На початку 2025 року столиця налічувала 47 об'єктів комунальної власності, які вибули з державного контролю. Загальна площа цих будівель та приміщень становила близько 19,5 тисяч квадратних метрів. Вони були або незаконно перереєстровані на приватних осіб та компанії, або фізично захоплені колишніми орендарями. Київська міська державна адміністрація та правоохоронні органи ведуть активну роботу щодо повернення цього майна громаді — через судові спори та кримінальні провадження.
Це становить значний прогрес порівняно з попередніми роками. У 2020 році таких захоплених об'єктів у столиці налічувалося понад сотню. Таким чином, за останні роки КМДА та правоохоронці досягли певних результатів у цьому напрямку, хоча загальна ефективність управління комунальною власністю киян залишає багато питань.
Дані про кількість самозахоплених об'єктів нерухомості комунальної форми власності стали відомі з відповідей Департаменту комунальної власності КМДА та районних державних адміністрацій на інформаційний запит редакції. Станом на 1 січня 2025 року у місті налічувалося 47 таких будівель та приміщень загальною площею майже 19,5 тисяч квадратних метрів.
Найбільший об'єкт — нежитлова будівля на проспекті Георгія Гонгадзе, 8 площею 3,4 тисячі квадратних метрів. Перелік включає як об'єкти, які незаконно вибули з комунальної власності шляхом перереєстрації на сторонніх фізичних чи юридичних осіб, так і будівлі та приміщення, які раніше перебували в оренді у різних підприємців та компаній, але не були звільнені ними після закінчення термінів орендних договорів і досі використовуються де-факто.
У всіх цих випадках ведеться робота щодо повернення майна у комунальну власність — у рамках судових спорів, ініційованих мерією Києва та правоохоронцями, та кримінальних проваджень за фактами порушень при перереєстрації таких будівель та споруд. Серед районних адміністрацій лідерами з таких втрат є Шевченківська та Печерська — на їхніх балансах враховуються 10 та 9 таких об'єктів відповідно. Примітно, що три столичні райдержадміністрації — Оболонська, Святошинська та Деснянська — не мають на своєму балансі жодної такої будівлі чи приміщення. Балансоутримувачами такого майна у столиці, окрім районних адміністрацій, також є різні комунальні підприємства, зокрема «Київжитлоспецексплуатація».
Незважаючи на те, що редакція питала у столичної мерії про вартість самозахоплених будівель та приміщень, лише кілька районних адміністрацій надали таку інформацію. Департамент комунальної власності КМДА проігнорував це питання у своїй відповіді. У відповідях районних адміністрацій є дані про вартість 12 будівель та приміщень — вона дорівнює 8,8 мільйона гривень. При цьому в 11 випадках йдеться про залишкову балансову вартість, яка зазвичай нижча за ринкову, і лише в одному випадку була надана інформація про ринкову вартість — сміттєзбірник площею 37 квадратних метрів на проспекті Бажана, 7-А, який коштує 1,1 мільйона гривень і зайнятий фізичною особою-підприємцем.
Найдорожчим об'єктом, про який є дані у відповідях районних адміністрацій, є нежитлове приміщення на вулиці Омеляновича-Павленка, 18/20 площею 132 квадратних метри, залишкова балансова вартість якого становить 6,7 мільйона гривень. Цей об'єкт зайнятий ФОП Г.І. Волкотруб. Крім того, низка об'єктів, за офіційними даними, мають нульову балансову вартість.
Історія найбільшого захопленого приміщення — нежитлової будівлі на проспекті Георгія Гонгадзе, 8 — дуже давня. У відкритих джерелах немає інформації про те, як вона вибула з комунальної власності. Однак відомо, що у 2015 році вона була внесена до статутного капіталу ТОВ «Укрінспецтрансп». Наразі Шевченківська окружна прокуратура намагається у судовому порядку відібрати це майно. Влітку 2023 року правоохоронці подали позов про відміну державної реєстрації права власності на дані приміщення за вказаною ТОВ та витребування цього об'єкта. Справа перебуває на розгляді Шевченківського районного суду Києва, але рішення ще не винесено.
Нещодавно свої претензії на ці приміщення заявила польська компанія Lederwelt, яку суд у січні 2025-го долучив до справи як третю особу. У цій компанії заявили, що приміщення на проспекті Георгія Гонгадзе, 8 було придбано нею у 1995 році у ВАТ «Трест «Київміськбуд». Цікаво, що Lederwelt, схоже, має «не польське» коріння — власником і керівником цієї компанії є особи, яких звуть Сергій Заворотний і Антон Любченко.
У переліку самозахоплених об'єктів також фігурує скандально відома «садиба купця Дмитрієва» площею 3,1 тисячи квадратних метрів на вулиці Хорива, 2. Київська міська прокуратура намагається у судовому порядку скасувати державну реєстрацію права власності на ці будинки, стверджуючи, що 14 років тому ПП «Конвалія-Нерухомість», на яку дана садиба оформлена, отримала її без погодження з Київрадою. Наразі провадження з даної суперечки припинено — до того моменту, коли буде ухвалено рішення щодо паралельної справи за позовом прокуратури.
У рамках цієї суперечки правоохоронці оскаржують інвестиційний договір від 2010 року, укладений між ПП «Конвалія-Нерухомість» та КП «Поділ-ІнвестРеконструкція». На підставі цього договору зазначене приватне підприємство має реконструювати садибу. Скандали навколо цих споруд тривають не один рік. Раніше прокуратурі вдалося в судовому порядку домогтися відміни права власності на «садибу Дмитрієва» за ПП «Конвалія-Нерухомість», яке було зареєстроване у 2017 році. Однак у березні 2024 року підприємство знову оформило її на себе, з чим і пов'язано те, що прокуратурі довелося подавати позови, які зараз розглядає Господарський суд Києва.
Повернення будівель до комунальності підтримували й столичні громадські активісти-пам'ятники, обурені планами «Конвалія-Нерухомість» щодо будівництва на місці садиби офісно-громадського комплексу.
Щодо іншого самозахопленого будинку столичної прокуратури нещодавно вдалося досягти проміжних успіхів. 3 лютого 2025 року Подільський районний суд Києва задовольнив позов правоохоронців щодо витребування у комунальну власність будинку по вулиці Воздвиженської, 60-В площею 933 квадратних метри, частина якого використовується як хостел. Відповідачем у цій цивільній справі виступає громадянка Ольга Бурлака, яка «володіла» цим об'єктом з 2017 року. Однак із комунальної власності будівля вибула ще задовго до цього — на підставі рішення Брянківського міського суду Луганської області від 25 листопада 2010 року.
Правоохоронці та суд дійшли висновку, що таке рішення було сумнівним, адже його текст відсутній і в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, і Єдиному державному реєстрі судових рішень. Однак ставити крапку у цій справі рано — ймовірно, відповідач оскаржуватиме рішення суду першої інстанції в апеляції. Крім того, правоохоронці, можливо, намагатимуться притягнути винних у вибуття цього об'єкту нерухомості з комунальної власності до кримінальної відповідальності. 27 жовтня 2023 року Подільським управлінням Нацполіції Києва було відкрито кримінальне провадження № 42023102070000323 за фактом незаконної реєстрації права власності на нежитлові приміщення у цьому будинку.
Проблема втрати комунального майна має глибокі корені. Станом на червень 2020 року у столиці налічувалося 105 комунальних приміщень та будівель, зайнятих чи захоплених «лівими» людьми. Загальна площа такого майна перевищувала 21 тисячу квадратних метрів. У прокуратурі Києва в той період били на сполох, звертаючи увагу на те, що столична міськрада неефективно контролює використання комунальної власності. Через це питання про повернення «втрачених» об'єктів доводилося вирішувати в рамках кримінальних справ — їх тоді налічувалося понад п'ять десятків — та шляхом судових спорів.
За підрахунками фахівців, лише за період 2014-2017 років міський бюджет Києва недоотримав близько 300 мільйонів гривень через несвоєчасне переоформлення договорів оренди комунальної нерухомості. Терміни дії таких угод закінчувалися, але міські чиновники не поспішали укладати їх на новий термін, через що підприємці отримували можливість користуватися майном без сплати.
Столична влада декларує посилення уваги до таких проблемних питань. Міською цільовою програмою «Управління об'єктами комунальної власності територіальної громади Києва на 2025—2027 роки» (затверджено рішенням Київради № 415/10223 від 5 грудня 2024-го) передбачено 16,9 мільйона гривень на придбання та встановлення 2,6 тисячи електронних замків на об'єкти комунальної власності, передані в оренду. Це має допомогти чиновникам у боротьбі з несумлінними орендарями — з тими, хто не хоче звільняти приміщення чи будинки після закінчення або розірвання договорів оренди. Ці замки працюватимуть дистанційно та можуть централізовано включатись балансоутримувачем або орендодавцем комунального майна, припинивши доступ порушників до нього.
Незважаючи на прогрес у питанні повернення до власності громади Києва таких будівель та приміщень, правоохоронці регулярно мають претензії до чиновників Департаменту комунальної власності КМДА через недоотримання коштів за оренду та приватизацію комунального майна. Столична громада, як і раніше, десь втрачає у грошовій чи натуральній формі, а десь повертає своє.
У справі про порушення під час приватизації тенісних кортів на проспекті Повітрофлотському, через яке столичний бюджет втратив, за попередніми оцінками, близько 47 мільйонів гривень, підозри у службовій недбалості отримали директор Департаменту комунальної власності КМДА Андрій Гудзь та його заступник Юрій Плотніков.
У рамках виробництва щодо незаконного звільнення громадської організації «АНПВДП» від сплати орендної плати за користування приміщеннями на вулиці Івана Франка, 26, літ. Б, що ймовірно призвело до збитків на суму близько 200 тисяч гривень, за тією ж статтею було доповідано про підозри того ж таки Гудзю та його першого заступника Олега Шмуляра.
Ці двоє чиновників офіційно звинувачуються у справі щодо незаконної зупинки нарахування плати за оренду будівлі кінотеатру «Київ» на вулиці Великій Васильківській, 19. Внаслідок таких дій чиновників столичний бюджет недоотримав близько 22,3 мільйона гривень.
Також Андрій Гудзь разом із начальником юридичного управління Департаменту комунальної власності КМДА Всеволодом Комарницьким наприкінці минулого року отримали підозри у службовій недбалості під час здійснення приватизації знаменитої «труби» — критої пішохідної галереї біля залізничного вокзалу. За інформацією Нацполіції, її орендар — ТОВ «Парус-Ріелті», яке, схоже, входить до орбіти впливу братів Супруненка, — за допомогою цих чиновників столичної мерії зміг незаконно обійти процедуру аукціону шляхом здійснення так званих «невід'ємних поліпшень». Слідчі вважають, що наслідком цього стало завдання міському бюджету Києва збитків на суму від 63 мільйонів гривень.
У таких справах нерідко фігурують і компанії з орбіти депутатів столичної міськради. Наразі Нацполіція розслідує можливі порушення законодавства при здійсненні у Києві приватизації комунальних нежитлових приміщень на вулиці Пост-Волинській, 3. Їхнім власником у 2020 році стало ТОВ «КС Еко», яке займається прийомом вторинної сировини та належить депутату Київради Олегу Костюшку з фракції «УДАР». За даними правоохоронців, у КМДА заплющили очі на те, що за фактом ця компанія не здійснювала так звані «невід'ємні покращення» цього об'єкта, але все одно змогла придбати його в обхід конкурентного аукціону лише за 7,4 мільйона гривень.
Це вже не перша скандальна ситуація навколо цих приміщень. У 2018 році Антимонопольний комітет критикував міськраду за те, що вона надала тому ж ТОВ «КС Еко» незаконну знижку на оренду цього майна, і цим же фактом обурювалися столичні підприємці.
Андрій Гудзь очолює Департамент комунальної власності КМДА із 5 листопада 2014 року. З червня 2022 року здійснення повноважень КМДА у сфері управління комунальним майном та приватизації забезпечує депутат Київради від фракції УДАР, заступник голови КМДА Владислав Андронов.