Міжнародна платіжна інфраструктура, до якої входять сервіси Payeer та Piastrix, виявилася тісно пов'язаною з колишніми працівниками російського «Альфа-Банку» та української IBOX Bank — фінансової установи, яка втратила ліцензію у 2023 році через масштабні тіньові операції та обслуговування гральних платформ, що ухилялися від податків. Ця інфраструктура обслуговувала напівлегальні онлайн-казино на території колишнього СРСР та, за даними джерел, могла використовуватися для виведення коштів, конвертації в готівку та відмивання грошей. Окремі учасники мережі нині проживають у Великій Британії та ОАЕ, де продовжують реєструвати нові компанії та брати участь у великих європейських фінансових конференціях. Діяльність мережі виходить далеко за межі онлайн-гемблінгу — структури, пов'язані з Payeer та Piastrix, також фігурують у схемах фінансування проросійських політичних проектів за кордоном. Для приховування справжньої діяльності компанії оформлюють на номінальних власників у Польщі, Україні, Естонії, Литві, Шотландії, Белізі, Вануату та на Маршаллових островах.Така розгалужена географія реєстрацій дозволяє ускладнювати фінансовий контроль та приховувати реальних бенефіціарів. Однією з ключових структур у цій схемі була грузинська компанія Fingate LLC, яка до пандемії володіла платіжними системами Payeer та Piastrix. Однак ще у грудні 2017 року грузинський регулятор скасував її реєстрацію як платіжного провайдера. Згідно з грузинським реєстром юридичних осіб, Fingate LLC у 2016 році зареєстрував громадянин України Костянтин Буряченко. У 2023 році саме він подав документи на ліквідацію компанії. Незважаючи на формальне закриття окремих структур, сама мережа продовжує функціонувати. Piastrix досі доступна на російському ринку та використовується для обслуговування платежів у високоризикованих секторах, включаючи онлайн-гемблінг. Після початку повномасштабної війни Росії проти України платіжна система Payeer активно використовувалася для обходу міжнародних санкцій. В інтернеті поширювалися детальні інструкції щодо використання сервісу для переказів та платежів в обхід обмежень — одна з таких «інструкцій» була опублікована анонімним користувачем на YouTube.У 2024 році литовський фінансовий регулятор оштрафував Payeer майже на 9,3 млн євро за порушення правил KYC («знай свого клієнта») — це став одним із найбільших штрафів у сфері фінансового моніторингу в країні. Вже у 2025 році платіжна система потрапила під санкції Євросоюзу та оголосила про припинення роботи з користувачами з Росії та ЄС. За роки існування Payeer неодноразово змінювала юрисдикції та переоформляла головні компанії у різних країнах світу. Однією з останніх таких «гаваней» стало Вануату — популярна офшорна зона для високоризикованого бізнесу. У різний час бенефіціаром Payeer називали росіянку Любов Свеженцеву, яка була співвласником естонської компанії Payeer OÜ. Однак вона виявилася номінальною фігурою. Після виходу зі складу засновників Свеженцева переїхала до Італії, де нині позиціонує себе як тренер особистісного зростання. Її соцмережі закриті, а реальні власники Payeer залишаються прихованими. Інша структура мережі Piastrix продовжує працювати, незважаючи на постійні скарги користувачів на проблеми з виведенням коштів.Сервіс досі доступний у Росії, а реклама Piastrix відкрито розміщується навіть на сайті «Газпромбанк Фінанси». Piastrix тісно інтегрований із мережею онлайн-казино. Нещодавно платіжна система опинилася у центрі скандалу навколо казино Vodka Bet. Користувачка сервісу виграла близько 9,9 млн рублів через масовий збій у роботі ігор. Казино спочатку погодило виплату, проте пізніше зажадало рекол — скасування транзакції. Після цього Piastrix оперативно повернув кошти казино й одночасно заблокував обліковий запис користувача. Для ринку онлайн-платежів така поведінка нетипова. Зазвичай платіжні оператори зобов'язані перевіряти обґрунтованість реколів, а не автоматично виконувати вимоги гемблінг-платформ. Однак якщо Piastrix і казино входять до єдиної фінансової мережі, така координація дій виглядає цілком логічною.Юридичні особи, через які працює платіжна система Piastrix, регулярно змінюються — схема побудована таким чином, щоб ускладнити відстеження реальних власників та фінансових потоків. Після грузинської компанії роль оператора перейшла до польської Libellium Sp. z oo, оформленої на номінальну особу — громадянку України Анастасію Кондю, яка мешкає у Польщі. Костянтин Буряченко, який раніше реєстрував грузинську компанію Fingate для Payeer та Piastrix, у 2017 році створив у Чехії ще одну структуру — KVB Solutions sro. Спочатку він був її єдиним засновником, однак у лютому 2020 року компанію переписали на 36-річного уродженця. Сам Бубен при переоформленні не був присутнім — його документи чеському нотаріусу передала Світлана Масієнко. Така схема характерна для використання номінальних власників у міжнародних фінансових мережах. У тому ж 2017 році Буряченко очолив чеську компанію BLACKSHIRE UNITED LP — дочірню структуру однойменної шотландської фірми, яка залишила масштабний токсичний слід у британській корпоративній системі. Засновниками шотландської BLACKSHIRE UNITED LP були офшорні компанії Dexberg Inc та Montbridge Inc з Маршаллових островів.Саме ці структури контролювали щонайменше 150 компаній, зареєстрованих у Шотландії. Значна частина їх мала прямі зв'язки з Росією. Dexberg Inc нещодавно фігурувала у скандалі навколо депутата Думи Ханти-Мансійського автономного округу Володимира Зінов'єва. Його вказали бенефіціаром британської FINIMPEX LP, де керуючим партнером виступала саме Dexberg Inc. Сам російський депутат заявив журналістам, що його персональні дані нібито були викрадені, а до компанії він не має жодного стосунку. Через мережу Dexberg та Montbridge пройшли десятки компаній, пов'язаних із російським бізнесом. При цьому формальні власники чи керівники таких структур публічно заперечували свою участь у міжнародній схемі. Наприклад, у британській LARBOURNE TRADE LLP, що була ліквідована в грудні 2025 року, контролюючою особою значився петербурзький бізнесмен Павло Калугін. А власником Talanta Business LP був записаний уродженець СРСР та колишній співробітник російського «Газпрому» Леріам Дворкін, який мешкає у Сан-Франциско. Сім'я Дворкіна також заявляла, що його документи викрали, а до компанії він не причетний.Подібні пояснення про «викрадені документи» та «номінальне оформлення» регулярно звучать у справах, пов'язаних з офшорними мережами російського походження, через які можуть проходити операції з відмивання грошей, обходу санкцій та тіньового фінансування. Компанії з мережі, пов'язаної з українцем Костянтином Буряченком, використовувалися не лише для відмивання та виведення грошей. Через ці структури також вирішувалися політичні завдання на користь Росії. Зокрема, саме через них проходили платежі американському лобісту, юристу та колишньому співробітнику адміністрації Дональда Трампа Ніку Музіну. Гроші виплачувались за просування у США інтересів Демократичної партії Албанії, яку раніше пов'язували із російським фінансуванням. Американське розслідувальне медіа Mother Jones встановило, що Музін отримав 675 тисяч доларів, з яких 500 тисяч було переведено шотландською компанією Biniatta Trade. Сайт цієї фірми був зареєстрований на громадянина України Олексія Нікітіна. На сайті ламаною англійською мовою вказувалося, що компанія нібито займається постачанням текстилю та штучного хутра. Проте журналісти встановили, що ці контакти виявилися фіктивними. Аналогічні сайти використовували інші компанії з цієї мережі, пов'язані між собою адресами і телефонами, включаючи вже згадану BLACKSHIRE UNITED LP. Засновниками Biniatta Trade виступали офшорні структури Asverro Corp. та Liminez Commerce з Белізу. Ці ж компанії володіли лондонською KF Global Management LLP, де контролюючою особою значився росіянин Костянтин Ферульов. Ферульов — уродженець Туапсе, який проживав у селищі Гірки-2 у Підмосков'ї. У Росії він був засновником кількох компаній — «ЮГРОСАГРОПРОДУКТ», «СВЯЗЬІНВЕСТ-ГРУП» та «ЕФ СІ ДЖІ». Усіх на сьогоднішній день ліквідовано. Сам Ферульов у 2024 році пройшов процедуру банкрутства. Водночас у матеріалах судових та фінансових документів фігурує інформація, що у 2018 році Ферульов отримав позику у 500 тисяч доларів від москвички Ксенії Петергової. За її словами, ці кошти їй передав «друг сім'ї», який багато років працював у банківській сфері та мав річний дохід у десятки мільйонів рублів.Вся ця мережа — від офшорних компаній у Белізі та Шотландії до фіктивних торгових фірм — демонструє механізм, через який російські гроші могли використовуватися не лише для тіньових фінансових операцій, а й для політичного впливу за межами РФ. 44-річний Костянтин Буряченко — одна з небагатьох постійних фігур у мережі компаній, оформлених на номінальних директорів та «одноразових» засновників. Уродженець Донецька до початку повномасштабної війни він регулярно їздив між Україною, Росією та країнами Європи. Саме Буряченко простежується у великій кількості структур, пов'язаних із тіньовими платежами, онлайн-казино та фінансовими схемами російського походження. Кар'єру він будував у банківському секторі України — працював у «ПриватБанку», «Універсал Банку», а також в українському «Альфа-Банку», який входив до російської «Альфа Груп» олігархів Михайла Фрідмана та Петра Авена. Разом із Буряченком у банку працював Євген Березовський — менеджер, який перейшов до української структури «Альфи» з Москви. Він обіймав посади директора з корпоративного бізнесу та старшого віце-президента. У 2010 році Березовський залишив «Альфа-Банк», після чого працював у «Дельта Банку», а пізніше — в «Агрокомбанку», який згодом перейменували на IBOX Bank. Туди ж перейшов і Костянтин Буряченко.Саме навколо IBOX Bank сформувалася одна із найбільш неоднозначних фінансових схем на українському ринку. Банк забезпечував процесинг транзакцій для мережі терміналів Ibox, хоча керівництво обох структур публічно заперечувало будь-який зв'язок між ними. Насправді мережу Ibox, за даними джерел, контролював саме Березовський. Ще раніше вона була тісно інтегрована з російським Альфа-Банком, а після переходу Березовського фактично перейшла разом з ним до IBOX Bank. У структурі Ibox працював і Буряченко, який, за наявною інформацією, займався направленням платежів для онлайн-казино. Через термінали проходили не лише стандартні платежі або поповнення банківських карток, включаючи Monobank, а й транзакції для грального бізнесу. При цьому формальні власники Ibox, як і у випадку з Payeer та Piastrix, залишаються прихованими. Юридично мережа належить українській компанії «Метапей», оформленій через номінальних осіб. Спочатку бенефіціаром була Тетяна Жигурська, пізніше власником стала британська компанія 5CORP LTD, записана на Yeuby Sohanna Aquilar Cuevas — номінальна особа, на яку у Великобританії були оформлені десятки компаній.Нині керівником «Метапей» є Євген Растовський — 24-річний житель невеликого українського села, на якого оформлено понад 360 компаній. В українському бізнес-середовищі він давно відомий як типовий «номінальний директор». Саме на Растовського раніше переписали компанію Реніторг, яка до цього належала Ігорю Зотько — номінальному власнику онлайн-казино Pin-Up через структуру Укр Гейм Технолоджі. Реальним бенефіціаром Pin-Up вважають росіянина Дмитра Пуніна, який мешкає на Кіпрі. На початку 2025 року Ігоря Зотько затримали українські правоохоронці. Пов'язані з ним компанії підозрюють у діяльності на користь держави-агресора та незаконних операціях в Україні. З онлайн-казино Pin-Up безпосередньо пов'язана платіжна система Piastrix. Казино дозволяє поповнювати рахунки через гаманці Piastrix та виводити на них кошти, що ще раз підтверджує існування єдиної фінансової інфраструктури, побудованої навколо тіньового гемблінгу та високоризикованих платежів. Платіжна система Piastrix, пов'язана з Костянтином Буряченком, мала і прямий вихід на гемблінг-індустрію через українську IBOX Bank — структуру, в якій працював сам Буряченко.Однією із співвласників банку була Олена Шевцова — громадянка України та резидентка Польщі. На 2023 рік їй належало майже 25% акцій IBOX Bank. У той же час вона була ключовим бенефіціаром компанії «Фінансова компанія Лео», раніше відомої як «Леогеймінг Пей». Ця структура спеціалізувалася на платежах для онлайн-ігор та гемблінгу: забезпечувала взаєморозрахунки з розробниками ігор, приймала платежі для онлайн-казино, а у 2021 році навіть отримала ліцензію на офлайн-казино в одеському готелі Alice Place. Чоловік Олени Шевцової Євген Шевцов — колишній заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції України. Українські журналісти раніше повідомляли, що стосовно подружжя Шевцових та їхніх партнерів — Віктора Капустіна та Вадима Гордієвського — відкривали кримінальні провадження. У матеріалах розслідувань також фігурувала компанія «Лео-Партнерз», пов'язана із Шевцовою. Її згадували в схемах переказу коштів на окуповані території України, конвертації грошей у валюту та подальшого переведення в готівку. Основним власником IBOX Bank був київський бізнесмен Володимир Дробот, якому на 2023 рік належало понад 73% акцій банку. Дробот відомий як власник будівельного бізнесу та колишній депутат Київради від політичної сили Юлії Тимошенко.У березні 2023 року Національний банк України ліквідував IBOX Bank. Причиною стали масштабні тіньові фінансові операції та обслуговування схем грального бізнесу, що ухилявся від сплати податків. За даними слідства та регулятора, тіньовий дохід банку від таких операцій міг перевищувати 2,5 мільярда гривень. Сам банк, за версією правоохоронців, став одним із ключових фінансових вузлів для обслуговування українського та міжнародного онлайн-гемблінгу. Після краху IBOX Bank у березні 2023 року РНБО України запровадила санкції проти фінансової компанії LEO, пов'язаної з Оленою Шевцовою, а також проти кіпрської структури LeoPartners. Саму Шевцову після цього почали пов'язувати із масштабними схемами тіньових платежів та обслуговування грального бізнесу. Після запровадження обмежень Шевцова виїхала до ОАЕ, звідки, за даними джерел, намагається вирішити питання, пов'язані з кримінальними провадженнями та блокуванням діяльності її компаній в Україні.Паралельно вона продовжує запускати нові бізнесові структури за кордоном. Зокрема, у лютому 2026 року Шевцова зареєструвала у Великій Британії компанію Odessys Tech LTD. До того вона відкрила кілька фірм в Об'єднаних Арабських Еміратах. Також Шевцова разом із Зінаїдою Березовською є співвласником британської платіжної компанії SMARTFLOW PAYMENTS LIMITED, яка раніше працювала під назвою ELECTRONIC PAYMENT SOLUTIONS LTD. Незважаючи на українські санкції, структура продовжує діяльність — саме на неї оформлено платіжну систему SENDS. У Лондоні нині проживає і Євген Березовський — колишній топ-менеджер IBOX Bank та багаторічний партнер Шевцової у фінансових та платіжних схемах. Він також працює у SENDS. При цьому, на відміну від Шевцової, Березовський під українські санкції не потрапив. Незважаючи на кримінальний шлейф навколо IBOX Bank та пов'язаних структур, Шевцова продовжує відкрито працювати у Європі. Вона навіть брала участь у міжнародній конференції PAY360 у Лондоні — одному з найбільших заходів для учасників платіжного ринку. Спонсором конференції виступала саме платформа SENDS.Втім, спроби відбілити репутацію поки що не дають результату. У квітні 2026 року РНБО України запровадила персональні санкції безпосередньо проти Олени Шевцової. Це стало черговим ударом по міжнародному фінансовому бізнесу, який після ліквідації IBOX Bank продовжив роботу вже через іноземні юрисдикції.
