Депутатське звернення — один із законодавчих інструментів, яким користуються народні депутати Верховної Ради. На відміну від публічних запитів, звернення залишаються закритими для громадськості. Це означає, що виборці не можуть перевірити, кому та з якою метою звертається їхній представник. Саме ця непрозорість робить звернення привабливим інструментом для депутатів, які прагнуть приховано просувати власні інтереси.
Звернення дозволяє нардепу вимагати від державних органів, місцевого самоврядування, посадових осіб, керівників підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян вчинити певні дії, дати офіційне роз'яснення або викласти позицію з питань, що належать до їхньої компетенції. Інформація про такі звернення стає відомою лише з повідомлень правоохоронців, ЗМІ або судових матеріалів, але не з офіційних джерел Верховної Ради.
Рух «Чесно» виявив у судовому реєстрі 11 випадків, коли народні депутати поточного скликання парламенту могли відправляти звернення у власних інтересах. Однак 10 із 11 знайдених справ розвалилися в суді, оскільки судді не побачили конфлікту інтересів у діях депутатів.
Перші випадки стосувалися пом'якшення обмежень воєнного часу. Нардеп від «Слуги народу» Анатолій Остапенко, за версією слідства, на початку повномасштабного вторгнення просив у голови Житомирської обласної військової адміністрації дозвіл пересуватися містом та областю на власному транспорті під час комендантської години. Подібне намагався добитися й нардеп Василь Петьівка, який звертався до голови Закарпатської ОВУ з проханням дозволити його синові, двоюрідному братові та батькові дружини сина перетнути кордон. Обидві справи суд закрив.
Народний депутат Федір Христенко, який не відвідує Верховну Раду з лютого 2022 року, потрапив під погляд правоохоронців через своє звернення 2020 року. За розслідуванням журналістів видання «Схеми», Христенко писав, що в інтернеті розповсюджують інформацію про те, що його дружина перетинала кордон у напрямку Москви, зокрема, нібито 10 разів починаючи з 2017 року. Депутат попросив провести службове розслідування щодо незаконного розголошення такої інформації. Суд також закрив цю справу.
Видання «Схеми» раніше досліджувало тему депутатських звернень та виявило, що нардепи за допомогою цих документів просували виступи російських артистів в Україні, цікавилися питаннями власного бізнесу чи родичів, зверталися з проханням надати персональну охорону, а також надсилали звернення до правоохоронних органів.
Колишній нардеп Андрій Холодов звертався до Національного антикорупційного бюро з вимогою надати інформацію про результати розслідування у кримінальних провадженнях, у яких він сам фігурував. Народний депутат Артем Нагаєвський за кілька днів після складання присяги звернувся до тодішнього міністра внутрішніх справ Арсену Авакова з проханням прийняти заходи поліцейського реагування щодо злочину, який скоїли проти нього особисто.
Підозру у використанні депутатського звернення для власних інтересів отримував і вже покійний проросійський нардеп Ілля Ківа, який написав тодішньому генеральному прокурору Руслану Рябошапці, щоб дізнатися про справу, відкриту проти нього через бійки.
Національне агентство щодо запобігання корупції склало протокол на депутата-втікача Олександра Куницького через його звернення. Нардеп скаржився на дії слідчих Державної фіскальної служби, які розслідують ухилення від сплати податків групою компаній, пов'язаних із Куницьким та помічником народного депутата Дмитром Ніконовим. Протоколи також склали на нардепів Ігоря Кривошеєва та Ганну Скорохід через їхнє звернення. Єдиним джерелом інформації про це є судові ухвали, де лише загалом вказується, що парламентарі відправляли звернення, на думку правоохоронців, у своїх інтересах.
Підозрюваний у державній зраді, втікач і колишній нардеп від ОПЗЖ Вадим Рабинович 2020 року відправив звернення до прикордонників. За даними розслідувачів зі «Схем», він зауважив, що після того, як перетнув кордон, інформацію про це начебто передали. У своєму зверненні Рабинович вимагав назвати «підстави стеження за ним» і назвати людей, які дали вказівку повідомляти про його перетин кордону. Як співавтор він відправив лише один запит, у якому вимагав якнайшвидше розслідувати справу активіста та волонтера Сергія Стерненка.
Інші депутати цього скликання, підозрювані у скоєнні злочинів проти національної безпеки, рідко чи взагалі ніколи не надсилають запити, проте використовують саме непублічний механізм звернень.
Підозрюваний у державній зраді нардеп Олександр Дубинський вже більше року перебуває під вартою у СІЗО, проте без проблем спрямовує депутатські звернення. За версією слідства, Дубинський за вказівкою російських спецслужб організував з іншими двома підозрюваними заходи щодо дискредитації іміджу України на міжнародній арені з метою погіршити дипломатичні відносини зі США та ускладнити вступ України до Європейського Союзу та НАТО.
Дубинський оформив депутатське звернення до Міністерства охорони здоров'я України та Державного бюро розслідувань, у якому цікавився, як проходить розгляд питання про надання йому дозволу на виїзд за кордон. Правоохоронці вважають, що депутат своїм запитом намагався тиснути на слідство, вимагаючи проводити перевірки керівництва правоохоронних органів, які розслідують кримінальні провадження, в яких він фігурував як підозрюваний.
Нещодавно Дубинський звернувся до голови Верховної Ради з вимогою ініціювати процедуру імпічменту Володимира Зеленського. Підставою для такої ініціативи став конфлікт президента України із президентом США Дональдом Трампом під час прес-конференції 28 лютого цього року.
Підозрюваний у державній зраді Нестор Шуфрич теж звернувся до голови парламенту, але з іншим проханням — зареєструвати його законопроект, оскільки він не має доступу до робочого комп'ютера, поки сидить у СІЗО. Шуфрич послався на ухвалу суду, яка дозволяє йому виконувати депутатські повноваження, адже його поки не визнали винним і він не втратив мандат. Про звернення Шуфрича стало б невідомо, якби його не розглядали на засіданні Регламентного Комітету. А про звернення Дубинського відомо, бо він пише про них у своїх соціальних мережах.
Так скільки на яку тему і кому ці народні депутати ще направили звернення і як на них відреагували — зараз невідомо. Така закритість створює чудовий ґрунт для корупції.
Правоохоронці викрили, що народний депутат попереднього скликання Ігор Мосійчук, на думку правоохоронців, продавав свої запити за 10-15 тисяч доларів, а звернення — за 3-5 тисяч доларів. Іншим прикладом є діючий нардеп Микола Задорожний, який, за версією слідства, просив 3,4 млн грн, щоб він, зокрема, не надсилав своїх звернень, які б заважали ремонту водопроводу в Охтирському районі Сумської області.
Через закритість звернень виникає високий корупційний ризик. Саме тому рух «Чесно» неодноразово наполягав на необхідності зробити депутатські звернення публічними, щоби громадськість мала можливість відстежувати, як їх використовують. Особливо це важливо під час повномасштабного вторгнення.
Апарат Верховної Ради нещодавно оновив на своєму сайті розділ із профілем народного депутата, де з'явилася нова вкладка із посиланнями на декларації парламентаріїв. Поки відбуваються подібні поновлення сайту парламенту, можна було б додати вкладку, де можна переглянути звернення народних обранців.