Компанія ТОВ «Контактбудсервіс», яка входить до бізнес-структур Владислави Молчанова, ініціювала судовий процес з метою оскаржити рішення Київської міської ради від 2019 року про створення ландшафтного заказника «Осокорківські луки» площею близько 148 гектарів. Позивач стверджує, що природоохоронний статус цієї території перешкоджає прокладанню дороги до житлового комплексу H2O, який компанія планує розвивати на прилеглих земельних ділянках загальною площею 176 гектарів. Проте столичні екологічні організації активно протистоять задоволенню позову, наголошуючи на важливості заказника для збереження сотень видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України. Громадські активісти також критикують планові видатки сотень мільйонів гривень з міського бюджету на дорогу, яка фактично матиме характер глухого кута, та припускають, що забудовники можуть мати інтерес до незабудованих ділянок самого заказника.Судовий процес розпочався наприкінці 2024 року, коли ТОВ «Контактбудсервіс» подала позов до Київського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування рішення Київради №522/7178 від 11 квітня 2019 року та відповідного розпорядження Київської міської державної адміністрації щодо затвердження Положення про заказник. 30 грудня 2024 року суд відкрив провадження. На першому засіданні 24 лютого 2025 року кілька екологічних організацій намагалися вступити у справу як треті особи на боці Київради та КМВА, однак судді Альбіні Перепелиці не задовольнила заяву активістки Оксани Бургун. Засідання було перенесено на 31 березня 2025 року.У своєму позові ТОВ «Контактбудсервіс» наголошує, що рішення про створення заказника перешкоджає будівництву магістральної дороги від проспекту Петра Григоренка у Дарницькому районі до меж міста. Компанія стверджує, що ця дорога необхідна як під'їзд до житлових будинків на п'яти земельних ділянках житлового масиву Осокорки-Центральні, які вона орендує у столичної громади з 2005 року. Позивач посилається на Детальний план території району Осокорки, затверджений рішенням Київради №695/2764 від 27 листопада 2009 року, який передбачав будівництво цієї дороги. Компанія також вказує на розпорядження КМДА № 2277 від 3 листопада 2021 року, яким передбачалося проведення робіт у 2021-2025 роках, з визначенням замовником КП «Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд».У позові зазначається, що червоні лінії, визначені детальним планом, накладаються на межі заказника, що унеможливлює реалізацію інфраструктурного проекту. ТОВ «Контактбудсервіс» наголошує на стратегічному значенні земельних ділянок та критичній важливості їх правового статусу для реалізації проекту. Компанія також зазначає, що вже має необхідні документи для будівництва, включаючи містобудівні умови та обмеження від Департаменту містобудування та архітектури КМДА, видані у 2014 році, та дозвіл на будівництво.Позивач також звинувачує Київраду в порушенні процедури, стверджуючи, що компанія як зацікавлена особа не була належним чином повідомлена про ухвалення рішення про створення заказника, не отримала його копію, а представники ТОВ не були запрошені на пленарне засідання міськради.Крім того, у позові наводиться аргумент щодо технічних недоліків у створенні заказника. ТОВ «Контактбудсервіс» вказує, що КО «Київзеленбуд» укладено договір на розробку проектів землеустрою щодо встановлення меж заказника 22 липня 2024 року з підрядником ТОВ «Деметра Плюс» вартістю 4,5 млн гривень. Однак у договорі передбачено розробку проектів для ділянок площею 152 гектари, тоді як у рішенні Київради зазначено площу 148 гектарів. Позивач стверджує, що це порушує Закон України «Про природно-заповідний фонд України», оскільки межі територій мають встановлюватися відповідно до натури на основі проектів створення.Екологічні організації, які намагаються вступити у справу, включають ГО «Екопарк Осокорки», ГО «Сварожичі», Благодійну організацію «Благодійний фонд Дніпровського району Києва «Київський еколого-культурний центр» та КЕК. У ГО «Екопарк Осокорки» прямо звинувачують міську владу у сприянні забудовнику. Організація наголошує, що запланована дорога є «абсолютною безвихіддю», оскільки не з'єднується з жодною існуючою столичною магістраллю, а добудовування її за межами міста поки що ніхто не планує. Активісти припускають, що навіть якщо це відбудеться в майбутньому, шість смуг проспекту Петра Григоренка неможливо буде з'єднати з вузькими двосмуговими вулицями у селі Вишеньки Бориспільського району.Громадські активісти вказують на невідому вартість будівництва дороги, хоча аналогічні проекти коштували мільярди гривень. Наприклад, 1,8 км Великої кільцевої дороги у 2018 році коштували місту 1,3 млрд гривень. У ГО припускають, що дорога будується виключно на користь забудовника, а міська влада за рахунок податків громадян фактично дарує дорогу Владиславі Молчановій, одночасно знищуючи унікальну територію, де мешкає понад 100 видів птахів, 28 з яких охороняються Бернською конвенцією.Активісти також звернули увагу на те, що на судовому засіданні від столичної влади була присутня лише юрист Департаменту захисту навколишнього середовища та адаптації до зміни клімату КМДА, тоді як представників від Київради, яка є відповідачем, не було.Адвокат та правозахисник Олександр Дядюк, який представляв інтереси БО «КЕКЦ» на суді, розповів про дивну поведінку судді Альбіни Перепелиці, яка фактично не дала активістам можливості виступити. На його переконання, суддя мала вислухати громадськість, оскільки справа має значний суспільний інтерес.Дядюк припускає, що насправді позов «Контактбудсервісу» може бути спрямований не на дозвіл міській владі побудувати дорогу, а на отримання вільних незабудованих ділянок самого заказника. Якщо територія втратить природоохоронний статус, її можна буде роздати під житлову забудову. На думку адвоката, може йтися про скандально відомі 74,4 гектари землі, які свого часу зареєструвало ТОВ «Агрофірма «Зодіак», але які надалі були повернені у власність громади Києва. Дядюк наголошує, що дорога планується прокласти під заказником, а не через нього, і нікому вона не заважає. Однак сам заказник займає вільні землі, яких у Києві залишилося дуже мало, і у Молчанова можуть бути інтереси до цих 148 гектарів незабудованої землі.Рішення про оголошення 148 гектарів землі на Осокорках ландшафтним заказником було ухвалено Київрадою з ініціативи групи депутатів із різних політичних сил. 4 лютого 2019 року сім народних обранців зареєстрували відповідний проект рішення, який був затверджений 11 квітня того ж року. У обґрунтуванні депутати наголосили, що територія представлена водною, навколоводною та лучно-болотною рослинністю з багатим видовим складом тварин і рослин, занесених до Червоної книги України. Йшлося про такі рослини, як ряска мала та трироздільна, жабурник звичайний і сальвінія плавуча, а також про червонокнижних комах, включаючи махаона, джміля яскравого, стрічку блакитну та вусача мускусного, та про тварин, охоронюваних Бернською конвенцією, зокрема ящірку.Депутати також наголосили на важливості території для птахів, оскільки через неї проходить їх міграційний коридор. Згідно з ратифікованою Україною Конвенцією про охорону мігруючих видів птахів, держава зобов'язалася сприяти охороні перелітних видів та зберігати необхідні для них місця міграції.Обґрунтування створення ландшафтного заказника розроблено вченими Міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина», провідними спеціалістами кафедри екології та зоології ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка та співробітниками відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України.Під час ухвалення рішення було передбачено, що за заказником стежитиме комунальне об'єднання «Київзеленбуд», якому міськрада доручила оформити охоронне зобов'язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження об'єкта. 9 листопада 2023 року Київська міськрада рішенням №7303/7344 внесла зміни до рішення про створення заказника, замінивши «Київзеленбуд» на КП за утриманням зелених насаджень Дарницького району, яке входить до складу вищезгаданого комунального об'єднання. Необхідність таких змін пояснювалася тим, що КЗ не має технічного та матеріального забезпечення для здійснення охоронних зобов'язань, але має відповідне КП.Лише за п'ять років після створення заказника «на папері», 30 квітня 2024 року, КМДА розпорядженням № 384 затвердила Положення про цей об'єкт. У документі було вказано чіткі пункти щодо режиму охорони. Так, на землях заказника заборонено будь-яке будівництво, крім будівництва гідротехнічних споруд та робіт з прокладання нових та ремонту існуючих інженерних мереж для забезпечення потреб оборони та національної безпеки України, випалу сухої рослинності, полювання, влаштування звалищ, скидання стічних вод та інші дії. Всього документом передбачено 28 обмежувальних пунктів.Забудову 176 гектарів землі було заплановано ще на початку 2000-х років. Тоді такі наміри мав банк «Аркада» — відома тоді фінансова установа та забудовник, який збудував понад півтисячи будинків на 80 тисяч квартир, переважно у Києві, але також у інших містах. У орбіті цього банку тоді було ТОВ «Контактбудсервіс». Житловий комплекс, який планувалося збудувати на Осокорках-Центральних, мав отримати назву «Патріотика на озерах».У 2014-2018 роках, поки «Контактбудсервіс» збирав будівельні дозволи, проти зведення комплексу почала активно виступати громада Осокорків. Місцеві жителі зверталися до міської влади з вимогами щодо створення на орендованій «Контактбудсервісом» землі ландшафтного природного парку, або «Екопарку «Осокорки», до складу якого мала увійти територія площею майже шість сотень гектарів, включаючи вказані 176 гектарів та сусідні ділянки. У міськраді тоді попередньо підтримали петицію громадських активістів — депутати створили робочу групу для опрацювання цього питання. Однак надалі міська влада зробила все, щоб процес створення цього природоохоронного об'єкту був нівельований. Питання десятки разів обговорювалося у стінах Київради та КМДА, чиновники публічно погоджувалися з необхідністю екопарку, але вказували на різні перешкоди.Будівництво «Патріотики на озерах» так і не розпочалося, а у 2018-2019 роках «Аркада» почала «вмирати із середини». ЗМІ повідомляли, що посадові особи банку виводили кошти інвесторів із фондів фінансування будівництва. Щоб «заспокоїти» громадськість, незадоволену цими проблемами, столична влада зробила крок, який мав стабілізувати конфлікт. 31 січня 2019 року Київрада рішенням №3/6659 розірвала укладені з «Контактбудсервіс» договори оренди ділянок на Осокорках. Ініціативу запропонував міський голова Києва Віталій Кличко, який у пояснювальній записці зазначив, що компанія має борги перед міським бюджетом з оплати орендної плати у розмірі понад 73 млн гривень і не забудувала вказану землю у визначений термін.Незабаром після цього за будівництво «Патріотики на озерах» та добудову ще двох ЖК від «Аркади» — «Еврики» та «Патріотики» — взявся забудовник ТОВ «Столиця Груп». У квітні 2021 року було укладено меморандум про вирішення соціальних питань добудови та передачі квартир інвесторам у зазначених ЖК. Його підписантами стали 12 сторін: Міністерство внутрішніх справ, Міністерство розвитку громад та територій, СБУ, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, КМДА, ТОВ «Столиця Груп», представники інвесторів та інші. Документ описував права та обов'язки представників влади, нових забудовників та інвесторів.Суть меморандуму зводилася до того, що ТОВ «Столиця Груп» має добудувати будинки у ЖК «Еврика» та ЖК «Патріотика» та передати квартири постраждалим інвесторам. Однак головне полягало в наступному. Згідно з меморандумом, одним із джерел фінансування цих робіт, поряд з державним кредитуванням та коштами з рахунків структур «Аркади», мало стати освоєння новим забудовником 176 гектарів землі, орендованих ТОВ «Контактбудсервіс», тобто за рахунок будівництва ЖК «Патріотика на озерах», у якому квартири встигли купити лише кілька сотень. У документі одразу було зазначено, що «Патріотика на озерах» може змінити назву.Влітку 2021 року стало відомо, що ТОВ «Столиця Груп» має намір побудувати на його місці ЖК «H2O». За повідомленнями ЗМІ, кількість будинків у «ново-старому» комплексі може зрости порівняно з «Патріотикою на озерах» — з 43 до 48. За даними відкритих джерел, поки в цьому ЖК будуються лише 2 будинки. Згідно з меморандумом, міська влада в особі КМДА взяла на себе обов'язок щодо фінансування будівництва об'єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури під цей ЖК. Крім того, КМДА повинна розглянути питання щодо встановлення мінімальної орендної плати за ділянки під ЖК «Патріотика» та ЖК «H2O» до повного завершення будівництва, вжити заходів щодо продовження оренди ділянок загальною площею 176 гектарів.Ситуація навколо меморандуму у Києві викликала переважно негативний ефект, насамперед серед екоактивістів. У ГО «Екопарк «Осокорки» після підписання документа продовжили протестувати проти будівництва житлових багатоповерхівок на Осокорках, зокрема через те, що заради них доведеться частково засипати озеро Небреж. Активісти прямо звинувачували міську владу в тому, що вона віддала під забудову таку масштабну територію через бажання отримувати «відкати».Претензії до «нових» забудовників мали й інвестори «колишнього» ЖК «Патріотика на озерах». Восени 2023 року покупці майнових прав у цьому комплексі заявляли про незадоволення вимогою ТОВ «Столиця Груп» додатково оплачувати квадратні метри за вже придбані квартири. За їхніми словами, з цим вони зіткнулися після того, коли було змінено проект ЖК та коли комплекс отримав нову назву «H2O». Про яку саме зміну проекту йдеться, у зверненні не уточнювалося. Крім того, інвестори були незадоволені темпами будівництва — через два з половиною роки після підписання меморандуму в експлуатацію не було введено жодного будинку. У зв'язку з цим покупці квартир звертались до правоохоронних органів.Паралельно з цим ТОВ «Контактбудсервіс» намагається у судовому порядку повернути собі орендовані 176 гектарів землі, але поки що значних успіхів у компанії немає. Тим більше, що навіть у разі визнання дій міської влади незаконною, забудовнику знову доведеться «переконувати» Київраду в тому, щоб депутатський корпус передав ці ділянки в оренду — у 2005 році вони відводилися міськрадою терміном до 2020 року. Наприкінці 2024 року на розгляд Київради вже виносився проект рішення про поновлення орендних договорів ще на 5 років, але через позицію громадськості та низки депутатів його було перенесено. Однією з причин стало те, що згідно з матеріалами проекту рішення ТОВ «Контактбудсервіс» має перед бюджетом Києва заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі майже 140 млн гривень, яку має погасити лише після ухвалення цього документа.Щодо дороги по проспекту Петра Григоренка, ще у грудні 2022 року між КП «Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд» та ТОВ «Дортранс» був укладено договір на проектування будівництва цієї магістралі вартістю 69,3 млн гривень. При цьому громадськість столиці виступає проти реалізації такого інфраструктурного проекту. Наприклад, у грудні 2023 року, коли Київрада намагалася затвердити міську цільову програму розвитку транспортної інфраструктури на 2024-2025 роки, активісти ГО «Екопарк Осокорки» клопотали перед депутатським корпусом за винятком цих робіт із відповідного проекту рішення, пропонуючи розглянути альтернативні шляхи прокладання доріг.За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ «Контактбудсервіс» було зареєстровано у червні 2004 року. Його керівником є Едуард Кириленко, засновником ТОВ «Інвест Систем Груп», кінцевим бенефіціаром — киянка Юлія Харченко. Остання входить до оточення Владислави Молчанова — співвласника ТОВ «Столиця Груп» і мережі магазинів Novus. Раніше Молчанову називали ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО «Батьківщина». ТОВ «Столиця Груп» є одним із найбільших активних забудовників Києва. Компанії по орбіті цієї групи мають сотні гектарів землі, і реалізація ними будівельних проектів нерідко супроводжується скандалами.Значна частина об'єктів «Столиця Груп» будувалися та будуються на столичному Виноградарі на підставі інвестдоговорів, укладених із ДП «НД ВО «Пуща-Водиця». Зокрема, таким чином у цій місцевості зводяться житлові комплекси Варшавський, Варшавський-2, Варшавський-3 та Варшавський плюс. Правоохоронці, різні державні структури та столична громадськість мають чимало претензій до зазначених проектів. У Нацполіції повідомляли про можливе незаконне відчуження зазначених ділянок, а також про те, що земля, яку отримали під забудову компанії групи, коштує значно дорожче за кількість квартир, які ці суб'єкти господарювання пообіцяли агрокомбінату як оплату за інвестугодами. Внаслідок цього держпідприємству могли завдати збитків — попередньо йшлося про спробу його доведення до банкрутства. Наразі тривають численні судові суперечки з приводу оскарження таких договорів, оскільки їх, ймовірно, підписали з порушеннями законодавства, наприклад без погодження з Кабміном.Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих, яка виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року. З 27 липня 2018 року до 1 квітня 2021 року цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та займається у Києві земельними та містобудівними питаннями.Департаментом захисту навколишнього середовища та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року — Управління екології та природних ресурсів) з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. З 26 липня 2018 року по 21 травня 2020 року цю структуру очолював Андрій Мальований. Після звільнення Мальованого та до призначення Возного обов'язки начальника цього структурного підрозділу КМДА виконував Олександр Савченко. Сферою екології столиці майже десяток років займається заступник голови КМДА Петро Пантелєєв.