Андрій Коболєв, колишній голова НАК «Нафтогаз України», уже другий рік поспіль відбивається від звинувачень у незаконному присвоєнні понад 200 млн грн. У квітні цього року Вищий антикорупційний суд знову розглядав запобіжний захід щодо нього на прохання його адвокатів.
Протягом двох років суд застосував до Коболєва запобіжний захід у вигляді грошової застави розміром 107,1 млн грн. Захисники колишнього топ-менеджера наголошували, що за цей період їхній клієнт не чинив жодних дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню. Вони також зазначали, що Коболєв неодноразово з дозволу суду виїжджав за кордон і повертався до України, а також не впливав на свідків. На думку адвокатів, така сумлінна поведінка разом із судовою практикою давала підстави для зменшення розміру застави.
Під час засідання захисники озвучили позицію заставника — ТОВ «Конкорд Консалтинг». Виявилося, що два роки тому це підприємство внесло кошти за Коболєва, розраховуючи на їх повернення у разі потреби для своєї господарської діяльності. Компанія заявила, що цей момент настав: вона планує реалізувати енергетичні проекти в Україні, які мають забезпечувати державу електроенергією в умовах її нинішньої нестачі.
Через адвокатів Коболєва ТОВ «Конкорд Консалтинг» подала клопотання до суду про зменшення застави з 107,1 млн грн до 5,29 млн грн та повернення різниці в розмірі 101,8 млн грн. Однак суд відхилив це прохання. У своїй постанові суд пояснив, що внесення застави є добровільною дією. Повернення внесеної суми застави можливе лише у разі припинення дії запобіжного заходу. «Таким чином, у заставника немає підстав очікувати, що кошти, внесені ним як застава за підозрюваного/обвинуваченого, будуть йому обов'язково повернуті в найкоротші терміни за його бажанням до припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави», — зазначалося в судовому рішенні.
Антикорупційний суд також звернув увагу на певну непослідовність у діях ТОВ «Конкорд Консалтинг». На попередніх засіданнях заставник аргументував спроби повернути заставу тим, що це гроші інших жертводавців. Водночас ці жертводавці висловлювали занепокоєння та претензії до компанії щодо бажання забрати свої кошти назад.
За інформацією, яку наводить видання «Головком», у 1982 році жертводавці задонатили 106,5 млн грн на рахунки ТОВ «Конкорд Консалтинг» (яке належить бізнесмену Ігореві Мазепі, товаришу Коболєва) та громадської організації «Демократична сокира» з позначкою «Цільова програма застава». Згодом ці організації перевели кошти на депозитний рахунок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Крім того, сам Андрій Коболєв додав у заставу один мільйон грн з невеликим залишком.
У січні 2024 року бізнесмен Ігор Мазепа потрапив до СІЗО після звинувачення у причетності до створення злочинної організації та заволодіння землею греблі Київської ГЕС.
Щодо самого Коболєва: у січні 2023 року слідчі Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили колишньому голові правління НАК «Нафтогаз України» про підозру. Його підозрюють у заволодінні у 2018 році понад 229 млн грн. За версією слідства, у 2018 році підозрюваному незаконно виплатили за рахунок компанії понад 229,25 млн грн — це різниця між фактично виплаченою премією та максимально допустимим її розміром. Сторона захисту заперечує ці звинувачення та вважає виплати законними.
Слідство встановило, що голова компанії (2014-2021 рр.) у травні 2018 року всупереч закону видав наказ про преміювання працівників, на підставі якого йому виплатили майже 261 млн грн (еквівалент 10 млн доларів) за екстраординарні досягнення. Йдеться про позитивне рішення у справі про контракт купівлі-продажу природного газу у період 2009-2019 років.
За даними правоохоронців, протягом 2017-2022 років Андрію Коболєву нараховано понад 413 млн грн доходів. Коли у квітні 2021 року його звільнили з посади голови «Нафтогазу», на прощання йому виплатили ще 338,6 млн грн премії.
На 2017 рік Коболєв вважався одним із найбільш високооплачуваних керівників енергетичних компаній Європи. Його середня місячна зарплата становила еквівалент 31,5 тисячі євро, що було в 136 разів більше за середню заробітну плату по країні. Це стосувалося лише базової зарплати, оскільки загальні виплати були значно більшими завдяки солідним щомісячним преміям. За словами прокурора, виголошеними у суді, за час роботи у «Нафтогазі» Коболєву було виплачено понад 20 млн доларів у вигляді премій.