Випадок екс-глави Державної фіскальної служби Романа Насірова, який намагався мобілізуватися, щоб уникнути покарання за корупцію, виявив системну проблему. За інформацією ЦПК, обвинувачені у справах топ-корупції готові вступити до Збройних сил, щоб відстрочити або уникнути судового переслідування. Насіров планував служити сапером у Києві у 101 окремій бригаді охорони Генерального штабу ЗСУ — у тиловому підрозділі. Однак подібні випадки далеко не поодинокі.
Руслан Журило, колишній голова правління ПАТ «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», разом із колишнім народним депутатом Миколою Мартиненком фігурує у справі НАБУ про заволодіння 17,28 млн доларів компанії СхідГЗК. САП також звинувачує його у завданні 300 млн грн збитків ОГХК на експортних схемах. Журило мобілізувався у квітні 2023 року, після чого провадження по ньому було зупинено. За даними Цензор.нет, мобілізацію пройшов і Юрій Зонтов, брат екс-голови ОАСК. Його звинувачують у шахрайстві, підбурюванні до хабара та брехні у декларації. Про його мобілізацію до ЗСУ стало відомо 8 квітня. На момент розповсюдження цієї інформації питання про зупинення провадження ще не було вирішено. Під час обшуку квартири, яку використовував Зонтов, детективи НАБУ виявили мільйони доларів готівкою, предмети антикваріату, сімейні фото та 100 шекелів. Найбільш помітними виявилися фотографії з обшуку, на яких видно сейф, набитий грошима.
Павло Гвозденко, екс-заступник директора Держводагентства, звинувачується у здирництві та отриманні 8 тисяч доларів США хабара від представника юридичної особи. За версією слідства, гроші він вимагав за підписання договору на здійснення біологічної меліорації водоймища — Бучанського водосховища площею 84 га у селі Гореничі Києво-Святошинського району Київської області. У жовтні 2022 року Гвозденко мобілізувався до Національної гвардії, і з того часу провадження по ньому було зупинено.
Ігор Дем'янчук, перший заступник голови Тернопільської обласної військової адміністрації, мобілізувався у березні 2024 року на посаду начальника групи цивільно-військового співробітництва штабу управління військової частини. Це змусило суд зупинити провадження по ньому. За версією звинувачення, голова Тернопільської ОВ Михайло Головко та два його заступники — Ігор Дем'янчук та Ігор Гайдук — наполегливо просили місцевого бізнесмена та волонтера надати понад 2,4 млн грн хабара. Ці кошти вони вимагали за підписання актів виконаних робіт з будівництва та ремонту комунальним підприємством Тернопільської облради, а також за здійснення оплати заборгованості перед ТОВ за роботи, які вже були виконані та прийняті у 2022 році. Їх затримали під час отримання частини хабара — 600 тисяч гривень. Ігоря Гайдука вже засудили до 8,2 років ув'язнення. Дем'янчук же через мобілізацію та зупинення провадження досі не отримав вироку.
Віталій Цвігун, екс-глава філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», фігурує у справі про завдання понад 92 млн грн збитків цій філії під час закупівлі палива у компанії «Вог Аеро Джет». Він мобілізувався у серпні 2023 року на посаду начальника речової служби однієї військової частини у Чернівцях. Деякий час він відвідував судові засідання з відеозв'язку з Чернівецького апеляційного суду. Згодом Цвігун повідомив суд, що його командир не дозволяє йому брати участь у засіданнях. Однак суд вжив заходів, щоб йому дали таку можливість. У вересні 2024 року захист Цвігуна подав клопотання про зупинення провадження, проте суд відмовив, посилаючись на те, що Цвігун служить у тиловій частині. Після цього Цвігун перевівся в іншу військову частину, що може вказувати на навмисні дії з метою уникнути відповідальності.
Данило Мізін, заступник начальника філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця», опинився у подібній ситуації. У травні 2022 року суд зупинив провадження по ньому через мобілізацію, оскільки місце його служби було поблизу зони бойових дій. У серпні 2024 року виявилося, що Мізін служить на посаді начальника складу роти постачання у Києві, через що провадження було відновлено та призначена дата судового засідання. Однак у призначену дату Мізін не з'явився, оскільки його нібито направили до району виконання бойових завдань. Суд направив йому повістку про виклик на наступне засідання, проте він знову не з'явився. Його захисник подав клопотання, в якому зазначив, що обвинувачений не може з'явитися до суду, оскільки перебуває у щорічній відпустці у Болгарії. Примітно, що наказ про відпустку було видано у день отримання повістки до суду.
Ігор Калініченко, помічник народного депутата від партії «Слуга Народу» Анатолія Гунька, також мобілізувався. ВАКС зупинив розгляд справи за його звинуваченням через мобілізацію до Збройних сил України. Його разом із Анатолієм Гуньком звинувачували у здирництві та отриманні хабара від представника ТОВ «Агроформ-2019». За версією звинувачення, кошти вимагали за надання в оренду державних земель, що належать досвідченим господарствам Національної академії аграрних наук. Загальна сума хабара становила 221 тисячу доларів, з яких 85 тисяч мали передати як завдаток, а решту після збирання врожаю. Анатолія Гунька нещодавно визнали винним і призначили йому сім років ув'язнення. Калініченко ж мобілізувався в жовтні попереднього року на посаду офіцера групи психологічної підтримки персоналу штабу, і ВАКС змушений був зупинити провадження по ньому.
Геннадій Дикий, міський голова Білої Церкви, також скористався мобілізацією. ВАКС призупинив справу за звинуваченням Дикого у зловживаннях, оскільки той проходить військову службу. За даними слідства, Дикий хотів завдати шкоди місцевому бюджету. Ще у 2018 році за його поданням як мер Білоцерківської міської ради Київської області ухвалив рішення придбати нерухомість. Однак пізніше виявилось, що вартість цієї нерухомості була завищена з 4,5 млн грн до 24 млн грн. У січні 2023 року справу було направлено до суду. Але у березні 2024 року Дикий мобілізувався та ВАКС мав зупинити розгляд справи.
Лука Кріль, суддя Турківського районного суду Львівської області, мобілізувався у березні цього року і проходить службу у Львівській області. Однак провадження по ньому не зупиняли, оскільки він має можливість приєднуватися до судового засідання завдяки відеозв'язку. Цікаво, що Луку Криля викрили на двох хабарах: вперше у 2019 році та вдруге у 2020-му. Вперше суддя вимагав 1000 євро за закриття справи про нетверезе водіння авто. Наступного разу він отримував другу частину грошей за непритягнення підсудного до адміністративної відповідальності. У січні 2025 року Вища рада правосуддя вирішила притягнути суддю Турківського райсуду до відповідальності та застосувати до нього як дисциплінарне стягнення подання про звільнення.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду повторно зупинила слухання скарг на вирок, яким до семи років ув'язнення засудили суддю Дзержинського районного суду міста Харкова Сергія Лазюка. Він був призваний на військову службу. Апеляційна палата ВАКС також зупинила слухання скарги на вирок, яким на п'ять років позбавлення волі засудили суддю Дніпропетровського районного суду Лалу Новік за отримання неправомірної вигоди. При цьому вона мобілізувалась у день винесення вироку. Крім того, варто згадати суддю Харківського окружного адміністративного суду Ольгу Панченко, якій суд першої інстанції призначив п'ять років позбавлення волі. Проте апеляція зупинила розгляд скарги через її мобілізацію. Вона мобілізувалася на посаду санітарного інструктора медичного пункту 4 стрілецького батальйону, що займається охороною та обороною об'єктів державного значення.
Таких справ, де суд зупинив провадження за обвинуваченими через мобілізацію, десятки. Тому обвинувачені часто можуть уникнути відповідальності. Причина полягає у тому, що закон передбачає право зупинити провадження у разі мобілізації фігуранта, проте не передбачає зупинення закінчення терміну давності. Таким чином, частина обвинувачених використовує мобілізацію, щоб повністю уникнути покарання: прикрившись службою у тилових підрозділах, вони живуть спокійне життя. Єдиний вихід із цієї ситуації — внесення змін до статті 49 Кримінального кодексу України, які передбачатимуть, що терміни давності зупиняються у разі мобілізації обвинуваченого.