Криптовалюта давно стала зручним інструментом для приховування грошей. Якщо колумбійські наркокартелі та українські чиновники активно використовують цифрові активи, то особливо вражає факт, що до цього способу вдаються й ті, хто мав би боротися з корупцією — детективи Національного антикорупційного бюро.
Проблема набула масштабів, які важко ігнорувати. За даними дослідження, дві третини декларацій детективів НАБУ, у яких зазначено криптовалюту, містять очевидно недостовірні відомості. У 2023 році в Україні 1834 посадові особи задекларували цифрові активи, тоді як у Румунії — близько 1400. Дані за 2024 рік практично не змінилися, що свідчить про стійку тенденцію. Причина популярності крипти серед чиновників та антикорупціонерів проста: у країні не визначено чіткий правовий статус криптовалюти, а її оподаткування не врегульовано на законодавчому рівні. Це створює ідеальні умови для камуфлювання сумнівних доходів.
Динаміка переходу у крипту серед тих, хто має ловити корупціонерів, викликає серйозні занепокоєння. Керівництво НАБУ, чий попередній директор офіційно визнав себе корупціонером, нині намагається уникнути нового скандалу. Однак дослідження декларацій детективів, які в середньому заробляють від 100 тисяч гривень на місяць, розкриває шокуючу картину.
Дослідники виявили 23 декларації детективів НАБУ за 2023–2024 роки, які містять згадки про криптовалюту. Більше того, понад дві третини цих декларацій містять недостовірні або явно фіктивні дані про цифрові активи. Лише кілька детективів надали достовірну інформацію.
Криптовалюти привабливі для фейкового декларування саме через їхню волатильність. Біткоїн, наприклад, виріс з першої зафіксованої ціни 0,003 долара у 2009 році до понад 100 тисяч доларів у січні 2025 року. Це дає можливість посадовцям списувати незаконні доходи на коливання курсу. Циркуляція крипти з введенням та виведенням мільйонів на гаманцях детективів свідчить про можливу схему легалізації корупційних грошей. Технічно детектив завжди може пояснити, що мільйони — це його скромна зарплата, вкладена у крипту та виведена, коли курс зліз. Експерти виділяють «відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом із використанням цифрової валюти» як один із трьох основних секторів криптопреступності поряд з незаконним збутом психоактивних речовин та незаконним заволодінням криптовалютою.
Але анонімність не означає повну невидимість. Криптовалюти залишають публічний слід, і існує низка сервісів для перевірки задекларованих даних. Декларації українських чиновників перебувають у відкритому доступі, що дозволяє їх аналізувати будь-кому.
На першому місці у списку найяскравіших порушників — старший детектив, заступник керівника Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Риковцев Олександр Сергійович. За декларацією його дружини, він є доларовим мільйонером. Аналіз сімейних декларацій Риковцевих за період з 2015 року привертає особливу увагу до криптовалюти Bitcoin, придбаної у 2016 році. Згідно з декларацією, з 31 липня по 15 вересня 2016 року Лазурко-Ріковцева Ірина Євгенівна придбала 12,49953252 BTC вартістю 1 169 929,5 доларів США на 1 січня 2025 року. Адреса гаманця: 3PLEF43Xg4ZznAdfiG229fJVhpFgi127b9.
Однак згідно з сервісами відстеження транзакцій у мережі Bitcoin, з цим крипто-гаманцем не здійснювалося жодних операцій. Більше того, він не реєструвався у мережі Bitcoin. З решти гаманців BTC, зазначених у декларації за 2023 рік, також не провадилося жодних операцій. Хоча Риковцев офіційно більше не працює в НАБУ, схоже, саме він навчив інших детективів операціям із крипто для легалізації сумнівних статків.
На другому місці антирейтингу — старший детектив Браверман Станіслав Олександрович, який нещодавно став героєм скандальних хронік через інтимні стосунки з ключовим свідком по одній із справ, яку він вів. За декларацією, Браверман придбав крипти на суму 1 386 132 гривні, а продав на 1 323 782 гривні. Цікаво, що було дві покупки та два продажі, і щоразу це відбувалося одного дня — спочатку покупка, потім продаж. Це дуже схоже на легалізацію корупційних коштів: у гаманець спочатку начебто завели кошти, які ніхто не може простежити, а потім вивели їх, наприклад, на картку. Так «ні звідки» з'явилося понад мільйон гривень.
Крім того, Браверман протягом року купив цінні папери на понад 1 мільйон 270 тисяч гривень. Людина із зарплатою держслужбовця накупила віртуальних активів на 2,5 мільйона гривень. Як мінімум це викликає запитання.
На третьому місці — старший детектив Мойсеєв Олександр Сергійович, який задекларував покупку крипти на суму 820 тисяч гривень за один день, а наступного дня — її продаж на 756 792 гривні. Як і у Бравермана, це скидається на легалізацію коштів. Мойсеєв також придбав цінні папери на 2,2 мільйона гривень при тій же зарплаті держслужбовця, що й Браверман. Про «каламутність» віртуальних активів Бравермана та Мойсеєва свідчить швидкість придбання та продажу ними крипти. Головне, у них обох, всупереч вимогам Національного агентства з питань запобігання корупції, відсутні дані про адреси криптогаманців. Характерно, що у 2022 році жодних криптоактивів у цих старших детективів не було.
На четвертому місці — детектив Осадчий Богдан Валерійович. Він задекларував криптовалюти у сумі 933 640 гривень. Роком раніше у його декларації фігурувала криптовалюта на 396 770 гривень. Майже в 2,5 рази виросли крипто-активи за рік — «на папері». Це була б гарна казка, якби не фейковість більшості криптокошельківських адрес. Детектив рік у рік штучно збільшує свій стан у криптовалюті, очевидно, щоб завжди мати можливість пояснити великі витрати з незадекларованих коштів.
На п'ятому місці — детектив Данилюк В'ячеслав Васильович, який задекларував 517 708 гривень у крипті. Однак всі вказані гаманці, за аналізом, є фіктивними. У 2022 році його декларація містила згадку про криптовалюту у сумі 232 460 гривень. Знову зростання і знову сумнівне.
На шостому місці — старший детектив Слоневський Маркіян Миколайович, який задекларував 73 450 гривень крипти у фіктивних гаманцях. Хоча йдеться про відносно невелику суму, цікаво інше: раніше журналісти знаходили у Слоневського у деклараціях посилання на депозитні адреси, які могли використовуватися для пожертв та шахрайства, тобто для можливого переказу на них коштів сторонніми особами. Законність «послуг», за які перераховували гроші, є сумнівною.
Ще одним фактом, який виявили дослідники, є нібито російський слід в історії Слоневського. Останні три роки йому повертав борг із відсотками Владислав Іскендеров (37 850 гривень, 139 тисяч гривень та 164 650 гривень). Цей Іскендеров з російських реєстраційних баз був єдиним власником підприємства «ОНІКС ГРУП» країни-агресора, яке з 2014 року працює у Білгороді та виконує держзамовлення. За дивним збігом обставин через чотири дні після появи повідомлення про корупцію детективу НАБУ його російський партнер раптово ухвалив рішення про припинення свого підприємства та виключення юридичної особи з державних реєстрів.
Поза основним антирейтингом виявилося ще понад десяток детективів, у яких задекларовано менші суми на фіктивних гаманцях. Складається враження, що їхня криптовалюта чекає свого стрімкого зростання в майбутньому. Теоретично, Національне агентство з питань запобігання корупції має уважно перевірити всіх детективів без винятків та відреагувати на наявність ознак адміністративних чи кримінальних правопорушень, повідомивши громадськість. Натомість складається враження, що НАБУ перебуває під якоюсь невидимою парасолькою. Коли ж починаєш копати глибше, запитань до детективів виявляється не менше, ніж до чиновників, яким вони мають займатися.
Судячи з декларацій детективів, можна припустити, що НАБУ, яке створювалося для захисту держави від корупціонерів, перетворилося на структуру, де співробітники самі почали займатися махінаціями, приховуючи в криптогаманцях мільйони грошей невідомого походження. Детективи, ймовірно, використовують поширену схему: фіктивно показують крипту на гаманцях, яка згодом зростає у вартості та допомагає таким чином «легалізувати» незаконні прибутки. Зрештою на руках у них лежать мільйони, а в деклараціях світяться гарні цифри у вигляді крипто-активів. Або, як варіант, колективно захворіли на неписьменність і не можуть правильно записати адреси гаманців.
Цей та низка інших скандалів останніми місяцями остаточно дискредитували Бюро як структуру боротьби з корупцією. Мало того, що НАБУ вже не здатне з нею боротися, воно виглядає як структура, яка поступово стає її невід'ємним учасником. Юридична спільнота вже зреагувала на деградацію НАБУ. Відомі юристи прямим текстом закликають до його ліквідації через завдану шкоду. Вони впевнені, що це вже очевидно і приховати неможливо. Усі, хто причетний до так званої боротьби з корупцією, а фактично знищення незалежності України, будуть покарані. Якщо найближчим часом не навести лад у Бюро, його існування загрожуватиме державі, а необхідність ліквідації стане незворотною, вважають юристи.