Замість ліквідованого у грудні 2022 року Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) виникла складна судова архітектура. На його місці спочатку з'явився Київський міський окружний адміністративний суд, а потім, 26 лютого 2025 року, були створені ще два суди — Спеціалізований окружний адміністративний суд та Спеціалізований апеляційний адміністративний суд. Ця трансформація нагадує казкову історію про Змію Горинича, коли замість однієї відрубаної голови виростали три нові.
Процес прийняття рішення про створення нових судових інстанцій виявився складним. Спочатку парламентська більшість не підтримала законопроект, який пропонував Кабінет міністрів. Чиновники, зокрема Міністерство юстиції, діяли в умовах часових обмежень: з одного боку, Україна мала виконати міжнародні зобов'язання щодо судової реформи, з іншого — виникла необхідність передачі тисячі томів справ у Києві, що створило судовий колапс. Компромісним рішенням стала підтримка законопроекту №12368-1, авторства нардепа від партії «Батьківщина» Сергія Власенка. Як зазначив нардеп від партії «Голос» Ярослав Залізняк, ухвалення цього законопроекту дозволило виконати один із прострочених маяків МВФ, дедлайн якого припадав на 31 грудня попереднього року.
Окружний адміністративний суд Києва протягом десяти років залишався одним із найбільш одіозних судових органів України. Його рішення часто мали далекосяжні наслідки. У грудні 2013 року суд зобов'язав спецназівців розігнати активістів Майдану. Починаючи з кінця 2014 року, ОАСК задовольнив сотні позовів люстрованих прокурорів і чиновників, змушуючи державні інститути виплачувати їм значні компенсації.
У 2017 році суд визнав законною схему закупівлі так званих рюкзаків Авакова, що допомогло сину екс-міністра внутрішніх справ уникнути покарання. У квітні 2019 року ОАСК визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку. Того ж року суддя Ганна Кузьменко заборонила перейменування Українській православній церкві Московського патріархату та вказівку її приналежності до Росії, хоча цього вимагав закон, ухвалений парламентом. У 2021 році суд зобов'язав Міністерство освіти переглянути опис Революції гідності у підручниках історії України. Також ОАСК скасував новий український правопис, однак апеляційний суд поновив статус-кво, залишивши в силі нову грамоту.
Лише за кілька місяців до початку великої війни ОАСК опинився в надзвичайно підозрілій ситуації. Суд взяв до розгляду позови президента-втікача Віктора Януковича, який заперечував рішення Верховної Ради, датовані 2014–2015 роками. Зокрема, екс-президент просив визнати протиправною та скасувати постанову Ради про її самоусунення від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових президентських виборів. ОАСК тягнув із розглядом двох позовів Януковича до кінця квітня 2022 року. Існує версія, що судді суду навмисне «маринували» справи екс-президента, очікуючи на розвиток подій на фронті. За словами генерал-майора запасу Олександра Петрулевича, колишнього начальника управлінь Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, суд мав ухвалити рішення щодо Януковича одразу після того, як росіяни взяли б Київ.
За кілька тижнів до своєї смерті на початку грудня 2022 року ОАСК продовжував генерувати дивні та сумнівні рішення. Наприклад, суд скасував статус пам'ятника культури столичної будівлі «Квіти України», яку приватні інвестори планували перетворити на офісний центр із паркінгом.
Особливо гучною стала історія з так званими плівками НАБУ. На записах, які у 2019–2020 роках вели правоохоронці у кабінеті тодішнього голови ОАСК Павла Вовка, зафіксовано розмови суддів про спроби захоплення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів та Вищою радою правосуддя. За версією слідства, низка суддів ОАСК ухвалювала рекомендовані рішення у власних інтересах, а також на користь політичних еліт та бізнес-кіл. НАБУ «писало» голову Павла Вовка та інших суддів ОАСК щонайменше два роки.
Експерт із судової реформи Лабораторії законодавчих ініціатив Карина Асланян пояснила, що ОАСК розглядав справи від простих киян, пов'язані з пенсіями та податками підприємців, до топових адміністративних справ проти центральних органів влади. Основні претензії до роботи суду часто з'являлися після ухвалення ним рішень із «політичним забарвленням». У грудні 2022 року, коли Рада ліквідував ОАСК та створив Київський міський окружний адміністративний суд, по суті виник якийсь ОАСК-2, який досі так і не запрацював.
Міжнародні партнери у рамках підписання меморандумів із МВФ зобов'язали Україну створити новий суд, який розглядатиме адміністративні справи проти центральних виконавчих органів влади. Кабінет міністрів розробив законопроект про створення Вищого адміністративного суду, який складався б із суду першої інстанції та апеляційної палати за прикладом Вищого антикорупційного суду.
Нова судова інстанція мала замкнути на собі розгляд справ проти центральних органів виконавчої влади, які були підсудні ліквідованому ОАСК. До її компетенції входили справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності Кабінету міністрів, міністерств чи інших центральних органів виконавчої влади, Нацбанку чи інших суб'єктів владних повноважень, повноваження яких поширюються на всю територію України, за винятком справ, що віднесені до підсудності Верховного суду як суду першої інстанції; справи за позовом Антимонопольного комітету у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання; справи щодо здійснення державного регулювання, нагляду та контролю у сфері медіа; справи про відміну реєстрації політичної партії; справи про оскарження рішень Конкурсної комісії з організації та проведення конкурсу на посаду заступника генпрокурора-керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; Комісії щодо проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора Національного антикорупційного бюро; Комісії щодо проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро; Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства із запобігання корупції; конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства України з виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; Конкурсної комісії щодо проведення конкурсу на посаду Директора Бюро економічної безпеки України; Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, який здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.
Київський міський окружний адміністративний суд мав зосередитися на розгляді звичайних адміністративних спорів мешканців столиці без розгляду позовів до центральних органів влади. На початку січня 2025 року Верховна Рада провалила урядовий законопроект щодо створення Вищого адміністративного суду. Того ж дня парламент підтримав у першому читанні альтернативний законопроект №12368-1 авторства Сергія Власенка. 26 лютого цей проект закону було схвалено загалом.
За словами Карини Асланян, ідея створення Вищого адміністративного суду чимось нагадувала Вищий антикорупційний суд, проте парламент ухвалив іншу «формулу». Претендувати на посади суддів антикорупційного суду можуть судді, адвокати та науковці. У законопроекті Власенка розширено категорію кандидатів на посади суддів, туди дописано державних службовців категорій «А» та «Б».
Експерт вказала на потенційну небезпеку такого підходу. Наприклад, керівник певного юридичного департаменту міністерства, опрацювавши на посаді 20 років, може обратися суддею нового Спеціалізованого окружного адміністративного суду. Це створює конфлікт інтересів, оскільки колишній чиновник, залежний від держави, судитиме державу. Окрім цього, експерт сумнівається у незалежному складі майбутньої Експертної ради. На відміну від Громадської ради міжнародних експертів, що складається з іноземних суддів у відставці, прокурорів, адвокатів, які не мають в Україні жодних інтересів, відбір суддів у два спеціалізовані адмінсуди проводитиме Експертна рада, до складу якої увійдуть по три представники.
Народний депутат від партії «Слуга народу» та член парламентського комітету з правової політики Ігор Фріс розповів, що остаточна редакція законопроекту Власенка — це симбіоз відмінних характеристик, взятих з раніше проваленого урядового законопроекту, та нових комітетських правок. Прийнятий закон зберіг ідею Власенка про створення двох спеціалізованих адміністративних судів як першої та апеляційної інстанцій. З боку уряду залишили освіту Експертної ради, до складу якої увійдуть по три представники від Ради суддів України та міжнародних організацій, яку разом із Вищою кваліфікаційною комісією суддів обиратиме нових служителів Феміди. Комітет Верховної Ради з питань правової політики вніс важливе виправлення, зменшивши з шести до трьох років повноваження Експертної ради. На думку комітету, трьох років буде достатньо для формування суддівського корпусу у цих двох інстанціях.
Законопроектом №12368-1 сформовано базу для створення двох спеціалізованих судів, зокрема йдеться про критерії якісного та кількісного відбору складу суддів. Щодо самого запуску нових судів, то, згідно з Конституцією та законом про судоустрій та статус суддів, має бути окремий законопроект, поданий президентом до Верховної Ради. Такого проекту закону поки що немає.
Водночас ні нардеп Фріс, ні Міністерство юстиції не змогли назвати хоча б приблизні суми, необхідні для утримання Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду. Урядовий законопроект містив чіткі цифри: 257,6 млн грн. мав би витягти з державного бюджету Вищий адміністративний суд уже того року. Також у наступні три роки новий суд потребував додаткових фінансових вливань на суму 145,4 млн грн.
За оцінкою експертів, укомплектування суддями двох спеціалізованих окружних адмінсудів може тривати до року. Поряд з цим нікуди не зник ризик «червоної картки», коли нардепи самі ставлять під сумнів те, що наголошували. Яскравий приклад — у 2020 році 49 обранців направили до Конституційного суду подання з клопотанням визнати закон «Про Вищий антикорупційний суд» таким, що не відповідає Конституції України. За майже п'ять років Конституційний суд так і не зміг вирішити цей ребус. Де гарантія, що після ухвалення законопроекту Власенка група народних депутатів не подасть до Конституційного суду подання про визнання неконституційним створення Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду?
Відповіді на запитання, хто і як збирається реагувати на ці ризики, дуже хотілося б почути від парламентарів, які голосували за ці суди, зазначила експертка із судової реформи Карина Асланян.