Державна податкова служба України намагається отримати прямий доступ до банківських рахунків громадян та юридичних осіб. Ця ініціатива викликає серйозні дебати щодо балансу між фіскальною прозорістю та захистом приватності. Розглянемо, як саме податкова служба планує розширити свої повноваження та які наслідки це може мати.
Поточна ситуація та плани розширення доступу
Наразі податкові органи можуть отримати доступ до банківської інформації лише через судове рішення або за письмовим запитом у межах точкових запитів. Однак ДПС намагається змінити цю практику. За словами економіста Богдана Слуцького з Центру економічної стратегії, податкова служба не бачить повної картини щодо обсягів транзакцій, грошового обігу чи контрагентів платників без судового рішення.
Ініціатива закладена в урядовій Національній стратегії доходів до 2030 року, яку уряд схвалив у грудні 2023 року. Це було зроблено у відповідь на вимогу Міжнародного валютного фонду, який бажав бачити українську фіскальну стратегію на тлі збільшення державного боргу країни протягом воєнних років. У меморандумі між урядом України та МВФ за березень цього року зазначено, що фонд схвалює положення Національної стратегії доходів, включаючи доступ ДПС до банківських рахунків.
Однак, як пояснює Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру Case Ukraine, МВФ не мав прямого стосунку до цього рішення. Фонд потребував створення програми доходів, але наповнення цієї програми могло бути іншим — МВФ був би задоволений будь-якою загальною стратегією доходів з певним баченням.
Практичні наслідки розширення доступу
Якщо ДПС отримає доступ до банківських рахунків, це матиме серйозні наслідки для звичайних громадян. Наприклад, якщо ви пішли з товаришем до ресторану, де він сплатив 1000 гривень за вечерю, а потім ви перекинули йому на картку 500 гривень як повернення боргу, податкова служба може розглядати це як дохід вашого товариша. У такому разі він мав би сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. Щоб довести ДПС, що це просто повернення боргу, потрібно надати договір про позику та всі деталі транзакції, включаючи інформацію про те, чи були відсотки за позикою.
Фактично, у розумінні ДПС, будь-який «плюс» на банківській картці розглядається як дохід, про який потрібно подати декларацію та сплатити відповідні податки та збори.
Позиція міністерства фінансів
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що максимальна прозорість та відкритість у сплаті податків — це майбутнє України. На його думку, банківська таємниця захищає злодіїв та злочинців, а не звичайних громадян. Саме його міністерству підпорядковується ДПС.
Прес-служба Міністерства фінансів пояснила, що доступ ДПС до банківських рахунків допоможе запровадити нові сервіси для платників податків — зокрема, спрощення процедури декларування та сплати податку на доходи фізичних осіб. Крім того, це дозволить посилити аналітичну складову у роботі ДПС. Служба зможе порівнювати інформацію про надходження коштів з інформацією про фактично задекларовані платниками податків доходи.
У самій ДПС розповіли, що в рамках реформи планують отримати доступ до «банківської таємниці, таємниці надавача платіжних послуг про обсяг та обіг коштів та електронних грошей на рахунках». Необхідність цього пояснюють тим, що податкові органи не мають доступу до інформації про наявність коштів на рахунках платників податків, які мають податковий борг, а такий доступ потрібний для стягнення боргу.
Міністерство також вказує, що така реформа дозволить запровадити в Україні прогресивну шкалу податку на доходи фізичних осіб, де менші доходи оподатковуються меншими податками, а більші — більшими. За словами представників Мінфіну, в Україні почне працювати справедливий принцип «багаті підтримують бідних».
Оскільки обсяги іноземної допомоги для України можуть значно скоротитися, Мінфін та ДПС шукають додаткових джерел податкових надходжень. З 1 грудня минулого року підвищилися податки та військовий збір. У першому кварталі цього року ДПС вже перевиконала план із податкових надходжень на 12,9%, зібравши 315,1 мільярда гривень. Це видається дивним, враховуючи, що українська економіка за перші два місяці року сповільнилася до зростання на рівні 1,1% проти 3,6% у 2024 році. Ймовірно, результати дають додаткові заходи ДПС — наприклад, перевірки, донарахування податкових зобов'язань та штрафи.
ДПС вже розпочала отримувати доступ до банківської інформації
Насправді ДПС вже почала отримувати доступ до банківської інформації платників податків. За словами Наталії Артемчук, менеджера податкового та митного комітетів Європейської бізнес-асоціації, ДПС України вже має доступ до обміну інформацією на міжнародному рівні про доходи юридичних та фізичних осіб, який здійснюється без спеціального рішення суду.
Саме це дозволило податковим органам провести перевірки українських моделей онлайн-сервісу Only Fans, змусивши їх сплатити податки за зароблені доходи. Крім того, ДПС почала встановлювати тих українців, які продають товари через інтернет та отримують як оплату за них грошові перекази на власні рахунки. Через наявні електронні системи податківці тепер можуть отримувати дані про громадян, які систематично отримують кошти на власні рахунки за продані товари, тобто фактично займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації.
10 січня набрав чинності закон, який регулює опіку над майном людини, визнаної безвісно відсутньою. Він передбачає, що в такому разі до даних із банківських рахунків таких людей може отримати доступ нотаріус. Однак це розглядається як технічне виправлення до законодавства.
На початку березня Національний банк розіслав лист до комерційних банків країни, у якому рекомендував додати до умов договору банківського обслуговування згоду клієнта на розкриття банківської таємниці іншому банку, включаючи відомості про рух коштів за рахунками.
Критика та побоювання
Наталія Артемчук із Європейської бізнес-асоціації вказує, що звуження банківської таємниці щодо співробітництва з податковими та антикорупційними органами — це євроінтеграційна вимога. Однак повне скасування банківської таємниці не відповідає практиці ЄС та розвинених країн. При оновленні національного законодавства необхідно шукати такі формулювання, які забезпечать збереження балансу між фінансовою прозорістю, захистом прав клієнтів та стабільністю банківської системи.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі АНТС, вважає, що у податкової загалом достатньо важелів для здійснення відповідних перевірок. На його думку, вона не вміє користуватися тими інструментами, які вона має, тому додаткові інструменти їй не потрібні, тим більше доступ до банківських рахунків українців.
Економіст Дмитро Гриджук, колишній голова правління банку «Хрещатик», вважає, що реформа стосуватиметься насамперед бізнесу, а не окремих громадян. На його думку, податківці не будуть звертати увагу на маленькі суми, а звертатимуть увагу на великі суми та ті гроші, які надходять на рахунок періодично, тобто це підтверджений заробіток, а не просто переказ коштів із одного рахунку на інший. За його оцінкою, фіскальний ефект може досягти десятків мільярдів гривень додаткового податкового доходу, адже третина коштів в Україні наразі може перебувати в тіні.
Богдан Слуцький із Центру економічної стратегії вважає, що якщо забезпечити належний технічний та правовий захист, розширення доступу податкової до банківських операцій може дати позитивний ефект. Це допоможе виявляти системні ризики, краще прогнозувати надходження та знизити потребу у ручних перевірках.
Однак Ілля Несходовський висловлює протилежну думку. На його переконання, ефект буде лише негативним. Буде збільшення корупції, збільшення зловживань, погіршення інвестиційного клімату та клімату для бізнесу. Бізнес переходитиме на альтернативні розрахунки, зокрема за допомогою криптовалют. Це виключно збільшення корупційних можливостей податківців.
Європейський досвід та його уроки
Міністерство фінансів прикривається європейськими нормами, стверджуючи, що розкриття банківської таємниці для податківців є частиною євроінтеграційних зобов'язань України. Однак практика ЄС показує більш диференційований підхід.
У жовтні 2014 року міністри фінансів Євросоюзу погодилися знизити обсяг банківської таємниці. Не погоджувалися лише Австрія та Люксембург, але зрештою дали згоду. Тоді після глобальної фінансової кризи 2008-2009 років та європейської боргової кризи 2010-2013 років стояла нагальна потреба збільшити збори податків, щоби більше не рятувати банківську систему екстраординарними заходами. Йшлося переважно про кошти у так званих офшорах.
Однак загалом реформа стосувалася того, щоб податкові органи країн ЄС отримали доступ до інформації про банківські рахунки громадян інших країн ЄС. Тобто якщо німець відкривав банківський рахунок у Люксембурзі — з Люксембургу тепер має надходити інформація про це до німецьких податкових органів. Цей принцип вже працює в Україні.
Однак у різних країнах ЄС практика розширення доступу податкових органів до банківської інформації відрізняється. У Франції податкова може не лише отримати інформацію про рахунок, а й накласти арешт за кошти. У Німеччині податківці мають автоматизований доступ до рахунків резидентів. В Італії можуть отримати дані та блокувати рахунки в рамках кримінального розслідування.
У звіті за 2023 року консалтингова компанія PwC проаналізувала, до чого привела така практика у Люксембурзі. Реформа банківської таємниці призвела до того, що в банках залишилися переважно багаті клієнти, які можуть дозволити собі професійних юристів та фінансистів, а не масові рядові клієнти.
Позиція банківського сектору
Банківський сектор ставиться до ініціативи Мінфіну та ДПС зі скепсисом. Сергій Мамедов, віце-президент Асоціації українських банків та голова правління банку «Глобус», зазначає, що принципи банківської таємниці — це не просто юридичні норми. Це основа взаємної довіри між банком і клієнтом. Без цього важко говорити про стабільність та стійкість фінансової системи. Втрата довіри — це як тріщина в фундаменті: спочатку вона може виглядати незначною, але з часом вона призводить до значних ушкоджень. Бізнес та громадяни мають бути впевнені, що їхня фінансова інформація не стане надбанням третіх осіб.
Дмитро Боярчук із Case Ukraine вказує на можливість відтоку грошей із банківської системи. Він наводить приклад: коли ухвалили закон про мобілізацію та відповідні штрафи за неоновлення даних, почалася тенденція щодо закриття ФОП чоловіками, які намагаються втекти з радарів. У випадку з доступом ДПС до банківських рахунків буде така сама реакція.
Боярчук також зазначає, що у сучасних умовах, коли існує біткоін та інші криптовалюти, за бажання можна зробити так, щоб тобі ніхто не заглядав у кишеню. Уже збільшилася кількість посадових осіб, які декларують криптовалюту. Українські чиновники подали 2113 декларацій із криптовалютою за 2024 рік. Це на 10% більше, ніж роком раніше, і в 2,2 рази більше, ніж на початок повномасштабної війни.
Довіра громадян до податкових органів
За даними звіту, складеного за допомогою Світового Банку під назвою «Україна: Дослідження витрат на дотримання податкового законодавства у 2024 році», довіра до справедливості податкових органів досить низька. Лише 7,8% респондентів повністю згодні з тим, що податкові органи справедливі, тоді як 48,9% не згодні з цим. Саме тому громадяни та бізнес мають причини побоюватися розширення повноважень податкових органів.
Перспективи впровадження
Міністерство фінансів пояснює, що для надання ДПС доступу до банківських рахунків буде потрібно голосування за законодавчі зміни у Верховній Раді. До цього ДПС має попрацювати над покращенням захисту власних систем інформації, навести лад у податкових перевірках, щоб підвищити довіру платників податків до цього відомства.
Данило Гетьманцев, голова фінансового комітету Верховної Ради, прокоментував цю ідею для hromadske, сказавши, що законодавчу ініціативу готує Мінфін. Від себе він може тільки сказати, що навряд ми зможемо прийняти його в цьому скликанні.
Водночас Національна стратегія доходів передбачає, що розкриття банківської таємниці для податківців може відбутися вже цього року, а найпізніше — 2027 року.
Міністерство фінансів вважає, що отримана податківцями інформація буде «безособовою» — це будуть лише великі масиви даних. Однак на практиці не складно буде з «безособової» інформації отримати «особисту».