Економіст Борис Кушнірук, колишній голова правління банку «Юнекс», у своєму блозі на цензор.нет розглядає ситуацію навколо Міжнародного інвестиційного банку як свідчення втрати Національним банком України незалежності. На його думку, державні органи в Україні перетворилися на інструменти розправи з політичними конкурентами. Останнім прикладом цього, за словами Кушнірука, стало штрафування НБУ Міжнародного інвестиційного банку нібито за «відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом». Між главою Нацбанку Андрієм Пишним та Петром Порошенком уже відбувся публічний обмін думками з цього приводу, однак Пишний так і не дав конкретних відповідей на питання екс-президента. За оцінкою Кушнірука, звинувачення на адресу Порошенка є абсурдними, а тиск, який здійснюється, демонструє повну втрату Нацбанком статусу незалежного інституту. Економіст наголошує, що етичні та професійні стандарти були відкинуті, особливо враховуючи, що це відбувається під час повномасштабної війни, коли фінансовий сектор повинен бути максимально згуртованим та ефективним. Замість цього спостерігається, на його думку, свідоме знищення окремих банківських установ самим регулятором.Кушнірук підкреслює, що Міжнародний інвестиційний банк не має ознак фінансової нестійкості. На його думку, знищення банку відбувається виключно тому, що він належить Петру Порошенку. Економіст ставить питання про те, хто саме виконує роль «екзекутора» у цій ситуації, і звертає увагу на Департамент фінансового моніторингу Національного банку України, який, за його словами, перетворив перевірки на інструмент покарання «неправильних» та «неугодних» установ.Ситуація з МІБ стала, за словами Кушнірука, своєрідною точкою кристалізації. Після цього представники інших фінансових установ почали публічно озвучувати випадки незаконного тиску з боку НБУ. До того часу страх перед розправою через ще жорсткіші санкції утримував їх від відкритих заяв. За численними повідомленнями учасників ринку, Департамент під керівництвом Ганни Липської активно проводить безвиїзні та виїзні перевірки, які зазвичай завершуються накладенням необґрунтованих та непропорційних санкцій. Часто це призводить до втрати ліцензії, що фактично знищує фінансову установу. Кушнірук наводить докази того, що такі дії здійснюються на користь окремих банків-конкурентів, які за допомогою адміністративного ресурсу намагаються зайняти монопольне становище на ринку.Підтвердженням цих фактів, за словами економіста, є те, що всі рішення щодо накладення санкцій після оскарження в судовому порядку скасовуються, що свідчить про нульову ефективність роботи Департаменту. Це мало б викликати питання щодо компетентності та професійної неупередженості керівництва цього підрозділу.Кушнірук звертає увагу на двох ключових фігур у цій ситуації. Директор Департаменту фінансового моніторингу Ганна Липська була призначена на цю критично важливу посаду без належного досвіду безпосередньо у сфері банківських послуг. Її управлінські рішення неодноразово викликали питання щодо професійної компетентності та неупередженості. Не менш одіозною, за оцінкою Кушнірука, є фігура Ірини Дрозд, яка до березня 2025 року очолювала управління виїзного нагляду в тому ж департаменті. Дрозд була звільнена. Економіст примічає, що коли когось із керівників департаментів призначають на посаду, НБУ оприлюднює пафосну інформацію з цього приводу. Однак коли звільняють, це роблять без зайвого розголосу. За словами працівників НБУ, які розмовляли з Кушніруком off record, причини звільнення пов'язані із корупційним бекграундом.Одним із таких фактів, як стверджує Кушнірук, є те, що у 2024 році Дрозд таємно придбала елітну нерухомість у Варшаві. Однак у своїй електронній декларації вона цього не відобразила. Крім того, у декларації Дрозд видно рахунки в польському банку PEKAO на загальну суму понад 30 тисяч доларів США. У її чоловіка є ще 40 тисяч доларів на рахунках. Кушнірук вважає це вкрай символічним з двох причин. По-перше, у контексті патріотизму та довіри топ-чиновників НБУ до національної банківської системи. По-друге, це символічно на тлі валютних обмежень, які запровадив Нацбанк. Адже пересічному громадянину сьогодні переказати гроші за кордон або відкрити рахунок у закордонному банку практично неможливо. Але ці обмеження, за словами Кушнірука, діють лише для звичайних українців, а не для еліти. Важливим фактом, за його словами, є те, що у декларації Дрозд за 2021 рік видно, що до 2022 року її заощадження зберігалися в українських банках, а з початком повномасштабної війни з'явилися гроші в іноземних банках.Крім PEKAO, у декларації Дрозд з'являється Revolut, поява якого на українському ринку активно заперечує НБУ. Однак, як зазначає Кушнірук, доки НБУ заперечує цей сервіс, верхівка Нацбанку користується його послугами. Щодо нерухомості у Варшаві, то це може знайти своє підтвердження лише згодом, у результаті журналістських розслідувань. Підставою для припущень про правдивість цього, за словами Кушнірука, є дивна частота подорожей за кордон нібито у відрядженнях, які здійснюються не за власним бажанням, а за згодою керівництва НБУ.За інформацією джерел Кушнірука в НБУ, за останні два роки обидві чиновниці провели майже по чотири місяці за кордоном нібито у «відрядженнях». Конкретно, Липська перебувала за кордоном 114 днів, а Дрозд — 110 днів. У професійних колах висловлюють припущення, що ці поїздки могли бути використані для вивезення готівки в межах дозволених НБУ без ліцензії та подальшої її легалізації в інших юрисдикціях. На думку Кушнірука, це мають розслідувати детективи НАБУ. Він визнає, що змін влади навряд чи слід очікувати в найближчому часі, однак нагадує, що Україна не Росія, влада тут не довічна. Кушнірук закликає команду Пишного не виконувати замовлення Банкової у пошуку приводів для тиску на Петра Порошенка, а замислитися над тим, що діяльність НБУ згодом сама стане об'єктом серйозного антикорупційного розслідування. Особливо це стосується політики відсоткових ставок за депозитними сертифікатами та непрозорої курсової політики, які, за його оцінкою, є серйозними джерелами корупції та зловживань, завдавши державі шкоди, яка вимірюється сотнями мільярдів гривень.