Антикорупційна прокуратура понад рік тому передала до суду справу проти Всеволода Князєва, колишнього голови Верховного суду. Судові засідання тривають, матеріали негласних слідчих дій все ще досліджуються. Паралельно та ж колегія суддів розглядає справу проти Олексія Сальникова, екс-голови Державної судової адміністрації. Цей процес рухається швидше — вже йде допит свідків. На минулому тижні Князєв давав свідчення як свідок у справі Сальникова.
За версією звинувачення, Сальников отримав 5 тисяч доларів, нібито пообіцявши передати їх суддям Верховного суду. Водночас виявилася інша історія — Князєва звинувачують у отриманні майже 2 мільйонів доларів хабара за рішення у справі Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Після затримання Князєва задокументувати подальші передачі грошей Сальниковим не вдалося. Гроші, передані раніше під контролем НАБУ главі ДСА, також не знайшли.
На записах розмов Сальникова неодноразово згадується голова Верховного суду. Його співрозмовник Олексій Гончар, який співпрацював з НАБУ, наполегливо просив главу ДСА допомогти організувати зустріч із Князєвим. Князєв раніше товаришував із Гончаром, але потім обірвав контакт. Саме Гончар зіграв ключову роль у тому, що Сальников опинився на лаві підсудних, а можливо, й Князєв теж.
У розмовах обговорювалися дві теми. Перша — справа «Форвартер Плюс», яку Гончар вирішував нібито із самим Сальниковим. Друга — так зване «велике питання». Під час негласної слідчої дії чутно, як Гончар каже Сальникову, що потрібно, щоб Князєв вирішив це питання, і за це йому буде «відсоток». Гончар наголошував: «Бо всі квіточки як би, а це питання набагато більше… І без нього я не можу вирішити».
Під час судового допиту Гончар спочатку не хотів пояснювати, що це за велике питання, посилаючись на те, що це не стосується справи Сальникова. Але після повторних та уточнюючих питань він визнав, що йшлося про корпоративну суперечку між двома великими компаніями. Мовляв, його попросили дізнатися у голови Верховного суду, як там справи.
«Одна зі сторін – це гірничо-збагачувальний комбінат», – підтвердив Гончар. На зустрічі з Сальниковим він обговорював, як через перевірених людей можна вийти на Князєва. У цьому контексті він згадував гірничо-збагачувальний комбінат, вигукуючи: «У нього за минулий рік знаєш, скільки виручка склала? Мільярд 200 мільйонів доларів!»
Переконавшись, що з Князєвим буде складно відновити контакт, Гончар просив Сальникова покликати Кирила Горбурова, нотаріуса та близького друга Князєва того часу, щоб «описати» йому ситуацію. Гончар пояснював у суді: «Мені сам Сальников сказав, що Кирило у нього зараз найближча людина, гаманець і все спілкування відбувається через Кирила». Як згодом з'ясувалося, Горбуров пішов на співпрацю з НАБУ у викритті Князєва. На якому етапі це сталося, наразі невідомо. Горбурова планують допитати як свідка у справі екс-голови Верховного суду.
Князєв підтвердив, що протягом лютого-квітня 2023 року Сальников неодноразово говорив йому, що Гончар хоче з ним зустрітися і поговорити про судову справу, що розглядається у Верховному суді. Про яку саме справу йшлося, Князєв відмовився уточнити, посилаючись на 63-ю статтю Конституції. Щодо справи «Форватер плюс» та інших питань Сальников до нього не звертався.
Але Князєв згадав, що сам Гончар йому скаржився на їхнього спільного знайомого Сальникова, який не хотів йому чимось допомогти. Князєв розповідав: «Я ще не був головою Верховного суду, а Сальников уже був виконувачем обов'язків голови ДСА, тож Гончар мені казав, що він ображається на Сальникова, бо той не хоче йому в чомусь допомагати, а обіймає велику посаду. Він це кілька разів казав: «Я йому в житті допомагав, а він тепер обійняв посаду і впізнав…».
Князєв познайомився з Гончаром ще від часів, коли був суддею Миколаївського окружного адмінсуду. Голова одного з миколаївських судів, яка була кумою Гончара, їх познайомила. Потім вони кілька разів зустрічалися у Києві. До призначення суддею Верховного суду Князєв з ним не спілкувався. Після призначення наприкінці 2017 року Гончар з'явився у його житті та став набиватися у друзі. Він запрошував Князєва на дні народження, пропонував гуляти з дітьми. Коли вони познайомилися, Гончар здавався дуже заможною людиною. Він постійно цим хвалився, жив у шикарному будинку в Кончі Заспі, куди запрошував у гості. Він мав Майбахи, Роллс-Ройси та інші люксусні автомобілі. Але з часом Князєв почув, що у Гончара почалися фінансові проблеми.
Спільні знайомі говорили, що Гончар позичив у колишнього депутата та інших осіб. Знайомі з Миколаєва почали говорити, що він винен усьому місту сотні тисяч, а то й мільйони доларів. Князєву сказали, що Гончар грає в азартні ігри. Знайомі стверджували, що він винен 200, 300 тисяч доларів — суми величезні. Князєв розумів, що у Гончара просто не було виходу: якісь бандити та якісь правоохоронці з усіх боків на нього виходили, щоб він віддавав гроші.
Одного разу Гончар запросив Князєва на обід і розмовляв там із якимсь бізнесменом про земельну ділянку, яку вони могли б разом забудовувати. Князєв не пам'ятав, хто це був, і не цікавився деталями. На запитання судді ВАКС Віри Михайленко, чи його не цікавило, хто такий Гончар і чи він міг вплинути на репутацію Князєва, той відповів: «Ви, мабуть, маєте рацію. Справа в тому, що мене з Гончаром познайомила людина, яка була головою суду, сказала: «Це мій кум». Не візьме голова суду собі в куми якоїсь дуже поганої людини».
Коли Князєв приїхав до Києва та його призначили суддею Верховного суду, він не знав, де знаходяться супермаркети. Гончар з'явився мало не наступного дня і почав показувати йому місто, запрошував на прогулянки, дитячі розваги. Але Князєв одразу відчув, що це людина недобра. Його дружина була ще більш чутлива до цього і не хотіла спілкуватися з сім'єю Гончара, робила це мало не з примусу.
Наприкінці 2021 року, у період призначення Князєва головою Верховного суду, він припинив спілкуватися з Гончаром. До нього почали доходити чутки, що Гончар сфотографувався з ним, а потім показував цю фотографію та намагався пропонувати сумнівні послуги суб'єктам господарювання. Люди говорили: «А ви знаєте, що він усюди ходить і хвалиться знайомством з вами, каже, що він із головою Верховного суду може вирішувати якісь питання». Це було з різних джерел.
Десь у цей період Князєв побачив у новинах, що Гончара затримано через шахрайські дії з земельними ділянками. Навіть зі спини в кайданках Князєв впізнав його — це був його светр, його постать, комплекція. Це була остання крапля. Князєв видалив його телефон і припинив спілкування з ним.
Через Сальникова Гончар передавав інформацію, що хоче зі мною поговорити. Але Князєв відмовляв. Гончар намагався вийти на контакт і через дружину Князєва. Коли вони підтримували стосунки, сім'ями кудись ходили, то спілкувалися, звісно, дружини. Коли Князєв перестав спілкуватися з Гончаром, його дружина намагалася дзвонити до дружини Князєва. Але Князєв попередив дружину, щоб вона не брала слухавку. Через кілька місяців це припинилося.
Через Сальникова Гончар почав активно спілкуватися з Князєвим у 2023 році. Сальников передавав, що Гончар «дуже хоче з тобою зустрітися та обговорити одну судову справу, яка перебуває на розгляді». Гончар навіть передавав через Сальникова, що чекатиме Князєва біля туалету на конференції. Але Князєв сказав, що з ним не зустрічатиметься.
Гончар постійно вихвалявся, що в нього зв'язки в правоохоронних органах України та інших країн. Коли Князєва вже затримали і він перебував під вартою, дружина Гончара написала дружині Князєва, що Гончар впливає на антикорупційні органи і може допомогти. Але дружина Князєва розцінила це як шахрайство.
Гончар вважає, що саме він допоміг Сальникову обійняти посаду у судовій адміністрації. Стверджує, що при призначенні Сальникова був його «поручителем» перед Князєвим. Коли звільнилася посада Територіального управління ДСА у Миколаївській області близько 2020 року, до Князєва звернувся Гончар і сказав, що він рекомендував би Сальникова як фахівця, який знає область, приміщення, де можна розмістити суди, що він може допомогти із приміщеннями для судів, бо він керував Фондом державного майна. Гончар спитав, чи може Князєв сприяти його призначенню на цю посаду.
Князєв відповів, що ніяк не може допомогти, він не був головою Верховного суду, та й голова Верховного суду таких повноважень не має. Є відповідні конкурси, і Сальников може податися та брати участь. Сальникова було призначено за конкурсом. Як потім казав Гончар, він сприяв цьому призначенню. На той час Гончар спілкувався з членами Вищої ради правосуддя, і це було у віданні цієї ради. Гончар вважав, що він допоміг Сальникову у кар'єрі.
На запитання судді, чи повідомляв Князєв Сальникову про причини, чому перестав спілкуватися з Гончаром, той відповів, що, здається, так. Це були загальновідомі причини — кримінальна справа, за якою Гончар притягався до відповідальності, та інші кримінальні справи. Це знали всі. Князєва трохи здивувало, що Сальников продовжував спілкуватися з Гончаром. Але він це зрозумів таким чином, що свого часу Гончар допоміг Сальникову у кар'єрі, і йому було просто ніяково відмовитися. Сальников — дуже хороша і м'яка людина, і йому було важко від цього відмовитися.
На запитання, чи рекомендував Князєв Сальникову припинити спілкування з Гончаром, той відповів, що, мабуть, рекомендував. Князєв казав йому: «Припини спілкуватися, тому що ця людина вже точно працює на правоохоронні органи». Як мінімум, це токсична людина. На уточнення судді, що він має на увазі під словами «точно працює на правоохоронці», Князєв пояснив, що на нарадах керівництво судової влади обговорювало різні питання, які мають різний рівень доступу. Дуже не хотілося, щоб ці питання виходили. Тим більше, що на той період стало відомо, що Гончар — громадянин Російської Федерації, що він має велике кримінальне минуле. Князєв не знав, кому він міг передавати цю інформацію, навіщо, на кого міг працювати. Були питання.
Князєв не може точно сказати, чи рекомендував він Сальникову припинити спілкування з Гончаром, але він бачив, що з цією людиною не треба спілкуватися. У них з Сальниковим було багато розмов, але всі вони стосувалися судової влади, фінансування судів, приміщень судів тощо. Це була війна, 2022 рік, щодня щось нове. «Тому було точно не до Гончара», – сказав Князєв.
З адвокатом Олегом Горецьким Князєва також познайомив Гончар на якомусь спільному святі. Згодом Гончар дуже ревнував, що Князєв перестав із ним спілкуватися, але продовжує з Горецьким, якого він вважав нечистим на руку. У свою чергу Горецький з осені 2021-го почав активно скаржитися Князєву на Гончара, який взяв у нього якісь гроші і не віддає, просив вплинути. Горецький постійно висловлював негативне ставлення до Гончара і навіть у розмовах замінював його прізвище словом «шахрай».
Горецький скидав Князєву публікації про те, що у Гончара велике кримінальне минуле, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності в Росії, перебуває в міжнародному розшуку, а в молодості навіть був членом організованого злочинного угруповання.
У судовому засіданні свідок Олексій Гончар був у камуфляжній формі. З березня 2023 року він служить у Збройних силах України. Спілкуючись із Сальниковим, він надавав іншим особам консультаційні послуги. З'ясовував, чому затягується судова справа – отримував інсайдерську інформацію. Спочатку сказав, що робив це на безоплатній основі. На уточнюючі питання, чи це такий активізм, відповів, що винагорода була «на розсуд замовника».
Гончар не захотів коментувати свої кримінальні справи у Росії. Але на запитання адвоката підтвердив, що раніше був громадянином РФ, змінював прізвище та ім'я. Раніше називався Карпенком Олексієм Вікторовичем та Шевченком Михайлом Вікторовичем. На запитання адвоката про розшук у РФ Гончар відповів: «З моєю позицією. Мене шукає ФСБ РФ. Я й зараз у розшуку. Мене росіяни шукають».
В Україні Олексій Гончар вже теж має проблеми із законом. Насамперед численні позови на кругленькі суми, які він нібито позичав і не повертав. З липня 2023 року перестали платити за будинок у Кончі-Заспі, який орендувала дружина Гончара.
Один із позивачів та адвокат Олег Горецький, який пішов на угоду про визнання винності у справі Князєва, має до Гончара претензії на 215 тисяч доларів. Сам Гончар бачить це інакше. Він пояснює, що з Горецьким вони посварилися на комерційній основі. За його словами, третя особа брала на себе зобов'язання вирішити питання з Великою палатою Верховного суду. Щось пішло не так, і питання не було вирішено. Збитки дуже великі. Клієнт, який замовляв послугу, програв суд на дуже велику суму. Клієнт найняв Горецького, а Горецький звернувся до Гончара, щоб той вплинув на рішення Великої палати.
З пояснень Гончара вбачається, що за програну суперечку клієнта, за невирішення питання, Горецький мав сплачувати штрафні санкції у 250 тисяч доларів. Тому Горецький сказав Гончару, що якщо він не домовиться, то винен йому 250 тисяч доларів. Коли нічого не вийшло, Гончар частину справді віддав. На запитання судді, чи це не рекет, Гончар заперечив. Він стверджував, що якби він вирішив питання, то заробив би «пристойну суму». Мовляв, це була нормальна схема, адже клієнт судився за 460 млн грн.
Россійське видання «Комерційні вісті» понад 20 років відстежує долю Олексія Карпенка. Перша публікація про нього вийшла 2001-го, остання у липні 2024-го. Карпенко Олексій Вікторович — це перше ім'я та прізвище Олексія Гончара. Він народився у місті Оренбурзі, РФ. У 2005 році підприємця Карпенка Кіровський районний суд Омська засудив до 6 років позбавлення волі за шахрайство в особливо великих розмірах. Йшлося про сім епізодів махінацій з нерухомістю.
Карпенко відсидів майже 5 років та звільнився достроково. У 2008-му він влаштувався заступником гендиректора підприємства в Санкт-Петербурзі. Через кілька років його оголосили в розшук за підозрою в розкраданні 40 мільйонів рублів. У 2010 році Карпенко в Україні змінив прізвище на Олексій Гончар. У 2014 році взяв прізвище дружини Шевченка та змінив ім'я на Михайла. А у 2015-му знову став Олексієм Гончаром.
У жовтні 2021 року Олексій Гончар затримано співробітниками Служби безпеки України за підозрою у шахрайстві з перепродажем земельних ділянок групою осіб. На фото саме із цього затримання впізнав свого товариша суддя Верховного суду Князєв. Цікаво, що ці земельні схеми легалізували за допомогою рішень Очаківського міськрайонного суду. Слідчі з'ясовували можливе зловживання службовим становищем головою суду Людмилою Казамлі, яка очолювала суд в Очакові. Вона вийшла у відставку в січні 2022-го, і підозри їй не пред'явили.
У 2022-му з'явилася ще одна кримінальна справа вже за заявами Горецького та ще кількох потерпілих, які звинувачували Гончара в тому, що він обманом отримав у них кілька сотень тисяч доларів. Сьогодні ця справа слухається в Обухівському райсуді Київської області.
Першу справу про шахрайство із землею також було передано до суду, але Гончару вдалося зупинити його розгляд у зв'язку з мобілізацією на військову службу до Збройних сил України у березні 2023-го. Тому там судять лише двох його можливих співучасників зі злочину.
У наступних засіданнях щодо екс-голови ДСА Сальникова захисники планують надавати свої докази. Ймовірно, буде додаткова інформація про Гончара. Під час допиту Гончара запитували про інші епізоди співпраці з НАБУ. Він відмовився відповісти.
Адвокат озвучив інформацію, що протягом травня-липня 2024 року Гончар під контролем НАБУ як представник приватної компанії вів переговори про надання 200 тисяч доларів неправомірної вигоди заступнику голови Дніпропетровської облдержадміністрації за надання довгострокового використання земельної ділянки. Олексій Гончар не захотів говорити про це, посилаючись на те, що справу ще не передано до суду.