Артур Гранц Гургенович — білоруський бізнесмен вірменського походження, чия діяльність в Україні охоплює десятиліття після розпаду РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ. На момент 2020 року він контролював фабрику з виробництва фруктових концентратів у Грузії, ювелірний завод «Зірка» у Білорусі та мережу з 35 магазинів Duty Free, розташованих у Білорусі та Україні. За його власними словами, перший мільйон він заробив на імпорті цукру до Білорусі та Російської Федерації, розпочавши свою кар'єру ще студентом.
Однак походження його капіталу викликає серйозні сумніви. Бізнес-імперія Гранца, за інформацією, яку наводить Mind.ua, була успадкована від відомого контрабандиста Олександра Потьомкіна. Під його керівництвом з 1990-х років функціонували схеми контрабанди різноманітних товарів у Білорусь, Україну та Російську Федерацію, переважно через територію Білорусі. У 2006 році активність привернула увагу президента Лукашенка, що призвело до закриття всіх магазинів Duty Free, якими Гранц займався. Змушений залишити Білорусь, він перебрався в Україну, де вже мав подібний бізнес — близько половини всіх магазинів Duty Free в аеропорту Бориспіль.
З 2006 по 2012 рік Гранц розширив свою присутність в Україні на численних прикордонних пунктах та брав участь у будівництві скандального терміналу F аеропорту Бориспіль, фінансованого державою. Незважаючи на коротку історію, цей термінал приніс йому значний прибуток.
У 2013 році Гранц виграв конкурс на довгострокову оренду приміщень у терміналі D аеропорту Бориспіль, фактично ставши монополістом в аеропорту. За його словами у інтерв'ю liga.net, сума оренди становила 2372 гривні за квадратний метр — втричі нижче ринкової вартості. Для порівняння: компанія WOG платила 9530 гривень за квадратний метр за відкриту площу в тому ж терміналі, а в аеропорту Львова аналогічна оренда коштувала від 10 тисяч гривень на місяць. Це викликало три розслідування, які так і не завершилися.
Гранц розробив схему, яка дозволяла йому отримувати мільйони гривень без сплати податків. На кожного пасажира аеропорту складався чек на купівлю 23 блоків сигарет, які потім потрапляли до України. Фізично жоден пасажир такої покупки не здійснював. Оскільки цигарки не сплачували податки та збори, це забезпечувало чистий прибуток для Гранца. За відкритими даними, лише за листопад-грудень 2020 року магазини Duty Free продали пасажирам 530584 блоки сигарет.
Цигарки підпадають під змішану ставку акцизного податку, яка складається зі специфічної ставки 907,2 гривні за 1000 сигарет та адвалорної ставки 12% від роздрібної ціни. Мінімальний загальний акциз становить 1213,61 гривні за 1000 сигарет. За вказаний період Гранц міг заробити на несплаті податків щонайменше 96 мільйонів гривень.
У 2022 році нардеп від партії «Слуга народу» Георгій Мазурашу розповів у Facebook про викриття ще однієї схеми контрабанди цигарок з Білорусі. Він зазначив, що «людина, яка володіє найбільшою мережею д'юті-фрі магазинів в Україні, є одночасно бізнес-партнером Лукашенка та громадянином Білорусі... І ця людина, ймовірно, продовжує займатися бізнесом шляхом контрабанди цигарок з Білорусі до України».
Про іншу схему писав «Обозреватель» у матеріалі про контрабанду алкоголю. Гранц списував по 30 літрів алкоголю на кожного, хто перетинав кордон. Реальний алкоголь після такого списання потрапляв на полички звичайних магазинів, де продавався без сплати податків або акцизних зборів.
У обох випадках у розслідуванні згадується впливовий покровитель та бізнес-партнер Андрій Іванчук — нардеп та член Комітету з питань фінансової, податкової та митної політики. Саме цей комітет мав би займатися викриттям контрабандних схем, однак Іванчук, схоже, вирішив не боротися зі злом, а очолити його. За свою допомогу Іванчук отримував такі значні «подяки», що йому довелося фіктивно розлучитися з дружиною, щоб списувати на неї всі доходи. Саму дружину разом із дочкою нардеп вивіз до Монако, де скупив нерухомості на 500 мільйонів євро.
Гранц розширив свої інтереси на ігровий бізнес. Разом з Іванчуком він придбав франшизу Betconstruct — групу компаній, яка володіє брендом Vbet братів Бадалян. Купівля, ймовірно, була оформлена у 2021 році, про що писав «Інсайдер Україна» у Telegram-каналі.
.png)
В Україні зареєстровано ТОВ «ВБЕТ Україна», власником якого є Рудольф Погосян, а директором на 2023 рік став Олександр Блохін — той самий, що був директором «Форбс Україна» у 2021 році. До цього директором ТОВ «ВБЕТ Україна» був Гіоргі Гівішвілі, який у 2020 році також керував «Форбс Україна».
Схема володіння українським «Форбсом» виглядає так: 90% компанії належить Артуру Гранцу через швейцарську ЕРМІС ТРЕЙД СА, 10% належить Володимиру Федоріну, співзасновнику та керівнику редакції. Така структура власності пояснює редакційну політику видання. «Форбс» випустив три розслідування проти Максима Крипа, власника букмекера GGbet, головного конкурента Vbet. Натомість про сам Vbet на сайті «Форбс» опубліковано три матеріали, максимально комплементарні та позитивні, зокрема стаття «Благодійний матч Game4Ukraine за участю Андрія Шевченка та Олександра Зінченка відбудеться за підтримки VBET».
Щодо російської версії журналу, то українське видання тотально замовчує її роботу. За два роки російської агресії «Форбс» не зробив жодних заяв щодо нападу. Це не вимога центрального офісу. За інформацією кількох незалежних джерел, на початку вторгнення Артур Гранц зустрічався з росіянином Магомедом Мусаєвим, власником «Форбс Росія», і між ними було укладено домовленість, що українська редакція не чинитиме тиску на російську.
Тему колег із Росії неодноразово намагалися порушити співробітники українського видання, але головний редактор Борис Давиденко подібні розмови одразу припиняв. Політолог Олексій Голобуцький отримав скріншоти з внутрішнім листуванням співробітників «Форбс Україна», які це підтверджують.
Серед компаньйонів та друзів Гранца — Борис Ложкін, колишній голова адміністрації президента Петра Порошенко, Давид Арахамія, який лобіює ТОВ «ІННОВАЦІЙНО-ІНДУСТРІАЛЬНА ГРУПА» — розробника акцизних марок, послугами якої Гранц користувався через свої компанії ТОВ «ТРЕЙДЕНЕРГОРЕСУРС» та ТОВ «МІМІЄР ТРЕЙД ЮКРЕЙН». З Леонідом Юрушевим Гранц працював у Литві та над будівництвом логістичного комплексу аеропорту Бориспіль. Брат Арсенія Яценюка Володимир Яценюк п'ять років працював на Гранца фінансовим директором.
У 2021 році найкращі та найцікавіші з його друзів зібралися на Кіпрі, щоб відсвяткувати день народження Гранца. Серед гостей були Петро Порошенко та Арсеній Яценюк, прес-служба якого поспішила спростувати інформацію та попросила видалити статтю, про що писала Страна.ua. Королевою вечірки стала Світлана Лобода, російська співачка українського походження, котра, за чутками, є коханкою або дружиною Артура Гранца.
Сини Артура — Давид Артурович Гранц та Арман Артурович Гранц — проживають у підмосков'ї та володіють рядом торгових компаній, таких як ТОВ «Авангард» та ТОВ «Міка Холдінг». Поруч із ними живе та займається торговельним бізнесом брат Артура Марен Гранц, власник ТОВ «Маг-Інтер». Батько Артура Гурген Гранц навіть висувався депутатом на виборах місцевої ради, але не пройшов.
Невідомо, наскільки багатий Артур Гранц сьогодні і як вплинула на його бізнес-імперію війна. Якщо вірити словам Лободи, його бізнес значно скоротився за останні два роки. Аеропорт Бориспіль закритий, головний партнер та захисник депутат Андрій Іванчук помер, частину схем контрабанди було викрито. Однак інші активи, такі як Vbet, тільки зростали та позбавлялися конкурентів.
Печерський районний суд Києва заарештував рахунки онлайн-казино Vbet за клопотанням Державного бюро розслідувань. Компанія потрапила до низки скандалів, її пов'язують зі скандальним підприємцем Артуром Гранцем та російським ринком. Рахунки було заблоковано на початку квітня Державною службою фінансового моніторингу на 30 днів, а суд встиг задовольнити клопотання до закінчення терміну. За інформацією журналіста Євгена Плінського, VBet намагався виграти час, щоб «вирішувати» проблему з блокуванням рахунків та вивести гроші з України. На рахунках онлайн-казино було 570 мільйонів гривень.
Досудове розслідування здійснюється за фактом функціонування протиправного механізму, пов'язаного із провадженням діяльності на території України суб'єктів господарювання, які отримали ліцензію на організацію та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет. Слідство вважає, що онлайн-казино компанії VBet «пов'язане з російським капіталом та громадянами Російської Федерації». Також здійснювався обхід санкцій та обмежень до резидентів РФ та Білорусі.
Онлайн-казино, використовуючи процесингові можливості банківських установ України, за сприяння правоохоронців та інших контролюючих органів, пов'язане з представниками держави-агресора та російським капіталом, а також рядом санкційних суб'єктів. ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» представлене брендом онлайн-казино «VBET».
Компанія «ВБЕТ Україна» з'явилася наприкінці 2020 року, а її власники — брати Ваге та Віген Бадаляни. У Вірменії вони збудували цілу бізнес-імперію з ломбардами, ресторанами та онлайн-казино. Брати володіли казино в Україні через «Ессі Айпі Лімітед», зареєстрований на Нормандських островах. Після цього VBet переоформили на Софт Констракт Лімітед. Через два роки наприкінці 2022 року компанію перереєстрували на «УЦР Холдинг ЛТД», а кінцевим власником став інший громадянин Вірменії — Рудольф Погосян.
Це сталося після того, як братів звинуватили у зв'язках із Росією. Брати Бадаляни, яким належить компанія Radon VB, та розробники Soft Construct Limited та BetConstruct, перебували «у партнерських відносинах із російською букмекерською конторою Фонбет». Про те, що ці компанії належать їм, брати заявляли публічно, але про зв'язки із «Фонбетом» публічно не розповідають.
Видання «Факти» стверджує, що насправді «Betconstruct — групу компаній, що володіє брендом VBet братів Бадалянів — купив Артур Гранц». Однак жодних юридичних підтверджень такій угоді не існує. У компанії «ВБЕТ Україна» у відповідь на офіційний запит про те, які відносини пов'язують компанію з Гранцем, відповіли, що він не має жодного стосунку і не впливає на діяльність ТОВ «ВБЕТ Україна».
Гранц неодноразово був героєм багатьох скандалів, а широким він відомий через продаж підакцизних товарів через Duty Free в Україні. Йшлося про можливе ухилення від податків за допомогою продажу цигарок нібито через Duty Free, а насправді через нелегальні кіоски в Україні, про можливу контрабанду алкоголю, а також заниження вартості орендованих приміщень. Ці звинувачення пов'язані з діяльністю компанії «Дьюті фрі трейдинг», яка належить Гранцу. Проте всі ці розслідування нічим не закінчилися.