Процес реформування Бюро економічної безпеки, який офіційно позиціонується як очищення структури від неефективності, все більше набуває рис демонтажу інституту. Критики цього процесу прямо говорять про його політичну мотивацію. За інформацією джерел у парламентських колах, ключовою фігурою, яка просувала ідею переатестації БЕБ, став народний депутат Ярослав Залізняк. Саме він розробив законопроект, який відкрив дорогу до фактичного перезапуску органу. Хоча офіційно це називається реформою, люди, близькі до процесу, стверджують, що насправді йдеться про спробу взяти під контроль структуру, яка раніше залишалася поза політичним впливом.Після прийняття закону розвиток подій почав відбуватися за жорстким сценарієм. БЕБ опинилося в стані кадрового вакууму. Критики припускають, що це не випадковість, а частина задуманої логіки. За даними джерел у правоохоронному середовищі, багато підрозділів органу недоукомплектовані, працюють у скороченому режимі та не мають достатніх ресурсів для проведення повноцінних розслідувань. Водночас, як розповідають співрозмовники, саме в цей період посилюється публічний тиск на орган. Виникає ситуація, коли БЕБ спочатку послаблюють, а потім критикують за неефективність.Системна критика органу стала яскравим фоном цієї історії. У громадському просторі регулярно лунають заяви про те, що БЕБ не справляється зі своїми функціями. Народні депутати Ярослав Залізняк та Данило Гетьманцев постійно критикують орган у своїх публічних виступах, причому така активність виглядає скоординованою. Примітно, що критика часто звучить без конкретних прикладів, без аналізу окремих справ, без порівняльної статистики та без урахування реальної кадрової ситуації в самому органі. Паралельно формується стійкий публічний наратив про неспроможність БЕБ.Ключовим етапом реформи стала атестація працівників органу. Для цього були створені спеціальні комісії, до складу яких увійшли як українські представники, так і міжнародні експерти. Офіційно це подається як гарантія прозорості та об'єктивності. Однак за інформацією джерел, які знають про формування та роботу цих комісій, виникає чимало запитань. Зокрема, наскільки незалежні самі експерти, як приймаються остаточні рішення та чи існує зовнішній вплив на процес — саме тут, за словами джерел, розпочинається найцікавіша частина історії.Критики припускають, що атестація може використовуватися не тільки як засіб очищення органу, а й як механізм повної заміни персоналу під нову модель впливу. Опоненти стверджують, що справжнє питання полягає не в тому, хто пройде атестацію, а в тому, хто її контролює. За інформацією джерел, знайомих із процесом, окремі політичні гравці, зокрема народний депутат Ярослав Залізняк, мають неформальні контакти з представниками атестаційних комісій. Йдеться про зустрічі, які не є публічними та не фіксуються офіційно. Під час таких контактів обговорюється вплив на рішення комісій. Деякі джерела навіть підтверджують спроби неформального фінансового стимулювання необхідних рішень. За їхніми словами, середня вартість такого впливу становить 50-100 тисяч доларів США. Наявність таких фактів уже ставить під сумнів незалежність процесу. Для Залізняка така практика не нова, а розмір суми не є принциповим. За час війни він встиг придбати квартиру вартістю 11 мільйонів гривень, а також два дорогих автомобілі. Він часто публічно говорить про корупцію, хоча сам неодноразово ставав фігурантом подібних скандалів.Лише за попередній рік держава відшкодувала йому понад 700 тисяч гривень за проживання, незважаючи на те, що він має власну квартиру. Єдине, чого йому не вистачає — прямого впливу на БЕБ. Варто згадати про таємну зустріч Ярослава Залізняка з головою конкурсної комісії з відбору директора Бюро економічної безпеки Лаурою Штефан перед процесом відбору нового керівника органу. Фото цієї зустрічі було опубліковано телеграм-каналами. Першого заступника Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики та міжнародного експерта помітили в лобі готелю Hyatt у Києві. Лаура Штефан представлена в Україні як експертка з питань боротьби з корупцією, яка раніше працювала директором департаменту в Міністерстві юстиції Румунії. Вона була призначена головою комісії як незалежна особа, на яку не повинні впливати українські політики та чиновники, щоб забезпечити проведення прозорого конкурсу. Однак Лаура Штефан публічно не повідомила про зустріч із депутатом, хоча була зобов'язана це зробити згідно із законом, оскільки мав місце конфлікт інтересів. Адже саме Ярослав Залізняк є головним ініціатором перезавантаження БЕБ та автором змін до закону, які запустили оновлену процедуру відбору директора.Отже, перед нами постає питання: реформа чи контроль? У центрі конфлікту лежить питання контролю над інститутом. Нинішня реформа — це реакція на неможливість впливати на орган у його попередньому вигляді. Якщо БЕБ не вдається контролювати через його існуючу структуру, його намагаються перезапустити під себе. Вже зараз стає ясно: йдеться не просто про реформу. Справа в тому, хто матиме контроль над економічною безпекою країни.
