
Марина Порошенко звернулася до Крижопільського районного суду Вінницької області 27 березня 2025 року з позовом про розподіл спільного майна подружжя. Вона оцінила свою частку більш ніж у 17,1 млрд гривень. Судді вже призначено підготовче засідання на 29 квітня.
Однак виникає принципове питання: чи має суд взагалі право розглядати такий позов? Згідно з частиною 1 статті 71 Сімейного кодексу, поділ спільного майна та визначення розміру часток можуть здійснюватися на основі договору подружжя або судового рішення, але лише за наявності спору між ними. Якщо дружина та чоловік не мають розбіжностей щодо порядку розподілу майна, суд не повинен розглядати справу.
Цю позицію підтримує Велика палата Верховного Суду, яка у своїх ухвалах від 8 лютого 2022 року (справа № 209/3085/20) та інших рішеннях наголошує: обов'язковою умовою розгляду справи про поділ майна подружжя є наявність спору про порядок розподілу, а не будь-які інші обставини. Касаційний цивільний суд також підтвердив цей принцип у своїх ухвалах від 12 квітня 2023 року (справи № 207/2703/19, № 648/11, № 31/313) та від 10 листопада 2023 року (справа № 755/12702/22).
Прес-служба партії «Європейська Солідарність» розповсюдила коментар, у якому прямо розкрила справжню мету позову. За їхніми словами, позов про розподіл майна — це «спільна тактика захисту сім'ї Порошенка від спроб Зеленського заблокувати Петру Порошенку можливість фінансувати допомогу ЗСУ та політичній діяльності». Партія стверджувала, що розблокувати фінансування благодійного фонду Порошенка можна лише через судове рішення.
ЕС також заявила, що «Петро і Марина Порошенко повідомили суд про відсутність між ними спору щодо умов розподілу, тому суд не має підстав не задовольнити позов вже наступного тижня». Таким чином, сама партія не приховує намір сім'ї Порошенка використати судовий механізм для обходу санкцій.
Однак це суперечить основним принципам цивільного судочинства. Згідно зі статтями 15 та 16 Цивільного кодексу, особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання чи оскарження, а не для досягнення інших, тим більше протизаконних цілей. Відсутність спору про поділ майна автоматично виключає можливість звернення до суду, навіть якщо позивачем є дружина екс-президента, оскільки відсутнє право, яке підлягає судовому захисту.
Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2018 року (справа № 802/2474/17-а) сформулював відповідний висновок. Таким чином, подружжя Порошенко не лише намагається втягнути суд у свою схему, а й поставити під удар самого суддю, якому автоматизована система розподілила цю справу. Навіть якби суддя була прихильницею екс-президента, вона не могла б допомогти йому в рамках закону.
На думку фахівців, суд повинен закрити провадження за пунктом 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити у ширшому розумінні — як спори, що взагалі не підлягають судовому розгляду. Таку правову позицію висловлено у постановах Великої палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року (справа № 800/559/17), від 3 квітня 2018 року (справа № 9901/152/18), від 30 травня 2018 року (справа № 990/522/12901/17-ц) та від 20 листопада 2019 року (справа № 591/5619/17).
Якщо заява не підлягає судовому розгляду за законом, але суддя все ж відкрив справу, Верховний Суд прямо вказує на єдине можливе рішення — ухвалу про закриття провадження (ухвала від 10 квітня 2019 року, справа № 320/948/18). Аналогічно у ситуації з позовом М. Порошенко: через відсутність передбачених законом умов, за яких суд може розглядати справу про розподіл майна подружжя, така справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і провадження підлягає закриттю.
Якщо ж суддя погодиться допомогти подружжю Порошенка обійти санкції, це матиме серйозні наслідки. Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя не матиме сумнівів у навмисності порушення вимог процесуального закону. Крім того, після пред'явлення подружжю Порошенка звинувачень у шахрайстві суддя також не залишиться осторонь.
Тим більше, суддя не може не знати про персональні санкції, запроваджені проти Петра Порошенка за діяльність на користь Росії. Крім того, Порошенко проходить у кількох кримінальних провадженнях як один з організаторів Харківських угод, а також як особа, яка перешкоджала виведенню Чорноморського флоту Росії з території України.
Перевіримо також перелік майна, яке дружина екс-президента намагається отримати. Згідно з декларацією П. Порошенка за 2024 рік, він володіє майже п'ятьма десятками творів мистецтва. М. Порошенко претендує на більшість із них, включаючи: «Мадонна і дитина з немовлям Святого Іоанна Хрестителя у пейзажі» Боттічіні Франческо (XV століття); «Алегорія води» Брюгеля II Яна (дошка, олія); «Сцена з Італійського життя» Карла Павловича Брюллова (папір, олівець); «Бій биків» Еухеніо Лукаса Веласкеса (полотно, олія); «Зимовий пейзаж» та «У ночі» Костянтина Іванович Горбатова (полотно, олія); статуетку «Слон» Сальвадора Далі; «Розп'ятий Ісус, обожнюваний святим Домініком і Катериною Сієнською» А.В. Дейка (дубова рама, олія); «Благовіщення» Ель Греко та студії (полотно, олія); «Лісовий захід» Юлія Юлійовича Конюшина (полотно, олія, 1895); «Натюрморт з вазою з гілкою червоної смородини» Ю.Ю. Конюшина (полотно, олія, 1919); «Кримський пейзаж з візками» Г.П. Кондратенко (полотно, олія); «Сутінки» Костянтина Коровіна (полотно, олія, підписано та датовано 1926 роком); «Схід місяця» та «Танець» Вільгельма Олександровича Котарбінського (дошка та полотно, олія); «Озеро в Горах» Костянтина Яковича Крижитського (1908); «Пейзаж з річкою» або «Річка, Пейзаж» І.І. Левітана (полотно, олія); «Обіцянка» Рене Магрітта (гуаш та олівець на папері, 1950); «Проповідь в Українській церкві» та «Перший дорогою з Києва» (1888) Володимира Єгоровича Маковського (полотно, олія); «Непорочне зачаття» Бартоломе Естебана Мурільо (полотно, олія); «Сільський пейзаж із церквою» Харитона Платоновича Платонова (полотно, олія, 1872); «Перший сніг» В.Д. Поленова (полотно, олія); «Покаяння Святого Петра» та «Св. Маргарет Антіохійський» Гвідо Рені (полотно, олія); «Шале Бланше Пірсона в Пурвіллі» та «Жінка в зеленому кріслі» (близько 1900) П'єра Огюста Ренуара (полотно, олія); «Святий Михайло, який утихомирює Люцифера» Пітера Пауля Рубенса (дошка, олія); «Мадонна під час молитви» Джованні Батісти Сальві (полотно, олія); «Мадонна з немовлят» Джованні Антоніо Согліані; «Покаяння Марія Магдалина» Тіціана (полотно, олія); «Мадонна з дитиною» Алессандро Філіппепі (темпера, дерево, олія); «Молода дівчина з йоркширським тер'єром та кошеням» Р. Фрателлі.
Вартість цих творів мистецтва у декларації П. Порошенка не вказана, тому фахівці мають оцінити їх вартість. Для порівняння: у 2012 році П. Порошенко подарував своєму попереднику Віктору Януковичу картину Івана Айвазовського «Константинополь на світанку» вартістю на той час 1,8 млн доларів.
Окрім творів мистецтва, М. Порошенко претендує на автомобіль Volvo S90 2.0 T8 Inscription 2021 року випуску, напівпричіп King Trailers GTS443-17.5 та мотоцикл Honda CMX 1100D.
Однак висока ймовірність того, що суддя не ризикуватиме своєю кар'єрою. Тим більше, що заявлені цінності далекі від цілей позову, які назвали в «Європейській Солідарності» — сплата податків і благодійність. Навряд чи М. Порошенко має намір продати картини, щоб спрямувати кошти на потреби армії.