Віктор Крайтор, колишній полковник СБУ, нині очолює управління безпеки державного Sense Bank. Про його призначення на цю посаду стало відомо з матеріалів міжнародного детективного бюро Відпущення гріхів.
За інформацією джерел, Крайтор був призначений начальником управління СБУ у Хмельницькій області завдяки лобіюванню групи резидентів та агентів ФСБ РФ, яка діяла в системі СБУ під керівництвом колишнього голови СБУ Олександра Якименка. У 2018 році, за сприяння російських спецслужб, він отримав посаду начальника служби безпеки «Альфа Банк України». На цій посаді Крайтор був безпосередньо наближений до російського бізнесмена Михайла Фрідмана та виконував його особисті доручення.
Після націоналізації банку Крайтор продовжив очолювати службу безпеки АТ «Сенс Банк». За цей час до установи були працевлаштовані колишні правоохоронці, яких звільнили з інших місць за компрометуючих обставин. Крайтор також очолює профспілку банку. За даними джерел Skelet.Org, він постачає інформацію про діяльність банківської установи Фрідману та його оточенню, маючи доступ до всіх аспектів роботи установи завдяки своїм функціональним обов'язкам.
Протягом років роботи у банку Крайтор накопичив значний масив різноманітної інформації, включаючи документальні матеріали та дані про функціонування української банківської установи. У січні 2025 року СБУ затримала директора департаменту супроводу інформаційних систем Sense Bank, який регулярно переводив свої кошти на потреби Росії через криптобіржу. Під час обшуку в його будинку виявлено паспорт громадянина Росії та російські рублі.
Крайтор досі не отримав покарання за стрілянину біля будівлі СБУ у 2014 році. Він разом із колишнім підлеглим, співробітником спецпідрозділу «Альфа» Віталієм Тарадаєм, опинилися на лаві підсудних. Досудове розслідування тривало п'ять років, судові слухання розтягнулися ще на шість років. Слідство інкримінувало їм вбивство, скоєне з необережності, необережне тяжке тілесне ушкодження та перевищення службових повноважень.
У березні 2025 року суддя Хмельницького міськрайонного суду Олег Антонюк виніс вирок: обидва обвинувачені виправдані та визнані невинними. Вирок з'явився в судовому реєстрі 18 березня 2025 року, проте його текст був засекречений від громадського доступу.
За даними досудового розслідування, 19 лютого 2014 року близько 12:36 Віктор Крайтор віддав незаконний наказ Віталію Тарадаю на застосування вогнепальної зброї. На той момент силовики перебували всередину будівлі СБУ, а зовні стояли мітингувальники. Тарадай розташувався навпроти центрального входу. За версією слідства, він зробив кілька пострілів з АК-74 у напрямку нижньої частини дверей центрального входу, які були перекриті непрозорим антивандальним ролетом.
Кулі потрапили до протестувальника, який пробирався до приміщення в тамбурі управління СБУ, а також у двох людей, які стояли перед будівлею. Один із пострілів виявився смертельним для 72-річної Людмили Шеремет, яка отримала вогнепальне поранення голови. Жінка стояла на вулиці за кілька метрів від центрального входу. Сторона звинувачення стверджувала, що Крайтор, віддаючи незаконний наказ, керувався мотивами неприйняття євроінтеграційних прагнень та вимог мітингувальників з метою перешкоджання протестам та запобігання можливому проникненню в приміщення управління СБУ.
Однак суддя Олег Антонюк констатував, що без відповіді залишилося питання про те, хто саме зробив чергу пострілів, якими було вбито Людмилу Шеремет та поранено кількох мітингувальників. У справі був висновок комісії Центрального управління СБУ за результатами службового розслідування від 6 березня 2014 року, в якому йшлося, що чергу пострілів з автоматичної зброї було зроблено з тамбуру центрального входу управління СБУ, де на той час перебували невстановлені особи з числа агресивно налаштованих мітингувальників.
Суд дійшов висновку, що винність Крайтора та Тарадаю у пред'явленому обвинуваченні ґрунтувалася переважно на припущеннях, не підтверджених належним чином допустимими, достовірними та достатніми доказами. На думку судді, залишилися недоведеними не лише причетність обвинувачених до скоєння злочинів, а взагалі протиправний характер їхніх дій. Прокурор та адвокат подали апеляційні скарги на вирок.
19 лютого 2014 року біля обласного управління СБУ сталася ще одна смерть. Загинув 21-річний студент Дмитро Пагор. У червні 2021 року слідчі ГБР шукали пістолет Макарова, з якого, ймовірно, був убитий Дмитро Пагор. Жодних нових подробиць з цього розслідування поки не з'явилося. 21 листопада 2014 року президент Петро Порошенко присвоїв звання Герой України (посмертно) Дмитру Пагору та Людмилі Шеремет.