
Державне бюро розслідувань провело обшук у будинку Світлани Панаіотиді 23 квітня. Нині вона працює адвокатом, і саме цей статус вона використовує як основу свого захисту. Однак за десять років до цього вона приймала рішення, які привернули увагу правоохоронців.
Панаіотиді мала значний досвід роботи в центральних органах влади. У червні 2015 року президент Петро Порошенко призначив її державним уповноваженим Антимонопольного комітету України. Коли до влади прийшла нова адміністрація, вона втратила цю посаду у вересні 2019 року, але незабаром знайшла нове місце роботи. За часів президентства Володимира Зеленського вона стала заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства спочатку під керівництвом Тимофія Мілованова, а потім Ігоря Петрашка. У травні 2021 року вона завершила роботу в міністерстві, а з грудня 2022 року повернулася до адвокатської діяльності.

Обшук у будинку Панаіотиді став несподіванкою. Офіційно ГБР досі не надав коментарю щодо причин цієї операції. Про візит силовиків першим повідомив у Facebook чоловік екс-чиновника, колишній голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв. За його словами, ГБР не мав на руках судової ухвали про дозвіл на обшук. Натомість представники бюро виправдовували свої дії необхідністю запобігти знищенню доказів злочину, який нібито було скоєно до 2019 року.
Адвокат Панаіотиді Тарас Пошиванюк розповів, що співробітники ДБР лише усно поінформували про обставини кримінального провадження. Коли він перевірив номер справи, з'ясувалося, що йдеться про так звану «Трубу Медведчука». Рішення Антимонопольного комітету, яке стало підставою для обшуку, було ухвалено десять років тому, у грудні 2015 року. Йшлося про надання дозволу швейцарській компанії International Trading Partners AG на придбання акцій компанії «Південно-Західне відкрите акціонерне товариство трубопровідного транспорту нафтопродуктів» (Самара, РФ), що забезпечило їй перевищення 50% голосів у вищому органі управління цієї компанії.
Пошиванюк наголошував, що слідчі не пояснили, в чому полягала невідкладність слідчих дій через стільки років. Обшук тривав кілька годин. Слідчі вилучили два мобільні телефони та ноутбук Панаіотиді, а також iPad її сина. Адвокат вважає, що під час обшуку було порушено низку норм законодавства. По-перше, Раду адвокатів не було належним чином повідомлено, хоча Панаіотиді є чинним адвокатом і представник Ради повинен був бути присутнім протягом усього обшуку. Представник Ради потрапив на обшук лише за півтори години після його початку. По-друге, вилучивши пристрої Панаіотиді, слідчі могли отримати доступ до листування експосадовиці з клієнтами, яких вона веде як адвокат, що становить порушення закону про адвокатуру та адвокатську діяльність.
Під сумнозвісною «Трубою Медведчука» розуміється нафтопродуктопровід «Самара-Західний напрямок». Після розпаду Радянського союзу він залишився у Росії. Починаючи з 2005 року, Україна через суди доводила своє право на володіння ним, і лише у 2014–2015 роках це право підтвердили апеляційна та касаційна судові інстанції.
За даними досудового розслідування, після зміни влади в Україні на початку 2015 року кум Путіна та екс-нардеп Віктор Медведчук у координації з тодішнім вищим політичним керівництвом України та РФ зацікавився трубою. Правоохоронці приписують йому вплив на Рівненський господарський суд, який скасував судове рішення 2011 року та передав нафтопровід комерційній структурі «Прикарпатзахідтранс». Йшлося про 1433 км труби, які було віддано Фонду держмайна України. На момент судових розбірок 2015 року «Прикарпатзахідтранс» контролювався російським монополістом Транснафта, з президентом якого Миколою Токарєвим на той час регулярно спілкувався Медведчук.
На так званих «плівках Медведчука», оприлюднених журналістами-розслідувачами, завуальовано згадується про тодішнього президента Петра Порошенка. Зокрема, Медведчук у розмові з Токарєвим доповів, що говорив про трубу з «нашим головним», у нього є пропозиція і він особисто «контролює» це питання.

Після сумнівного рішення Рівненського госпсуду у гру вступила швейцарська International Trading Partners AG. За матеріалами справи, Медведчук навів її за посередництва свого бізнес-партнера з РФ, який познайомив його з власником зазначеної фірми, громадянином Німеччини Анатолієм Шефером. Екс-нардеп переконав Шефера викупити нафтопродуктопровід і запевнив, що без проблем вирішить усі питання із росіянами, якщо такі виникнуть. Слідство вважає, що власник International Trading Partners AG не знав про злочинні наміри Медведчука.
Щоб повністю закріпити контроль, International Trading Partners AG потребував дозволу від Антимонопольного комітету України. Відповідний дозвіл фірма Анатолія Шефера отримала у грудні 2015 року. Саме тоді в АМКУ працювала Світлана Панаіотиді та була причетна до розгляду цього питання.
У листопаді 2019 року слідчі СБУ вилучили копію рішення АМКУ в рамках кримінального провадження щодо присвоєння чужого майна в особливо великих розмірах. Перші підозри у справі труби Медведчука з'явилися улітку попереднього року. Вони були оголошені Віктору Медведчуку та чотирьом представникам колишнього топменеджменту «Прикарпатзахідтрансу», які заволоділи та керували нафтопроводом. За офіційним повідомленням СБУ, після заволодіння трубою Медведчук та його спільники забезпечили її функціонування через підприємство «Прикарпатзахідтранс», а отриманий прибуток виводили на рахунки афілійованих зарубіжних компаній та розподіляли між собою.

З травня 2019 року прокачування дизеля через нафтопровід було заблоковано для його повернення у державну власність, а правоохоронні органи досліджували законність приватизації. У січні 2024 року Верховний суд остаточно визнав українську частину нафтопроводу державною власністю.
Однак справа Панаіотиді не обмежується лише «Трубою Медведчука». Є ще одна гучна історія часів її роботи у міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, яку нині правоохоронці можуть дослідити детальніше. Йдеться про ТОВ «Тедіс Україна», контрольний пакет акцій якого зберігає одеський бізнесмен Борис Кауфман. У 2017 році ця фірма, яка є найбільшим оптовим постачальником тютюнових виробів, потрапила до немилості генпрокурора Юрія Луценка. Він заявив, що «Тедіс Україна» «ухиляється від сплати податків та незаконно виводить мільярди гривень за кордон, у тому числі для фінансування тероризму».
З приходом до влади команди Зеленського стан справ ТОВ «Тедіс Україна» суттєво покращився, у тому числі й фінансовий. За даними аналітичної системи Youcontrol, якщо за 2019 рік чистий дохід від реалізації продукції компанії склав 49,8 млн грн, то до кінця 2022 року цей показник досяг 64,9 млн грн.
У вересні 2020 року колишня колега Панаіотиді в Антимонопольному комітеті Агія Загребельська вийшла із різкою критикою. Вона звинуватила Панаіотиді, яка тоді займала посаду заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, у лобіюванні інтересів ТОВ «Тедіс Україна». Закиди зводилися до того, що фактично під зазначену фірму Кабмін видав окрему постанову про реалізацію експериментального проекту «Національний оператор на ринку тютюнових виробів». Це означало, що на п'ять років було зацементовано монополію ТОВ «Тедіс Україна» як оператора оптового продажу сигарет. Загребельська підсумувала, що всім, включаючи саму Панаіотиді як колишню державну уповноважену АМКУ, було добре зрозуміло, що відбувається, адже історія була надто довга, токсична, гучна і замазана корупцією та кров'ю, щоб її не було помітно.
Треба додати, що у жовтні 2019 року Антимонопольний комітет оштрафував компанії-виробники тютюнових виробів Філіп Морріс, Джей Ті, Імперіал Тобакко, Брітіш Американ Тобакко та Прилуки, а також реалізатора Тедіс Україна на загальну суму 5 млрд грн. Із цієї суми 3,4 млрд грн припало на ТОВ «Тедіс Україна».