Журналісти Юрій Ніколов та Ганна Кислякова на сайті «Наші гроші» розглянули механізм, за допомогою якого чиновники Миколаївської облдержадміністрації намагаються позбутися конкурентів на тендерах, використовуючи компанію «Антарес-буд» як основного виконавця. Прикладом служить тендер на реконструкцію Миколаївської обласної дитячої лікарні.
Департамент містобудування Миколаївської облдержадміністрації встановив очікувану ціну у розмірі 614 883 574,00 гривень. Однак умови торгів містили особливе положення: якщо учасник знижував ціну більш ніж на 3% від стартової суми, тобто подавав пропозицію на 596 437 066,77 гривні або менше, його ціна втрачала статус динамічної та ставала жорсткою. Це означало, що учасник не міг згодом підняти вартість робіт. Крім того, він мав надати повний аналіз цін на всі будівельні матеріали з підтвердженими документами. Таким чином, потенційні конкуренти фактично відлякувалися від серйозного зниження ціни через жорстке регулювання та додаткові вимоги.
Різниця між твердою та динамічною ціною виявляється критичною для будівельних проектів. Тверда ціна означає, що учасник фіксує вартість матеріалів на момент весни 2025 року і повинен будувати за цією ціною до кінця 2026 року, коли об'єкт має бути здан. Держава вимагає підтвердження такої ціни посиланням на поточні ринкові прайси. Звичайно, за сучасними цінами завищена ціна виглядає неконкурентною, і пропозиція вилітає з тендеру.
На противагу цьому динамічна ціна дозволяє учаснику писати у кошторисі приблизні суми, не очікуючи точного вгадування цін на два роки наперед. Накладні з реальними цінами закриваються комерційною таємницею, оскільки документи створюються приватним підрядником. Таким чином, для двирічних будівельних проектів жорстка ціна стає квитком на складні переговори.
Першою на торги прийшла місцева фірма «Антарес-буд», яка мала довгу історію скандалів у Миколаївській області. Компанія з статутним капіталом 12 тисяч гривень належала Юлії Філіппові та її батькові Володимиру Цуцкарьову. Вона була зареєстрована у квартирі, де проживав Цуцкарьов.
«Антарес-буд» підозрювали у розкраданні бюджетних коштів під час капремонту даху школи у селі Лупарево у 2019 році. Замовником був відділ освіти Галицинівської ОТГ, який виплатив підряднику 2,8 мільйона гривень. У січні 2024 року Ленінський районний суд дозволив арешт майна цього відділу у межах кримінального провадження.
Компанія також отримала репутацію через довгобудови. Чотири роки вона реконструювала травмпункт лікарні швидкої допомоги у Миколаєві, що викликало публічну критику від міського голови та керівництва управління охорони здоров'я. Ще один скандальний об'єкт — дитяче містечко «Казка». Після завершення ремонту там почала відвалюватися плитка. У фірмі це пояснили «неправильною експлуатацією басейну».
«Антарес-буд» вже потрапляла до зору Антимонопольного комітету. У 2011 році АМКУ оштрафував компанію разом із ТОВ «Югбуд Миколаїв ЛТД» за антиконкурентну змову під час тендеру на капремонт шкіл. У 2013 році компанія отримала ще один штраф за відмову надати документи під час перевірки. Загалом «Антарес-буд» та «Південбуд Миколаїв ЛТД» разом брали участь у 21 тендері на загальну суму 449 мільйонів гривень.
На цьому тендері «Антарес» мав зовнішнього конкурента — фірму «РіолазМодуль ЛТД» з Києва. Обидві компанії подали стартову ціну 596 437 066,78 гривні, рівно на одну копійку вище за встановлений замовником кордон. Якби після цього ніхто не зробив жодного кроку вниз, система Прозорро автоматично визначила б переможцем того, хто першим завантажив пропозицію.
Тендер офіційно оголосили 26 березня о 13:50. Звичайний учасник ринку міг побачити його лише після цього часу і розпочати збирати документи. Кияни логічно завантажили свою пропозицію лише 9 квітня ввечері. Однак «Антарес-буд» почав завантажувати документи вже за шість хвилин після оголошення тендеру.
Особливо показовим був один із ключових документів — лист про забезпечення тендерної пропозиції з сумою 1,85 мільйона гривень. Згідно з метаданими, цей документ було створено 25 березня о 16:50, тобто за день до офіційного оголошення тендеру. Сума забезпечення стає відомою лише після оголошення, але «Антарес-буд» чомусь уже знав цю цифру. Наступного дня через шість хвилин після публікації компанія завантажила всі документи у систему Прозорро. Для правоохоронців та антимонопольників це може виглядати класичною ознакою змови між учасником та замовником.
Кияни, розуміючи, що з такими комбінаціями їм нічого не світить, вирішили грати чесно та знизили свою пропозицію ще на 16 мільйонів гривень. Таким чином вони впали нижче за дозволену межу 3%. Згідно з умовами Миколаївської ОДА їхня ціна автоматично стала жорсткою, тому вони мали терміново подати аналіз цін на понад 1700 позицій у кошторисі. Встигнути все це було неможливо.
Замовник навіть не став чекати на понеділок. Пізнього вечора в п'ятницю, після 22:00, коли більшість чиновників уже були вдома, у системі з'явився протокол про відхилення «Ріоли». Вже в понеділок уранці переможцем було визнано «Антарес-буд».
Йдеться не лише про 16 мільйонів гривень, які держава могла б заощадити. Журналісти «Наших грошей» проаналізували кошторис «Антарес-буду» і виявили купу позицій із цінами, значно вищими за ринкові. Однак громадськість ніколи не дізнається, за скільки насправді купуватимуть вікна, двері, лінолеум чи медичне обладнання, тому що ціна у них динамічна. Вся магія відбуватиметься вже після підписання договору, без зайвих очей.
Для порівняння варто розглянути конкурентні будівельні торги, де замовники не влаштовують подібних «заточок». На таких торгах з очікуваної ціни витісняють набагато більше маржі, ніж 3%, як у цьому випадку. Наприклад, щодо розвитку Інституту раку проходить тендер розміром у півмільярда гривень з нормальною знижкою на 18%. На ремонт Центру ендокринології на Кловському узвозі в Києві оголосили тендери на 2,3 мільярда гривень, де п'ятеро учасників влаштували настільки активні торги, що найбільша знижка досягла 30%. Це демонструє, що за наявності справжної конкуренції держава могла б заощадити значно більше коштів, необхідних воюючій країні.