Логістичний комплекс у селі Мостиська Львівської області став центром розслідування масштабної контрабандної операції. Термінал ТОВ «Мостиська Драй Порт», розташований на залізничній станції «Мостиська», використовувався для перевалювання товарів, які згодом незаконно експортувалися за межі України. Про це свідчать матеріали кримінального провадження за статтями 212 (ч. 3) та 366 (ч. 1, 2) Кримінального кодексу.
У листопаді 2024 року детективи ВЕБ провели обшук на території терміналу. Під час огляду контейнерів виявлено 883,67 тонни шроту соняшника та 1613 тонн соняшникової олії. Значна частина цих товарів не була задекларована у документах, поданих представниками компанії. Виявлені матеріали стали речовими доказами у справі, оскільки їхнє походження та законність укладених угод викликали серйозні питання у слідства.
За версією розслідування, організатори схеми постійно змінювали реквізити підконтрольних їм фірм, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Схема функціонувала за простою, але цинічною логікою: продукцію закуповували за готівку у реальних виробників без офіційного оформлення у податковому та бухгалтерському обліку. Далі товари доставляли на термінал «Мостиська Драй Порт», звідки вони мали бути відправлені за кордон, зокрема до Італії та Іспанії, через компанії-нерезиденти.
Одним із ключових учасників схеми була польська компанія Bernardgroup Sp. z oo. Саме вона заявила права на виявлену олію, стверджуючи, що придбала її у ТОВ «Санта Марія Корп» та ТОВ «Вік Сан Оіл». Однак проведений аналіз показав, що «Санта Марія Корп» не закуповувала сировину для виробництва олії та не реєструвала податкових накладних на її продаж.
Щодо ТОВ «Вік Сан Оіл», то ця компанія видала накладну на 234,88 тонни олії вартістю 11,7 млн. грн. 3 грудня 2024 року — через 19 днів після проведеного обшуку. Слідство розцінило цей факт як спробу легалізувати вже вилучений товар.
Конкретний приклад контрабандної операції: соняшникова олія у контейнері EXFU8799146 була відвантажена від ТОВ «Вік Сан Оіл» та ФОП з Дніпропетровської області, однак у податкових звітах ці операції не відображено. Аналогічно, шрот соняшника прибув із Вишневого від ТОВ «Ньюніт» на адресу ТОВ «Мостиська Драй Порт», але ланцюг постачання залишався непрозорим.
Ще одним учасником схеми було ТОВ «Топ Експорт», яке подавало до митниці декларації з неправдивими даними про товар. Після звернень БЕБ компанія відкликала ці декларації, намагаючись приховати сліди своєї діяльності.
ТОВ «Флагман Сід» претендував на право власності на шрот соняшника. Проте Державна податкова служба визнала цю компанію ризиковою ще 6 листопада 2024 року через відсутність умов для виробництва або реалізації такої кількості продукції. У звітності «Флагман Сід» немає даних про закупівлю шроту, а постачальником у деклараціях зазначено ТОВ «Віляр Опт», яке також перебуває під слідством.
Бernadgroup, як нерезидент, не мала представництв в Україні та не була зареєстрована у податкових органах, що робило її діяльність на території країни незаконною. Крім того, ТОВ «Мостиська Драй Порт» не надало документів про оплату послуг з перевалки або зберігання товарів, що посилило підозри слідства.
У суді адвокат Bernardgroup намагалася оскаржити клопотання про арешт, стверджуючи, що компанія легально придбала олію та уклала договір транспортної експедиції з італійською компанією «Кортимед С.Р.Л.». Адвокат також зазначила, що частина контейнерів уже відсутня на терміналі або залишилася порожньою. Представник ТОВ «Флагман Сід» взагалі не з'явився на судовому засіданні, хоча був належно повідомлений.
Суддя частково задовольнив клопотання про арешт: обмеження накладено лише на шрот та олію, але не на самі контейнери, оскільки їхні власники не причетні до злочину.