'ясування того, чи вдасться повернути державі 12 мільйонів гривень, які в умовах повномасштабного вторгнення вкрай необхідні для наповнення бюджету.