Володимир Суботовський, один із співвласників ТОВ «Аква Поляна», розповідає про те, як його сім'я стала об'єктом тиску з боку силових структур після відмови продати підприємство. За його словами, це лише один із прикладів того, як СБУ під керівництвом Малюка займається здирством та виконує комерційні замовлення замість того, щоб займатися справжньою контррозвідувальною роботою.
ТОВ «Аква Поляна» було засновано Володимиром та його братом Віталієм Суботовськими у 2002 році. Вони залучили європейських інвесторів, реконструювали приміщення Укрпрофоздоровниці під завод мінеральних вод. Підприємство працювало, сплачувало податки та дивіденди, неодноразово визнавалося найкращим платником податків в Україні. Така діяльність тривала до 2024 року.
У липні 2024 року Володимиру Суботовському зателефонував Микола Кміть, колишній губернатор Львівської області та досвідчений гравець на ринку мінеральних вод. Він запропонував зустрітися. Через два тижні після дзвінка вони зустрілися у санаторії «Кришталеве джерело». Під час обіду Кміть запропонував продати завод, аргументуючи це тим, що перспектив нормальної роботи на майбутнє немає. Він повідомив, що разом із колегами готує проект консолідації мінеральних вод Закарпаття в один бренд на базі компанії МПП «Алекс» і готові купити «Аква Поляну» за дуже низьку ціну.
За інформацією Opendatabot.ua, 26 червня 2024 року в МПП «Алекс» відбувся перерозподіл часток у статутному капіталі та змінився засновник — ним став Кміть Микола Іванович. Петівка Андрій Васильович та Попп Василь Мартинович залишилися власниками бенефіціара.
Володимир Суботовський відповів, що не готовий дати відповідь одразу, оскільки крім нього є й інші інвестори — його брат та іноземна компанія. Він наголосив, що можуть розглянути лише можливість співпраці, а не продаж. Однак Кміть наполягав, щоб Володимир вмовив брата продати бізнес. Обидва брати відмовилися продавати підприємство, в яке вклали всю молодість, сили та ресурси, людям, які раптово вирішили, що їм це потрібно.
Після першої відмови у ТОВ «Аква Поляна» почалися різні проблеми. У жовтні ДБР заблокувало свердловини, через що виробництво різко знизилося. Почалася судова тяганина. Тоді як іншим підприємствам доступ до мінеральної води повертали швидко, свердловини «Аква Поляни» залишалися закритими.
У грудні 2024 року Микола Кміть знову зателефонував Володимиру і поставив чітке запитання: чи говорив він з братом і чи визначилися вони з продажем ТОВ «Аква-Поляна». Володимир повторив, що вони відмовляються продавати сімейний бізнес.
Протягом наступних двох місяців тривали суди по свердловинах, які не вдавалося розблокувати. Працівників підприємства викликали до ГБР, проводилися обшуки, вилучалася техніка та документація.
Вранці 13 лютого працівники СБУ Малюка прийшли з обшуками до батьківського будинку Суботовських у Сваляві. Там вручили підозру брату Володимира Віталію Суботовському, звинувачуючи його у нібито пособництві державі-агресору. Того ж дня його доставили до Києва на перше судове засідання. Суд, через брак повних доказів, відпустив Віталія під заставу. Одночасно проводилися обшуки у батьків та друзів Віталія в різних куточках України. Брата постійно викликали на допити до Києва.
Минулої суботи Віталія терміново госпіталізували до Свалявської лікарні. Вірус, який переходить на ногах, дав ускладнення.
У цей час до Сваляви приїхали Іван Петрищев, який представився співробітником Мукачівського СБУ, та ще дві людини, які представилися Андрієм та Михайлом. Ці особи викликали для розмови у кафе «Мірелла» на початку вулиці Свалявського міського голову Мирославу Скрипінець і просили її натиснути на головного лікаря Олександра Фізера, щоб той терміново виписав Віталія з лікарні. Після цього на те саме місце викликали самого Олександра Фізера, вимагаючи у нього терміново виписати брата. Олександр Фізер відмовив, пояснюючи, що людина справді хвора.
Наступного дня Олександру Фізеру знову почали дзвонити та тиснути, вимагаючи виписати Віталія достроково. При цьому апелювали до того, що «якщо ви не зробите це до п'ятниці, то нам це вже буде не цікаво, і в нас тоді буде інший підхід».
За словами Володимира Суботовського, однією з осіб, яка чинила тиск на Мирославу Скрипінець та Олександра Фізера, був Михайло Завидняк, один із керівників УСБ України в Закарпатській області. За його інформацією, люди, які ініціювали цю справу з метою взяти під варту його брата, обмовилися, що «це тільки привід, щоб вчепитися, тому що суди вони не потягнуть» і додали: «як тільки вони погодяться продати завод, вся справа розтане як цукор у воді».
Віталій Суботовський перебував на стаціонарному лікуванні у Свалявській лікарні. Володимир повідомив, що його брат не збирається виїжджати за межі України і вони й надалі відстоюватимуть правду в судах.
Володимир Суботовський наголосив, що оскільки серед співзасновників ТОВ «Аква Поляна» є підприємство та громадяни ЄС, чиї права також порушуються, він залишає за собою право звернутися до Президента України Володимира Зеленського, щоб той особисто втрутився у ситуацію та зупинив «силову монополізацію» видобутку мінеральних вод та санаторно-курортної галузі на Закарпатті.
Він також зазначив, що ця ситуація загрожує втратою робочих місць місцевим жителям, які свідомо не залишили Україну та продовжують працювати, роблячи свій внесок у перемогу України на рідній землі.
У матеріалі також наводиться критика діяльності СБУ під керівництвом Малюка та інших силових структур. Автор матеріалу Юрій Романенко критикує те, що на третьому році широкомасштабної війни СБУ займається виконанням бізнес-замовлень замість того, щоб забезпечувати контррозвідувальний захист. Він вказує на те, що СБУ Малюка повинна була припустити ризик «отмечалова» та забезпечити захист ЗСУ, але замість цього виконує комерційні замовлення.
Романенко критикує також загальний стан справ у державі під час війни, зазначаючи, що відсутність відповідальності та планування призводить до того, що люди продовжують гинути, а держава витрачає мільярди гривень на неефективні проекти замість того, щоб мінімізувати втрати та розвивати економіку в умовах військового конфлікту.