Майже дванадцять місяців минуло з того часу, коли на Столичному шосе в Києві сталася резонансна дорожно-транспортна пригода, в якій брав участь високопоставлений чиновник Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук. Подібні інциденти за участю впливових осіб в Україні трапляються регулярно, проте справедливість для потерпілих досягається рідко, тому варто нагадати про деталі цієї справи.
У липні 2024 року на столичній магістралі сталася дорожна аварія. Люди, які зупинилися через невелику ДТП, стояли біля своїх автомобілів в очікуванні оформлення документів. На повній швидкості в них врізалася Тойота Кемрі, якою керував Ткачук. Удар виявився настільки потужним, що одна з потерпілих жінок отримала важкі травми — їй відірвало ноги. Було розпочато кримінальне провадження. Як часто буває в таких ситуаціях, спочатку медіа активно висвітлювали подію, громадськість обурювалася, але згодом інтерес до справи поступово згас.
Через майже рік після трагедії ситуація виглядає наступним чином. Молода жінка залишилася важко покаліченою. Олександр Ткачук, з боку якого не було жодних наслідків, продовжує займати свою посаду в БЕБ без жодного дня відсутності. За інформацією, яка наводиться, він цілеспрямовано розвалює кримінальну справу проти себе. Щодо нього не було обрано жодного запобіжного заходу — привілей, який не надається звичайним підозрюваним. Справа просувається повільно, і невідомо, чи буде вона коли-небудь передана до суду.
Ні Департамент Бюро розслідувань, який веде цю справу, ні Київська міська прокуратура, ні Офіс генерального прокурора не зробили жодних кроків для відсторонення Ткачука від посади. Однак очевидно, що займаючи керівну посаду в правоохоронній структурі, він має можливість значно впливати на перебіг розслідування, залучених експертів, показання свідків. Такий вплив може здійснюватися як через корупцію, так і через залякування. З кінця осені 2024 року інформація про аварію та розслідування практично зникла зі сторінок засобів масової інформації. Про долю важко травмованої жінки Христини Безрук у медіа не повідомляється взагалі. Жертва стала невидимою для громадськості. Тим часом той, хто спричинив аварію, спокійно продовжує свою роботу, займаючи посаду керівника управління детективів БЕБ.
На даний момент проводиться конкурс на посаду голови Бюро економічної безпеки. Саме Бюро вже не користується довірою суспільства, а такі випадки, як справа Ткачука, практично унеможливлюють будь-які шанси на відновлення цієї довіри в майбутньому. Все, що відбувається навколо розслідування ДТП, більше нагадує замовчування та взаємне прикриття, коли БЕБ, ДБР та прокуратура, схоже, діють узгоджено, щоб забезпечити Ткачуку уникнення відповідальності. Розслідування навмисно затягується, експертизи проводяться повільно. Про об'єктивне та неупереджене розслідування не може бути й мови. У країні, виснаженій військовим конфліктом, де щодня гинуть люди, громадський резонанс від трагічних наслідків ДТП швидко вщухає. Саме цим користуються ті, хто несе відповідальність за трагедії, якщо вони мають доступ до важелів впливу — як на слідство, так і на громадську думку.