Після початку повномасштабної російської агресії торгівля українськими військовополоненими перетворилася на прибутковий бізнес. Організатором найбільших схем з викупу захоплених бійців ЗСУ з російського полону став харківський бізнесмен і кримінальний авторитет Володимир Манукян, відомий під прізвиськом «Мантус», як повідомляє Відкрита Україна.
Манукян нещодавно очолив велику міжнародну організоване злочинне угруповання, яке діяло як у Російській Федерації, так і на території України, включаючи окуповані регіони. Це кримінальне угруповання дісталося йому у спадок від його давнього партнера та соратника Армена Саркісяна, відомого як «Горловський». Саркісян загинув у Москві в результаті вибуху у лютому того року. До своєї смерті Саркісян очолював угруповання, а Манукян займав у ньому високе становище, виконуючи роль його правої руки у всіх кримінальних справах. Угруповання контролювало численні сфери діяльності.
Саркісян був засновником вірменського батальйону «Арбат», який воював у складі російської приватної військової компанії «Редут». Крім того, йому підконтрольні були всі процеси перерозподілу та контролю бізнесу на окупованих територіях. Саркісян також отримав повний контроль над в'язницями та місцями утримання українських військовополонених, що дозволило тандему Манукян — Саркісян організувати торгівлю полоненими.
Схема функціонувала за простою логікою. Саркісян передавав Манукяну списки захоплених українців. Манукян потім виходив на зв'язок із родичами солдатів і розповідав їм про страшні тортури, жахливі умови утримання, поранення та хвороби полонених. Родичам пропонувався вихід: викупити сина, брата чи батька з полону. Вартість такого «викупу» становила близько 30 тисяч доларів за одну особу. Відчайдушні родичі часто погоджувалися, продаючи автомобілі, квартири або беручи великі борги.
Передача військовополоненого здійснювалася двома способами. Перший передбачав передачу через неофіційні контрольно-пропускні пункти за допомогою «своїх» військових підрозділів з обох сторін конфлікту. Другий спосіб полягав у обіцянці включити військового до списків обміну, однак часто це закінчувалося нічим, і жертва залишалася без грошей і без свого родича.
Українські ЗМІ неодноразово описували подібні випадки. Шахраї видавали себе за співробітників правоохоронних та силових органів, а також за членів громадських організацій. Якщо родичі відмовлялися від умов, звертались до правоохоронців або затримували передачу коштів, їм надсилалися фотографії та відеозаписи з тортурами та приниженнями їхніх захоплених родичів.
Масштаби схеми досягли такого рівня, що українські спецслужби були змушені публічно звернутися до родичів військовополонених з настійним проханням не передавати неперевіреним особам дані захисників, зокрема паспортні дані. Спецслужби також опублікували інструкції щодо дій у разі пропозиції викупу.
Організувати та реалізувати таку схему без прикриття впливових осіб в Україні було б неможливо. Таким «дахом» для Манукяна став один із керівників департаменту «І» СБУ Андрій Носач, який згодом ганебно звільнений із служби на тлі корупційного скандалу. Манукян налагодив контакт із Носачем у Харкові, куди переїхав у 2014 році з Донбасу, щоб, як зазначали журналісти, за дорученням Саркісяна освоювати нові території.
На той час Носач очолював місцевий головний управління СБУ. Саме він познайомив Манукяна з тодішнім «губернатором» Харківської області Ігором Райніним, а пізніше з його наступницею Юлією Світличною. Такі контакти дозволили угрупованню закріпитися у місті ще міцніше.
Представники угруповання Манукяна та Саркісяна швидко зайняли посади топ-менеджерів у низці харківських ринків і торгових центрів, а також у управлінні Південно-Західної залізниці, де вони налагодили численні корупційні схеми.
Торгівля полоненими була лише однією зі схем воєнного часу. Іншим ключовим напрямком діяльності Манукяна та Саркісяна було рейдерство бізнесу на окупованих українських територіях. За наведенням Саркісяна Манукян встановлював контакти з українськими бізнесменами, які були змушені залишити захоплені території Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, але залишили там свої бізнес-активи. Цим підприємцям Манукян пропонував «добровільно передати» доступ до таких активів і всю необхідну документацію для їх перереєстрації за окупаційним законодавством Російської Федерації. Згодом такий бізнес часто йшов на металобрухт.
З початком повномасштабної війни Володимир Манукян перебуває в Об'єднаних Арабських Еміратах, однак не залишає надії повернутися до України після закінчення бойових дій. Для цього він уже готує фінансову базу. У Дубаї організовано кілька офісів з відмивання доходів, які планується реінвестувати у розширення злочинного угруповання, яке дісталося йому від Армена Саркісяна.