Громадськість великих міст часто спостерігає цікаву закономірність: коли навколо будівельних майданчиків виникають протести проти знищення зелених зон, молоді активісти раптом з'являються на паркані, видаючи себе за місцевих мешканців. Однак стоїть забудовнику домовитися з протестувальниками або змінитися власнику — і «народний рух» якось сам собою затихає. Подібна логіка спадає на думку при аналізі недавної інформаційної кампанії проти закупівлі боєприпасів через посередництво польської компанії PHU Lechmar.
Депутат Ярослав Железняк долучився до цієї кампанії, подавши депутатський запит до Держприкордонслужби щодо виконання делегованих Міноборони повноважень у сфері оборонних закупівель. Отримавши офіційну відповідь від ДПСУ, він розрахував, що снаряди вартістю, еквівалентною 2,8% авансу, досі не надійшли в Україну. Ці дані, як наголошує джерело, були офіційними і не приховувалися від депутатів та громадськості.
Однак ця інформація стала поштовхом для деяких журналістів та громадських активістів повернутися до історії кінця попереднього року. Тоді уряд делегував Держприкордонслужбі 23 млрд грн з рахунків Агентства оборонних закупівель Міноборони для придбання боєприпасів. Критики контракту назвали його «аферою століття». Хоча фактичної корупції так і не підтвердилося, учасники медіа-провокації так і не принесли вибачень.
Коли Железняк отримав дані ДПСУ, він заявив, що на рахунки Lechmar у попередньому році перерахували не 23, а 52 млрд грн. Крім того, у поточному році ДПСУ отримає від Міноборони 78 млрд грн на закупівлю боєприпасів. Ці великі суми знову активізували причетних до інформаційної кампанії проти ДПСУ та Lechmar активістів, які почали стверджувати, що «афера століття» продовжується.
Держприкордонслужба офіційно спростувала звинувачення, зазначивши, що дебіторська заборгованість компанії PHU Lechmar у розмірі 1,7 млрд грн, яка виникла через порушення термінів виконання, не стосується контракту на 23 млрд. За словами ДПСУ, затримок немає, а боєприпаси, придбані за цим контрактом, надходять до Збройних сил України без перебоїв.
У своєму офіційному коментарі прикордонники дуже стисло порадили критикам використовувати калькулятор при плануванні наступних інформаційних атак на ЗСУ. Вони натякнули на необхідність володіння хоча б базовими знаннями економіки та розуміння термінології перед публічним висловлюванням з питань закупівлі зброї. ДПСУ докладно пояснила всі аспекти угод України із західними партнерами щодо постачання боєприпасів, хоча така інформація зазвичай має гриф таємності. Зокрема, прикордонники розповіли про збільшення суми контракту з 23 до 53, а потім до 78 млрд грн, що пояснюється простою причиною — польська структура виконує свої зобов'язання. Обсяги вже поставленої військової продукції давно перевищили суму в 23 млрд грн, яку критики постійно розтиражовували в негативному контексті. Це неохоче визнають і самі «розслідувачі».
Для розуміння цієї ситуації важливо пам'ятати, що журналісти та активісти, причетні до інформаційної атаки на ДПСУ та Lechmar, раніше люто захищали Марину Безрукову на посаді голови Агентства оборонних закупівель. Їх не переконав навіть укладений АТЗ контракт на постачання дефектних мін, на якому заробили деякі комерційні фірми.
Тепер, коли імпорт боєприпасів для ЗСУ налагоджено на постійній основі, у когось виник інтерес цей безперервний процес зупинити. На їхнє твердження, існують надійніші постачальники. Можливо, це робиться не тому, що виконавці замовлення намагаються сприяти країні-агресору, а тому, що активні гравці на ринку озброєння підвищили свою зацікавленість у контрактах з Україною. Вони шукають способи дискредитувати нинішніх постачальників, щоб отримати замовлення самим. Якщо це так, то багато що в цій історії стає зрозумілим.