На початку лютого 2023 року в українських медіа з'явилися подробиці гострого бізнес-конфлікту між галеристкою Наталією Заболотною та Людмилою Пишною, дружиною голови Національного банку України Андрія Пишного. Заболотна звинуватила Пишну у спробі рейдерського захоплення галереї Art Ukraine Gallery, яку вона заснувала та розвивала. Натомість Людмила Пишна відкинула звинувачення, заявивши, що розірвала партнерство через те, що Заболотна не дотримувалася благодійного формату діяльності. Під час обміну звинуваченнями виявилася цікава деталь: на «тихих аукціонах», які проводилися в галереї у партнерстві з благодійним фондом «Відчуй» Людмили Пишної, регулярно брали участь власники банків, які, за чутками, намагалися таким чином налагодити дружні стосунки з главою НБУ Андрієм Пишним.
Наталія Заболотна розповіла про те, як розвивалася ця історія. За її словами, вона присвятила мистецтву майже 20 років. Спочатку вона працювала директором Українського Дому, потім очолювала «Мистецький арсенал». Під час її керівництва відкривалися значні проекти, включаючи Першу Київську бієнале ARSENALE у 2012 році, в якій взяли участь 100 художників із 30 країн світу, Великий скульптурний салон, Art Kyiv Contemporary. Вона також започаткувала міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», який продовжує користуватися популярністю. Крім того, протягом 12 років видавала журнал «Art Ukraine», який популяризував українське мистецтво.
Після завершення роботи в «Мистецькому арсеналі» Заболотна відкрила власну галерею, яка швидко набула популярності. Однак вона змушена була закрити її через продаж орендованого приміщення. Потім вона займалася нерухомістю, паралельно шукаючи новий простір для художнього проекту. Повномасштабне вторгнення змінило плани, але ідея відкрити благодійну галерею не залишала її. Коли Україна почала приходити до тями після початку вторгнення, Заболотна вирішила діяти в межах своїх можливостей.
Зустріч із Людмилою Пишною сталася випадково у жовтні 2022 року в ресторані Goodwine. Заболотна привітала Пишну з призначенням її чоловіка головою НБУ. Під час розмови Пишна запитала, чим Заболотна планує займатися під час війни. Та відповіла, що продовжує допомагати пораненим дітям у клініці «Охматдит» і хотіла б відкрити галерею Art Ukraine Gallery для проведення благодійних аукціонів на користь дітей.
З початку повномасштабного вторгнення Заболотна активно допомагала дітям, які постраждали від російської агресії. Потреби були величезні: ліки, реабілітація, житло для дітей та батьків, одяг, іграшки, книги, гаджети. Людмила Пишна запропонувала долучитися до цієї ініціативи, зазначивши, що вона та її чоловік мають багато знайомих, які могли б брати участь у благодійних заходах. Заболотна вважала, що таке об'єднання буде корисним для спільної справи.
Організаційні питання галереї повністю лягли на плечі Заболотної. Вона знайшла приміщення на третьому поверсі ТЦ «Домосфера». Спочатку вона сумнівалася, чи варто розміщувати галерею в торговому центрі, але вирішила спробувати, особливо враховуючи прийнятні умови співробітництва. Було домовлено, що вони спільно займатимуться благодійною діяльністю, а якщо будуть продажі картин, відсоток розподілятиметься між усіма сторонами та ТЦ.
Щодо умов роботи з Людмилою Пишною, та сказала, що не розуміється на галерейному бізнесі, але не проти заробляти на ньому. Її головне завдання полягало в тому, щоб залучати людей, друзів та партнерів сім'ї для придбання творів мистецтва. Решта обов'язків лягла на Заболотну: вона створила художній простір, організовувала заходи, писала прес-релізи, генерувала художні проекти. Людмила Пишна виступала в ролі організатора запрошень, спочатку активно залучала гостей на заходи, виступала разом із Заболотною, але в будні дні приходила переважно для отримання грошей від продажів.
Усі кошти, зібрані на аукціонах, надходили до благодійного фонду Людмили Пишної «Відчуй». Це була наполеглива умова Пишної. На аукціонах вдалося зібрати 4,5 мільйона гривень. З цієї суми 3,5 мільйони пішли на облаштування трьох реабілітаційних кабінетів у поліклініці «Охматдит» — кабінетів для післяопераційної реабілітації, перевірки слуху та післяопераційного відновлення немовлят. Ці кабінети були критично необхідні для лікарні. Однак Заболотна так і не отримала звіту про те, куди подівся ще 1 мільйон гривень, а також про інші кошти, які, ймовірно, надходили на рахунок фонду.
Коли Заболотна почала цікавитися, чому результати її праці залишаються без пояснень, реакція була грубою. Їй дали зрозуміти, що це не її справа. На благодійних аукціонах були присутні відомі банкіри та бізнесмени. За фотозвітами можна було побачити Геннадія Горохівського з «Монобанку», Сергія Тігіпка з ТАС-банку, Томаша Фіалу з Dragon Capital, відомого бізнесмена Гарика Корогодського та інших. Поширювалися чутки, що Тігіпко купив гітару за 200 тисяч доларів. Однак Заболотна уточнила, що гітара була куплена за 15 тисяч доларів у еквіваленті. Вона замовила цей експонат у художника Анатолія Криволапа як 100% благодійний лот, а саму гітару подарував виробник з Білої Церкви, який спеціалізується на експортному виробництві.
На аукціонах були й інші цікаві експонати. Зокрема, резонансний твір Іллі Чічкана «Гроші війни» — долари, які пережили окупацію та обпалили. Щодо того, хто запрошував гостей на заходи, Заболотна зазначила, що кожен запрошував своїх друзів та знайомих. На благодійні аукціони, ймовірно, Людмила та Андрій Пишні запрошували своїх особистих друзів та бізнес-партнерів. Дві третини гостей були від них. Більшість відвідувачів були невідомі Заболотній. Вона припускала, що деякі друзі Пишних вносили якісь внески поза аукціоном, але не мала точної інформації.
Заболотна вважає, що саме тому її й усунули. На її думку, вони прибрали її як свідка, ймовірно, щоб вона не контролювала рух коштів та не питала людей, які приходили на аукціони. Тільки зараз, коли всі деталі склалися в єдину картину, вона розуміє, що це, схоже, була добре продумана багатовекторна операція з рейдерського захоплення створеного нею галерейного простору. За її припущенням, Людмилі в цьому допоміг її чоловік, мабуть, скориставшись своїм високим службовим становищем.
Недавно у ЗМІ з'явилася інформація про те, що Андрій Пишний нібито чинив тиск на державний банк «Ощадбанк», щоб той позитивно вирішив питання про ліквідацію штрафних санкцій для ТЦ «Атмосфера». Це питання тривало роками, ще з часів, коли Пишний сам очолював «Ощадбанк». Об'єкт тричі виносили на прилюдні торги, але власники ТЦ не могли знайти рішення. Заболотна пов'язує цю ситуацію з історією своєї галереї.
Пролонгація «Ощадбанком» кредитного договору з ТЦ «Атмосфера» за хронологією подій збігається з повідомленням від Геннадія Жукова, керуючого активами Дмитра Буряка, про припинення договору з ФОП Заболотної та укладання угоди на галерейний простір із Людмилою Пишною. Все це розвивалося на тлі того, коли Заболотна зажадала звіту про благодійні кошти та наголосила на відсутності будь-якого внеску Пишної у розвиток та діяльність галереї, попри те, що та позиціонувала себе як партнерка.
Дмитро Буряк є власником «Домосфери», «Атмосфери», бізнес-центру та готельного комплексу «Ramada Encore». Його об'єктами в Україні керують громадяни Литви — Геннадій Жуков та Олег Пономарьов. 4 лютого Жуков зателефонував Заболотній та повідомив, що вони припиняють співпрацю з нею. Це було несподівано. Коли вона запитала про причину, Жуков лише повторив, що їхні відносини припиняються і договір більше не діятиме. Мене ніхто не попередив про це письмово, хоча, як усі пристойні організації, вони мали б розірвати угоду мінімум за два місяці.
Заболотна почала аналізувати ситуацію. За умов війни вона повністю присвятила себе галереї, працюючи сім днів на тиждень, за винятком коротких поїздок із художниками на пленери. Весь свій час вона проводила там: спілкувалася з художниками, організовувала події, вела переговори. У галереї було представлено близько 30 художників, понад 300 унікальних творів, і кожен день вимагав активної роботи, переконання художників брати участь у виставках та інших мистецьких заходах.
Тепер галерея продовжує роботу, і оренда оформлена на Людмилу Пишну. Все залишилося на своїх місцях, навіть експозиція, яку створила Заболотна, не надто змінилася. Додалися лише роботи з приватних колекцій, наскільки розуміє Заболотна, — самої родини Пишних та дружніх арт-дилерів. На створеному нею майданчику Людмила Пишна тепер займається бізнесом, ймовірно, зрозумівши, що це для неї хороший заробіток, особливо з огляду на її родинні зв'язки.
Після розриву договору Заболотна не спілкувалася з Пишними. Людмила так і не змогла їй нічого пояснити. Обидва — вона й її чоловік — просто мовчать. Це дуже показово, оскільки вони зазвичай емоційні люди й швидко реагують на дрібниці. Але тут повна тиша. Однак коли Заболотна перестала мовчати й розповіла про все у соціальних мережах, хтось, напевно, саме вони, запустив брудну інформаційну кампанію проти неї, розповсюджуючи брехню серед своїх впливових знайомих, зачищаючи публікації у ЗМІ. Знайомі також попередили Заболотну, щоб вона була обережна, не входила до під'їзду одна, була обережною за кермом. Їй прямим текстом натякнули, що вона надто необережна у своїх висловлюваннях і що їй слід заткнутися.
Заболотна закликала правоохоронців, зокрема НАБУ, ГБР та САП, звернути увагу на ситуацію навколо сім'ї голови Нацбанку. Вона сподівається, що правоохоронні органи розглянуть ситуацію, коли є підстави припустити, що високопосадовець використовує свій вплив і, ймовірно, чинить тиск на державний банк в угоду бізнесу та для виконання особистих забаганок своєї дружини.