Протягом 2020–2025 років навколо білоцерківського виробника шин ТОВ «Преміорі» розгорнулася одна з найрезонансніших корпоративних драм в Україні. У центрі конфлікту опинилася багатоходова схема рейдерського захоплення активів, яка бере витоки ще з реструктуризації попередника — ПрАТ «Росава». Ключовою фігурою у цій історії став депутат Київської обласної ради Леонід Петрович Глиняний, чия роль виходила далеко за межі номінального керівництва. За матеріалами слідства та судовими рішеннями саме Глиняний виступав ініціатором та основним бенефіціаром усієї схеми.
Передумови конфлікту
Білоцерківський шинний завод «Росава» колись був найбільшим виробником шин в Україні. У 2018 році підприємство опинилося у ситуації, що потребувала реструктуризації. Акціонери оголосили про добровільну ліквідацію ПрАТ «Росава», офіційно мотивуючи це необхідністю реорганізації.
Паралельно з ПрАТ «Росава» функціонувала компанія ТОВ «Преміорі». З 2015 року вона виробляла шини на виробничих потужностях ПрАТ «Росава» під власним брендом та інвестувала у сучасне обладнання для випуску конкурентоспроможної продукції. Обидві структури мали багато спільного: одну адресу, загальний телефон бухгалтерії та користувалися однією маркою Premiorri, яку обом компаніям надала британська Premiorri LTD.
Єдиним учасником ТОВ «Преміорі» була британська компанія Premiorri LTD, яка на 100% володіла цією українською дочірньою компанією. Однак у 2020 році 80%-ву частку у ТОВ «Преміорі» незаконним та рейдерським способом переписав на себе Леонід Глиняний, ставши ключовою фігурою у подальших подіях.
Початок рейдерської схеми
1 вересня 2020 року відбулася операція, яка стала поворотною. За версією британської Premiorri LTD, номінальний директор, юрист ПрАТ «Росава» Олександр Мерзляков діяв за спиною компанії. Під виглядом збільшення капіталу всього на 2000 гривень він незаконно переписав 80%-ву частку в ТОВ «Преміорі» з активами понад 500 млн гривень на користь Леоніда Глиняного.
Отримавши незаконним способом контроль над компанією, Глиняний призначив себе директором ТОВ «Преміорі» і розпочав створювати борги для підприємства. Це була класичне рейдерське захоплення, яке майже через 4,5 роки підтвердив своєю постановою Верховний Суд України 24 лютого 2025 року, повернувши вкрадену 80%-ву частку законному власнику — британській Premiorri LTD.
Кримінальне провадження та арешти
23 вересня 2020 року Прокуратура Київської області порушила справу за ч.4 ст.190 ККУ — шахрайство в особливо великих розмірах. Підозрювані включали керівництво «Росави», Леоніда Глиняного та засновників ТОВ «Преміорі».
Два дні потому, 25 вересня 2020 року, за клопотанням прокурора Токара М.В. ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва (суддя Оздоба М.А.) накладено арешт на всі частки у статутному капіталі ТОВ «Преміорі». Заборонено вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та товариств.
Ця постанова судді Оздоби повністю блокувала можливість відновлення контролю за підприємством та зміни керівництва законним власником, але водночас допомагала Леоніду Глиняному контролювати ТОВ «Преміорі» незаконним способом.
Корпоративна війна у судах
У січні 2022 року Глиняний подав позов до суду, вимагаючи визнати себе власником 80% частки у ТОВ «Преміорі» після згаданого раніше «збільшення капіталу» на 2000 гривень. Британська компанія Premiorri LTD відповіла зустрічним позовом, називаючи цю операцію фіктивною, а передачу частки — рейдерським захопленням.
Позиція британської компанії була чіткою: номінальний директор Мерзляков діяв без згоди власника підприємства, а сама операція являла собою «уявне обдарування» та фактично незаконне захоплення власності.
У відповідь Глиняний вирішив «підстрахуватися» ще однією ухвалою. У штучно створеному кримінальному розслідуванні, проведеному слідчим Гапичем В.А. та за клопотанням прокурора Мороза І.А., ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2022 року (суддя Шапутько С.В.) додатково накладено арешт на корпоративні права та частки у ТОВ «Преміорі». При цьому раніше накладений ухвалою судді Оздоби арешт залишався в силі.
Ці дві ухвали, прийняті суддями Оздобою та Шапутько, заблокували виконання постанови Верховного Суду і не дали можливості британській Premiorri LTD призначити законних керівників та відновити контроль над багатомільйонними активами.
Перша перемога британської компанії
У січні 2023 року Господарський суд Київської області став на бік британської компанії. Суд визнав, що капітал не було фактично збільшено; 80% частки, передані Глиняному, є недійсними; Premiorri LTD — єдиний законний власник зі 100% часткою. Суд прямо вказав на рейдерський характер змін у компанії та відновив права британського інвестора.
Однак 15 серпня 2023 року Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів Володимиренко С.В., Демидової О.М. та Ходаковської І.П. скасував рішення першої інстанції та задовольнив позов Глиняного. Апеляція визнала нову структуру капіталу: 80% — Глиняний, 20% — Premiorri LTD. Суд не побачив порушень у схемі зі збільшенням капіталу на 2000 гривень і вирішив, що частка британської компанії балансовою вартістю понад 500 млн гривень зменшилася законно. Це рішення фактично легалізувало рейдерське захоплення.
Верховний Суд скасовує апеляцію
10 січня 2024 року Premiorri LTD представила касацію. Верховний Суд скасував ухвалу апеляції та повернув справу на розгляд. Суд поставив під сумнів законність передачі багатомільйонної частки Леоніду Глиняному за 2000 гривень, наголошуючи на відсутності реальної оплати капіталу, ознаках уявної угоди та порушенні принципу сумлінності.
Паралельно йшло кримінальне провадження, штучно ініційоване на користь Глиняного та спрямоване проти британської Premiorri LTD. Київський апеляційний суд у складі суддів Паленіка І.Г., Глиняного В.П. та Сливи Ю.М. розглядав клопотання британської Premiorri LTD щодо зняття арешту з усіх часток у ТОВ «Преміорі», але відмовив у задоволенні цього клопотання. Арешт залишався в силі як запобіжний захід у справі про шахрайство. Це рішення суддів не дозволяло британській Premiorri LTD відновити повний законний контроль над рейдерським чином захопленою українською дочірньою компанією.
Повторна апеляція та касація
11 вересня 2024 року після рішення Верховного Суду справу переглядала інша колегія Північного апеляційного господарського суду у складі суддів Сулими В.В., Коротун О.М. та Майданевича А.Г. Новий розгляд знову частково сприяв Глиняному: суд відмовив Premiorri LTD у задоволенні її зустрічного позову. Обидві сторони подали касаційні скарги.
24 лютого 2025 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду нарешті поставив крапку у корпоративному конфлікті. Суд визнав: рейдерське захоплення мало місце. Передача 80% частки під виглядом збільшення статутного капіталу була фіктивною, маскуючи незаконне дарування. Справжні інтереси власника — британської Premiorri LTD — були грубо порушені.
Верховний Суд встановив, що отримання Глиняним за 2000 гривень 80% часток у компанії ТОВ «Преміорі» з активами понад 500 млн гривень було незаконним. Частка Глиняного (80%) визнана недійсною. Premiorri LTD — єдиний законний власник 100% частки у ТОВ «Преміорі». Дії номінального директора Олександра Мерзлякова та Леоніда Глиняного визнані зловживанням правом і такими, що не підлягають захисту.
Суд не лише повернув власність, а й чітко визначив юридичну кваліфікацію ситуації: це була удавана угода з метою заволодіння активами — тобто фактично рейдерство. У своєму рішенні Верховний Суд вперше так чітко сформулював принципи захисту інвесторів у корпоративних конфліктах: номінальний директор не може діяти всупереч інтересам компанії; якщо в результаті «реструктуризації» інвестор втрачає контроль без компенсації — це не бізнес, а шахрайство та рейдерство; показник зловживання — економічна неефективність самої компанії.
Рішення Верховного суду мало велике значення й для кримінального провадження: тепер факт незаконності дій Глиняного став очевидним і не викликав жодних сумнівів — його підтвердив вищий суд. Це зміцнило позицію слідства та прокуратури за звинуваченням у шахрайстві.
Доведення до банкрутства
Незважаючи на юридичну перемогу Premiorri LTD, на момент ухвали Верховного Суду в лютому 2025 року ситуація на підприємстві стала критичною. ТОВ «Преміорі» свідомо доводили до скрутного становища. У 2024 році компанія, яка мала понад 4 млрд гривень доходу, показала збиток у 71,65 млн гривень. Витрати роздмухували, прибуток виводили — у результаті залишилися борги, у тому числі 62,6 млн гривень перед ПрАТ «Росава».
Це було особливо показовим, оскільки ТОВ «Преміорі» само являлося кредитором ПрАТ «Росава» у комітеті кредиторів на понад 290 млн гривень.
7 березня 2025 року кредитор, афілійований з Леонідом Глиняним («Інвест Трансфер»), ініціював банкрутство ТОВ «Преміорі». 12 березня 2025 року після подання заяви контрольованим Глиняним кредитором суд призначив розгляд на 18 березня 2025 року. Цього ж дня суддя задовольнив заяву «Інвест Трансфер» та відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ «Преміорі».
Таким чином, Глиняний програв справу за корпоративні права у Верховному суді України, але рейдерське захоплення знищило потужне підприємство.
Уроки та наслідки
Історія ТОВ «Преміорі» — показовий приклад того, як рейдерська схема з «розмиванням» часткою, з фіктивним банкрутством та підставними структурами знищує успішне підприємство з іноземними інвестиціями. Хоча Верховний Суд поставив крапку та визнав рейдерство, знадобиться багато зусиль та засобів, щоб урятувати обладнання, технологічні процеси та саме виробництво шин в Україні.
Законний інвестор лише формально відновив свої права, але реального контролю ще не отримав у зв'язку із втручанням у господарські відносини окремих корумпованих слідчих, прокурорів та суддів, які своїми діями сприяють рейдерству Глиняного.
Це піррова перемога — формально виграна справа, але програна економічна битва. Для правоохоронців та суддів, для яких захист законності та справедливості — справа честі, питання ще остаточно не вирішене. Попереду вирок у кримінальному провадженні. Якщо чесні прокурори доведуть у чесному суді винність Глиняного та його спільників, це стане не лише справедливим завершенням, а й важливим сигналом для інших учасників тіньових схем.
Для української правової системи кейс ТОВ «Преміорі» є уроком про те, як своєчасність законних рішень може бути критично важливою. Бо коли губиться контроль — навіть найчесніші судові вердикти можуть прийти пізно. Така затримка у правосудді створює враження правової невизначеності та безкарності, що підриває довіру до державних інституцій.
У результаті інвестори починають сумніватися в надійності правового поля. Зростають ризики, пов'язані з бізнесом, і капітал спрямовується на інші, більш стабільні юрисдикції. Це не лише знижує надходження прямих іноземних інвестицій в Україну, а й спонукає локальних підприємців згортати діяльність або виводити бізнес за межі країни. Погіршення інвестиційного клімату гальмує економічне зростання, знижує рівень зайнятості та обмежує фінансові можливості держави через недоотримання податків, включаючи можливість протистояти зовнішній агресії.