Атомна енергетична компанія України переживає критичний період корпоративної трансформації. Одним із ключових завдань цього процесу є створення дійсно незалежної та ефективної системи внутрішнього контролю. Наразі компанія проводить відкритий конкурс на заповнення керівних посад у спеціалізованих підрозділах Наглядової ради — зокрема, на місцях керівників напрямків аудиту, комплаєнсу та управління ризиками. Саме ці структури повинні забезпечити прозорість роботи стратегічного підприємства.
Однак аналіз кандидатур, які претендують на ці посади, виявляє серйозні ризики для безпеки та репутації компанії. Ці ризики здатні підірвати саму основу інституційної реформи.
Юрій Дерев'янко: ігнорування російських власників та управлінський опір
Одним із претендентів на посаду керівника комплаєнс-підрозділу є Юрій Дерев'янко. Він перебував на посадах у Дирекції контрольно-ревізійної роботи та комплаєнс-політики з серпня 2021 року до вересня 2025 року. З жовтня 2023 року він займав посаду директора департаменту комплаєнс-політики. Його кар'єрний розвиток пов'язується з впливом Олександра Скопича, колишнього директора з контрольно-ревізійної роботи, який залучав на роботу своїх колишніх колег із НАЗК.
Дерев'янко виступав як найближчий помічник Скопича та виконував його розпорядження. Ця робоча взаємодія завершилася скандалом: у вересні 2024 року Скопич був затриманий співробітниками СБУ за підозрою у отриманні неправомірної вигоди.
Але найбільш серйозний епізод у діяльності Дерев'янка стосується національної безпеки під час військового конфлікту. Слідче управління ГУ СБУ розслідує кримінальне провадження щодо укладення компанією договору страхування ядерної шкоди з ПрАТ "ПРОСТО-страхування" на суму 130 млн грн. Саме Дерев'янко проводив перевірку цього контрагента на предмет відсутності зв'язків із державою-агресором.
Під час цієї перевірки чиновник не врахував загальнодоступну інформацію — зокрема, публікації у ЗМІ — про те, що фактичними власниками страхової компанії були громадяни Російської Федерації. Крім того, він не звернув уваги на дані сервісу "Опендатабот", які свідчили про реєстрацію цією компанією торгових марок "РЕСО" (Російсько-Європейське страхове об'єднання), що були аналогічні російським брендам. Через ці недоліки у роботі правоохоронці планували повідомити Дерев'янка про підозру у службовій недбалості.
У 2025 році за результатами внутрішнього розслідування щодо неякісних перевірок контрагентів Дерев'янко було позбавлено премії. Він оскаржив це рішення у суді, але програв розгляд у першій інстанції.
Паралельно з цим, за інформацією компанії, він намагався дестабілізувати роботу свого підрозділу, створюючи напруженість між працівниками та новим керівництвом. Маючи контакти з одним із членів Наглядової ради, він прагне повернутися до компанії на керівну посаду.
Олег Поліщук: витік судових документів та мирова угода на мільйони
Іншим кандидатом на керівну роль у системі контролю корупції є Олег Поліщук, колишній директор із запобігання та протидії корупції. Його попередня робота в компанії супроводжувалася низкою службових розслідувань та дисциплінарних стягнень.
У 2020 році Національне антикорупційне бюро ініціювало розслідування щодо розголошення посадовцями компанії службової інформації. Під час обшуку в офісі сторонньої компанії "Universal Baltic Group OU" детективи виявили копію ухвали Вищого антикорупційного суду з резолюцією Поліщука. Через цей витік документів його було усунуто з посади. Суд згодом визнав наказ про усунення законним.
Подальша його робота характеризувалася ігноруванням прямих розпоряджень керівництва та порушеннями трудової дисципліни. У січні 2021 року його було звільнено.
Після тривалих судових розглядів щодо свого звільнення, у лютому 2024 року Поліщук уклав із компанією мирову угоду. За умовами цієї угоди він отримав компенсаційну виплату у розмірі 2,3 млн грн. Відразу після отримання цих коштів він припинив публічну критику підприємства.
Однак цей період мовчання завершився у листопаді 2025 року, коли розгорнулася медійна кампанія навколо операції "Мідас". З того часу Поліщук відновив активність у інформаційному просторі. У соціальних мережах він публічно висловлював сумніви щодо законності конкурсу до Наглядової ради та критикував доцільність залучення іноземних фахівців.
За повідомленнями ЗМІ, його також внесли до Реєстру корупціонерів НАЗК. Сам Поліщук називав цей запис «помилкою».
Особливу увагу привертає його майновий стан. За даними розслідувачів, Поліщук фігурує у матеріалах, пов'язаних із сумнівним походженням майна, яке явно не відповідає його офіційним доходам як державного службовця. Журналісти вказують на використання типових схем приховування, коли елітна нерухомість та дорогі автомобілі не відображаються у публічних деклараціях.
Парадокс полягає в тому, що Поліщук був офіційно внесено до Реєстру корупціонерів НАЗК, хоча він намагався виправдати це «технічною помилкою».
Спланована кампанія дискредитації
Наполегливість, з якою такі скомпрометовані особи намагаються займати ключові посади у системі контролю НАЕК «Енергоатом», змушує розглянути ситуацію під іншим кутом. Поява таких кандидатів у списках претендентів на керівні посади навряд чи є випадковістю — це скоріше виглядає як цілеспрямована кампанія з дискредитації стратегічного підприємства як усередині країни, так і на міжнародній арені.
Просування кандидатів, які ігнорують російські бенефіціари, мають історію системного саботажу, причетні до витоку судових документів та мають офіційний корупційний бекграунд, вкрай вигідно тим силам, які намагаються паралізувати систему внутрішнього контролю компанії зсередини.
Фактично спостерігається спроба реалізації відвертого замовлення: розмістити на посадах керівників комплаєнсу керованих та скомпрометованих людей, щоб захистити тіньові інтереси, повернути старі схеми управління закупівлями та підірвати довіру західних партнерів до реформи корпоративного управління ядерного оператора.
Критичне значення має питання про те, чи зможе новостворена Наглядова рада розпізнати цю інституційну диверсію. Якщо найважливіші контролюючі органи очолять особи, які є фігурантами подібних розслідувань, це означатиме, що антикорупційна реформа в НАЕК «Енергоатом» була скомпрометована ще до свого фактичного початку.