У 2024 році столиця отримала до свого бюджету 92,6 мільярда гривень податків, зборів та інших платежів — на 13,5% більше, ніж у попередньому році. Загальний обсяг профінансованих видатків склав 101,6 мільярда гривень, що на 18,5% перевищило показники 2023 року. Ці дані містяться у звітах про виконання бюджету Києва та Програми економічного та соціального розвитку (ПЕСР), які Київська міськдержадміністрація надала у відповідь на інформаційний запит редакції.
Документи були підготовлені Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій КМДА. Варто зазначити, що Департамент фінансів надав лише таблицю з цифрами виконання бюджету, але не опублікував текстовий розшифрування звіту з ПЕСР, хоча такі документи щорічно розміщуються на сайті столичної мерії. Це ускладнило аналіз, однак редакція самостійно прорахувала більшість показників доходів та видатків.
ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА ДОХОДІВ
Базовим джерелом наповнення бюджету залишився податок на доходи фізичних осіб — 41,1 мільярда гривень, що на 6,4% перевищило план та на 11,5% більше, ніж у 2023 році. Від підприємств надійшло 18,9 мільярда гривень податку на прибуток (план передбачав 17,3 мільярда). Орендна плата за комунальні земельні ділянки склала 3,9 мільярда гривень при плані 3,5 мільярда. Акцизний податок дав 2,9 мільярда гривень (план — 2,5 мільярда), а земельний податок — 1,7 мільярда гривень (план — 1,5 мільярда).
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ВИДАТКІВ
Традиційно найбільше коштів було спрямовано на освіту — 27,6 мільярда гривень, що становить понад 27% від загального обсягу видатків. Це на 4,1 мільярда гривень більше, ніж у 2023 році. Ці кошти розподілялися на надання загальної середньої освіти (8,5 мільярда гривень) та підготовку кадрів професійної вищої освіти (934,9 мільйона гривень).
Друге місце посіли видатки на транспорт та дорожне господарство — 16,9 мільярда гривень (16,6% від усіх видатків). Майже половина цієї суми — 7,3 мільярда гривень — була спрямована на регулювання цін на послуги громадського транспорту. Йдеться про відшкодування збитків, які нібито отримують комунальні підприємства «Київпастранс» та «Київський метрополітен» через низькі тарифи на перевезення у комунальних автобусах, тролейбусах, трамваях та метро.
Третю позицію займали видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення — 10,4 мільярда гривень (близько 10% від загального обсягу). У цьому напрямку міська влада надавала соціальні та реабілітаційні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю в установах соціального обслуговування (1,3 мільярда гривень), а також компенсації пільговим категоріям громадян за проїзд у комунальному громадському транспорті.
ВИТРАТИ НА ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ
На напрямок «державне управління», в рамках якого столична влада фінансує саму себе, було витрачено 3,6 мільярда гривень — майже на 762 мільйона гривень більше, ніж у 2023 році. Однак точно встановити, скільки коштів було витрачено на утримання КМДА, районних державних адміністрацій, Київради та її секретаріату, зі звіту неможливо.
Також у документі чітко не зазначено, скільки коштів було витрачено на реалізацію програми «Захисник Києва», в рамках якої фінансуються заходи щодо посилення обороноздатності міста та країни. Відповідні цифри у звіті розпорошені у різних пунктах видатків. Для порівняння, у 2023 році на цю програму було спрямовано 4,72 мільярда гривень.
ІНФРАСТРУКТУРНІ ПРОЕКТИ ТА КАПІТАЛЬНІ РОБОТИ
Протягом 2024 року столична влада профінансувала різні інфраструктурні проекти на загальну суму 17,3 мільярда гривень. Таким чином, ПЕСР була виконана на 85,4% — у бюджеті на це було закладено 20,3 мільярда гривень (для порівняння, у 2023 році цей відсоток дорівнював 86,55% за фактичних витрат 19,9 мільярда гривень).
Зокрема, 9,9 мільярда гривень було освоєно на капітальних ремонтах, ще 7,4 мільярда — на капітальних вкладеннях. Понад третину цих коштів — 6,5 мільярда гривень — було спрямовано на транспорт, транспортну інфраструктуру та дорожне господарство, що робить цей напрямок найбільш фінансомістким рік за роком.
Третина видатків у транспортному напрямку — 1,9 мільярда гривень — була спрямована на будівництво Подільсько-Воскресенського мостопереходу. Крім того, 500,7 мільйона гривень було освоєно на будівництві транспортної розв'язки на перетині вулиці Богатирської та вулиці Полярної, 320 мільйонів — на будівництві метро на Виноградарі, 110 мільйонів — на будівництві під'їзної дороги в аеропорт «Київ» (Жуляни), 86,1 мільйона — на будівництві та реконструкції світлофорних об'єктів.
Другим за обсягами освоєних бюджетних ресурсів став напрямок житлово-комунального господарства — на нього у 2024 році було витрачено 5,9 мільярда гривень. Столична влада витратила 705,7 мільйона на реконструкцію дамб мулових полів Бортницької станції аерації, близько 594 мільйонів — на реконструкцію ліфтів, 396,7 мільйона — на реконструкцію та технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів у селищі Підгірці, 228,8 мільйона — на рекультивацію ділянки № 1 цього полігону, 185,7 мільйона — на реконструкцію та будівництво каналізаційних колекторів.
Третю позицію за видатками у ПЕСР займав напрямок «Освіта» — 2,7 мільярда гривень (у 2023 році це був напрямок «Охорона здоров'я»). Значна частина цього фінансування була спрямована на будівництво та облаштування укриттів у навчальних закладах. Загалом такі роботи проводилися на 38 об'єктах, хоча в деяких випадках йшлося лише про збір вихідних даних на проектування та підготовчі роботи.
Напрямок «Охорона здоров'я» отримав 1,6 мільярда гривень, з яких 1,5 мільярда було освоєно на капітальних ремонтах у столичних комунальних лікарнях. Ще 29,1 мільйона гривень було витрачено на реконструкцію приймального та спеціалізованого відділень Олександрівської клінічної лікарні та благоустрій її території.
ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ПЕСР
Звіт про виконання ПЕСР містить детальний опис поточного статусу стратегічних та оперативних завдань, спрямованих на стимулювання розвитку столиці. Однак Департамент економіки та інвестицій КМДА, як і в попередні роки, не надав інформації про конкретні відсоткові показники виконання цих завдань.
З аналізу даних, поданих у звіті, випливає, що критерієм виконання завдання вважається будь-яка активність з боку міської влади, навіть мінімальна. Редакція нарахувала всього 36 невиконаних заходів, ще 5 заходів було виконано частково. Таким чином, виконаних заходів у 2024 році було близько 250-260 (загальна кількість таких заходів у ПЕСР становить 290 заходів).
Міська влада не займалася запровадженням сервісів онлайн-оцінки діяльності КМДА та вдосконаленням системи моніторингу використання бюджетних коштів через відсутність відповідних пропозицій від структурних підрозділів столичної мерії. Також не була розроблена галузева схема розвитку міста — це планується робити при розробці змін до Генплану.
Через війну в Україні та брак бюджетних коштів у 2024 році керівництво міста не виконало заходів щодо підготовки презентаційних матеріалів з ініціатив та потреб Києва в реалізації проектів з відновлення, інвентаризації застарілого житлового фонду кварталів, що підлягають комплексній реконструкції, модернізації існуючих та встановлення автоматизованої інформаційної системи управління дорожним рухом на вулично-дорожній мережі, розвитку соціального житла, яке безоплатно надається городянам, які потребують соціального захисту.
Саме у 2024 році столична влада мала намір розробити концепцію індустріального парку на вулиці Полярній, 20 відповідно до завдань Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості, підприємництва та споживчого ринку на 2024-2025 роки. У 2025 році має бути виконано захід зі створення та модифікації інтерактивних платформ (наукових проектів НАН України, які можуть бути впроваджені у міське господарство City Science, та підтримки експорту), а у 2024 році проводились роботи зі створення відповідної тендерної документації та різноманітні наради.
Важливо зазначити, що як виконані враховуються заходи, в рамках яких було зроблено хоча б щось. Серед них — «Комплекс заходів, спрямованих на безпеку та функціонування об'єктів критичної інфраструктури». Міська влада називає його виконаним, хоча у 2024 році було лише визначено замовника робіт з будівництва систем інженерного захисту будівель та споруд ТЕЦ-5 та укладено договір на реконструкцію обладнання ТЕЦ-6 з улаштуванням фізичного захисту.
Також виконаним у звіті відзначено захід «Удосконалення системи внутрішнього аудиту у структурних підрозділах КМДА», хоча про якісь практичні результати в документі інформації немає — фактично чиновники лише займалися розробкою та затвердженням Програм забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту, підготовкою різних звітів.
ІНДИКАТОРИ ПЕСР
Ще однією складовою звіту є індикатори ПЕСР, яких налічується 180. Це загальні показники, які демонструють, наскільки ефективно ця програма у 2024 році впливала на життєдіяльність міста. У звіті зазначаються планові та фактичні показники без уточнення причин, чому ці показники не були виконані.
Серед індикаторів варто відзначити експорт товарів у розрахунку на одну особу (фактично 3,55 тисячі доларів на людину при плані 3,2 тисячі), капітальні інвестиції на рік (50,4 тисячи доларів на людину при плані 60 тисяч), частку безробітної молоді, ступінь зносу каналізаційних мереж (63,4% при плані 29%), середній рівень зносу рухомого складу, обладнаного об'єктами світлофорного регулювання (28,3% при плані 36,2%), частку суб'єктів ведення підприємницької діяльності від загальної кількості таких об'єктів (25,47% за планом 22%).
БЮДЖЕТ НА 2025 РІК
Бюджет Києва на 2025 рік було затверджено рішенням міськради № 426/10234 від 5 грудня 2024 року. Згідно з ним, доходна частина міської скарбниці має становити 90,2 мільярда гривень, а видаткова — 89,5 мільярда гривень. Найбільше коштів — 32,3 мільярда гривень або понад 36% всього бюджету — міська влада вирішила направити на освіту. Далі йдуть сфери транспорту (18,6 мільярда), соціального захисту (9,9 мільярда) та житлово-комунального господарства (7 мільярдів).
На підтримку сил оборони та безпеки у початковій версії бюджету було передбачено лише 574 мільйона гривень, що деякі депутати міськради назвали ганьбою.
У той же день Київрада внесла зміни до ПЕСР (вона була затверджена рішенням Київради № 7530/7571 від 14 грудня 2023 року), встановивши обсяги його фінансування на 2025 рік. Було вирішено витратити на реалізацію інфраструктурних проектів 14 мільярдів гривень, з яких 4 мільярди — на капітальні вкладення (реконструкція та будівництво різних об'єктів) та 10 мільярдів — на капітальні ремонти.
Більше фінансових ресурсів було вирішено направити на галузь транспорту — 4,9 мільярда гривень. З них 3,1 мільярда мають піти на будівництво, капітальні ремонти та реконструкцію дорожної мережі та об'єктів дорожно-транспортної інфраструктури (в тому числі 400 мільйонів на будівництво Подільсько-Воскресенського мостопереходу), 1,3 мільярда — на будівництво, реконструкцію та ремонти об'єктів метрополітену. Далі йдуть освіта (близько 2,6 мільярда) та охорона здоров'я (935 мільйонів).
30 січня 2025 року міськрада внесла перші зміни до бюджету та до ПЕСР. Столична влада зменшила доходну частину скарбниці до 88,8 мільярда гривень, а видаткову збільшивши до 100,7 мільярда за рахунок вільних залишків торішнього бюджету.
Більше додаткових коштів — близько 5 мільярдів гривень — столична влада вирішила направити на підтримку армії та військовослужбовців, у тому числі на реалізацію програми «Захисник Києва» та військову субвенцію до державного бюджету. Крім того, ще 1,5 мільярда гривень було передбачено на будівництво захисних споруд у київських школах — при цьому спочатку ця цифра дорівнювала 3 мільярдам, але в процесі підготовки відповідних проектів рішення було зменшено, можливо, заради докапіталізації «Київміськбуду».
Останній факт обурив окремих депутатів Київради, які вважають, що на захисних спорудах під час війни заощаджувати не можна.
Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Департамент фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік. Діяльність цих структурних підрозділів контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.