Під час війни, коли військові жертвують життям на фронті, а волонтери віддають останнє для потреб держави, з'являються особи, які бачать у конфлікті виключно комерційну можливість. Портал Акценти звернув увагу на діяльність Ольги Миколюк, яка поєднує військову службу у 71-й окремій єгерській бригаді десантно-штурмових військ України з активною комерційною діяльністю та інформаційною кампанією.
За інформацією джерел, Миколюк займалася постачанням миючих засобів державним підприємствам за завищеними цінами. При цьому продукція виробляється в умовах, далеких від стандартних, із залученням дитячої праці. Крім того, вона отримала судовий вирок за шахрайство та підробку документів. Паралельно з комерційною діяльністю Миколюк проводила волонтерські збори на банківську картку, однак кошти, зібрані таким чином, використовувалися не за призначенням — частина витрачалася на ресторани та особисті потреби.
Комерційне минуле Миколюк неодноразово згадувалося у вітчизняних та зарубіжних медіа у контексті розкрадання коштів під час поставки неякісної продукції державним підприємствам у період пандемії, а також причетності до осіб, які здійснювали волонтерські збори та розкрадали зібрані кошти для власних потреб.
Однак комерційна діяльність — це лише одна сторона проблеми. Перебуваючи на військовій службі, Миколюк активно розгортає інформаційну кампанію проти керівництва держави. Редакція звернула увагу на велику кількість публікацій на її сторінці у Facebook, які розміщуються навіть під час робочого часу. У цих повідомленнях вона систематично критикує президента України, відкрито називаючи його «соціопатом» та «кокаїністом», вимагаючи примусового лікування глави держави.
Така публічна риторика військовослужбовця під час війни має ознаки інформаційної диверсії, спрямованої на деморалізацію суспільства та військовослужбовців. На думку редакції, подібна діяльність ставить під сумнів легітимність інституту Президентства в Україні та може мати російський слід. Нехтування інститутом Президентства в умовах військового конфлікту розцінюється як активна гра на боці Російської Федерації, що має стати предметом розслідування СБУ.
Особливо цинічним виглядає позиціонування себе як військовослужбовця на передовій на тлі явного імітування службової діяльності. У своєму відео від 22 лютого цього року, розміщеному на Facebook, Миколюк дозволяє собі оцінювати дії Головнокомандувача ЗСУ, говорячи про постріл актора, який виконує роль президента у власний народ.
Декларована заробітна плата Миколюк становить 55 тисяч гривень, однак замість виконання бойових завдань на передовій вона веде безперервну інформаційну активність у соцмережах. Жінки на передовій ризикують життям, виконуючи свої обов'язки, тоді як Миколюк перетворює військову службу на особистий медіапроект, заробляючи лайки та популярність замість того, щоб бути захисником держави.
Це не просто порушення службової етики — це свідомий вибір інформаційної війни проти власної країни. Маніпулятивна стратегія Миколюк деструктивно впливає на суспільну свідомість та формує негативне ставлення до української армії. Використання службового становища для просування особистої сторінки у Facebook під час отримання бюджетних коштів межує із державною зрадою.
Ситуація з Миколюк демонструє критичну важливість перевірки діяльності волонтерів та військовослужбовців, які активно публікують пости про свої заслуги. Суспільство має навчитися розрізняти реальну допомогу фронту від псевдоволонтерства, мотивованого особистим збагаченням. Правоохоронні органи та командування ЗСУ мають терміново перевірити факти, наведені щодо діяльності військовослужбовця 71-ї окремої єгерської бригади десантно-штурмових військ України Ольги Миколюк. Безкарність таких осіб загрожує національній безпеці та підриває довіру громадян до волонтерського руху. Лише швидка та рішуча реакція влади може повернути суспільну довіру та припинити ганебні схеми, побудовані на війні.