Протягом останніх днів спостерігається активізація депутатської діяльності, спрямованої на обмеження доступу до інформації про майно та способи життя народних обранців. Це відбувається під прикриттям турботи про оборонну промисловість та безпеку держави.
Початок цієї кампанії поклав нардеп Олександр Ткаченко, який 12 березня 2025 року внесе правку до законопроекту № 12374-д. Запропонована поправка передбачає суттєве звуження можливостей моніторингу способу життя. Згідно з текстом правки, такий моніторинг мав би здійснюватися виключно за період, коли особа перебуває у статусі суб'єкта декларування, а його тривалість не могла б перевищувати три місяці з дня прийняття рішення про його проведення. Крім того, предметом моніторингу могли б бути лише активи, доходи, витрати та послуги, придбані або отримані саме у період перебування у статусі декларанта.
Поправку було внесено до законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення інституційної спроможності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами», який є частиною міжнародних зобов'язань України перед Європейським Союзом у рамках програми Ukraine Facility.
Перші сигнали про небезпеку цих змін подала громадська рада НАЗК. У своїй заяві рада наголосила, що прийняття такої правки фактично знищить можливість Національного агентства проводити ефективний моніторинг способу життя. При цьому рада нагадала про доведену ефективність цього інструменту: лише у 2024 році моніторинг дозволив виявити необґрунтовані активи на близько 740 млн гривень. Заяву громади підтримали й інші громадські організації.
Саме НАЗК звернулося до Верховної Ради України з проханням відстояти збереження цього інструменту. Агентство нагадало про конкретні результати: за результатами перевірок моніторингу способу життя 61 матеріал на суму 231,56 млн гривень було направлено до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для подання позовів до Вищого антикорупційного суду, а 30,95 млн гривень уже стягнуто у дохід держави.
У своєму зверненні НАЗК деталізувала ризики запропонованих обмежень. По-перше, обмеження моніторингу лише періодом перебування у статусі декларанта виключить можливість оцінки законності стану, набутого раніше, та дозволить пояснювати походження активів законними доходами до початку публічної служби. Це створює ризик узаконення необґрунтованих активів та звільнення від відповідальності після звільнення з посади.
По-друге, обмеження моніторингу лише декларантом та членами його сім'ї дозволить недобропорядним посадовим особам оформляти активи на третіх осіб без можливості їх виявлення, тоді як чинний порядок моніторингу дозволяє виявляти такі випадки.
По-третє, обмеження терміну здійснення моніторингу трьома місяцями унеможливить ефективне виявлення корупції. Як наголосили у прес-службі НАЗК, моніторинг потребує часу для аналізу великого обсягу даних, здійснення міжнародних запитів та детального аналізу фінансових документів. Навіть простий моніторинг способу життя може тривати шість місяців, а у складних випадках — більше року.
Для ілюстрації ефективності моніторингу способу життя варто розглянути конкретні випадки. Саме цей інструмент виявив у депутата Ірини Аллахвердієвої (нині Кормишкіної) незаконне збагачення на понад 20 млн гривень. Слідство встановило, що у 2021-2022 роках вона придбала активи, вартість яких перевищує її задекларовані доходи та заощадження за цей період на понад 20 млн гривень. Ці кошти депутат використала для придбання через юридичну особу будинку неподалік Одеси. Мінулого місяця депутат змушена була скласти мандат, а цього тижня суд визнав її провину, дав їй умовний термін та зобов'язав заплатити 20 млн гривень до бюджету. Таке ж покарання отримав її чоловік.
Іншим резонансним випадком став розслідування голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Після виходу сюжету програми «Схеми» про те, що родичі з боку дружини Кириленка придбали елітне майно в Ужгороді, Києві та Київській області на 70 млн гривень, що теоретично не відповідає їхнім заробіткам, НАЗК розпочала перевірку способу життя чиновника. В результаті він отримав підозру від Національного бюро розслідувань та САП.
Моніторинг способу життя також дозволив порушити справи щодо депутатів Павла Халимона та Маргарити Шол. У 2023 році тодішній заступник голови НАЗК Артем Ситник в інтерв'ю розповів, що саме цей інструмент дозволив правоохоронцям адекватно реагувати на порушення депутатів та чиновників.
Цей механізм виявився ефективним не лише щодо депутатів. 3 грудня 2024 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін рішення суду першої інстанції, яким визнано необґрунтованими активами у 7 млн гривень, придбані заступником начальника одного з управлінь ГБР та його дружиною-прокурором обласної прокуратури. Суд визнав необґрунтованими активами квартиру в Києві, придбану на початку 2020 року за майже 3,8 млн гривень та оформлену на бабусю відповідачки, та паркомісце, придбане у цей же період за 0,7 млн гривень та оформлене на тітку відповідача.
Минулого року САП звернулася до Вищого антикорупційного суду з дев'ятьма позовами про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх у дохід держави на суму близько 42 млн гривень. Серед них: 6 земельних ділянок та будинки у Київській області вартістю 8,6 млн гривень завідувача одного із секторів митного посту «Південний» Київської митниці — ВАКС стягнув майно у дохід держави; транспортний засіб та готівка, тобто активи близько 6,9 млн гривень, начальника Територіального сервісного центру МВС у Дніпропетровській області — ВАКС визнав необґрунтованими активи на суму близько 6,7 млн гривень; 2,45 млн гривень заступника начальника Департаменту карного аналізу Національної поліції України; понад 4,47 млн гривень начальника одного з управлінь Департаменту боротьби з наркозлочинністю; 5,18 млн гривень начальника одного з управлінь Центрального міжрегіонального управління ДМС України у Києві та Київській області; 4,5 млн гривень начальника ГУ ДПС у Полтавській області; житловий будинок та земельну ділянку на суму 2,63 млн гривень голови Верхньокоропецької сільської ради Закарпатської області; 8,7 млн гривень заступника начальника ГУ Національної поліції у Києві; 3,31 млн гривень голови одного з відділів ГУ Національної поліції у Києві.
Після звернення НАЗК антикорупційний комітет, який спочатку частково схвалив правку, потім її відхилив. Глава антикорупційного комітету Анастасія Радіна заявила, що ці норми суперечать євроінтеграційним зобов'язанням України. Однак, незважаючи на те, що депутати поки що зняли проект з розгляду, вони можуть повернутися до нього. Виправлення можуть бути внесені голосом або через інший законопроект.
Але це не єдина загроза. 27 березня депутати спробують ухвалити в першому читанні законопроект № 11533, який закриє інформацію про об'єкти нерухомості. Законопроект подається як би з метою підвищення безпеки діяльності оборонних підприємств. Однак, як зазначає юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук, під прикриттям цієї мети пропонується обмежити доступ до відомостей із реєстрів, зокрема, про місце розташування нерухомого майна та дані про власників земельних ділянок.
Водночас представники правоохоронних органів зможуть бачити інформацію про осіб, які зверталися до реєстрів навіть без наявності кримінального провадження. Зеленчук посилається на висновок Комітету Верховної Ради з питань правової політики, в якому зазначено, що навіть Спеціалізована антикорупційна прокуратура звертає увагу на те, що змінами до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обмежується доступ до інформації про майно та його обтяження, а не об'єкти національної безпеки та оборони, як визначено в ідеї законопроекту.
Цікаво, що коли рік тому писалося про витік інформації щодо підприємств оборонки, депутат Фріс, автор цього законопроекту, нічого для їхнього порятунку не робив. Він долучився лише до тих, хто співчуває підприємствам оборонки, які провалюють терміни поставок зброї на фронт, і тому не хочуть платити штрафи — єдиний механізм впливу закупника на постачальника. Фріс також один із авторів скандального законопроекту про «доброчинних» правонабувачів, який ліквідує останні механізми відібрати назад вкрадену землю.
Коли авторові статті потрібно було знайти ділянку землі скандальних постачальників Міноборони Гринкевичів, зробити це було неможливо, бо цю інформацію було закрито судом. А ось майно сім'ї журналісти змогли знайти, у тому числі й переписане на власника Буського консервного заводу. Кінцевий бенефіціар фірми БКЗ Олександр Лапшин отримав дві квартири у рамках грошової позики від дружини Гринкевича нібито через борг останнього. Якщо буде прийнято закон, то журналісти просто нічого не знайдуть.
Наразі ЗМІ готуються моніторити, хто поіменно проголосує ці виправлення. Але все, що відбувається за останній тиждень, викликає серйозне занепокоєння щодо напрямку розвитку ситуації. Мінулого тижня стався скандал через проект нардепа Іонушаса, за яким Національна гвардія України може отримати право розганяти протести за допомогою вогнепальної зброї та сльозогінного газу.