Олена Хотенко, виконуюча обов'язки начальника Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, з серпня 2024 року керує податковою системою регіону. Водночас вона є депутатом Рівненської міськради від партії «Слуга народу», волонтеркою та експертом з питань фіскальної політики. Її діяльність охоплює перевірку безбар'єрності у Рівному, координацію допомоги сім'ям зниклих безвісти та керівництво громадською організацією. Проте аналіз її декларацій виявляє низку незвичайних операцій з майном, які викликають запитання щодо походження коштів та реальної вартості придбаного майна.
У декларації за минулий рік на Хотенко числиться позика у розмірі 2,8 млн гривень. Найбільш дивним у цій ситуації є те, що ці гроші їй позичив її 12-річний син у 2018 році. Залишається невясним, як семикласник мав можливість позичити матері таку суму. За даними декларації матері за минулий рік, син нині є 18-річним фізичною особою-підприємцем, який отримав доход у розмірі 3 млн гривень.
Хотенко не задекларувала частину будинку на Рівненщині, яка належала її чоловікові. Перебуваючи на посаді заступника начальника податкової Запорізької області, вона не внесла до декларації будинок загальною площею 550 квадратних метрів. Часто такі пропуски допускають посадові особи, щоб уникнути уваги правоохоронних органів щодо джерел коштів на придбання майна. Половина цього будинку тоді належала матері Хотенко — громадянці Росії Людмилі Тимофєєнко, яка згодом подарувала цю частину дочці.
У своїй декларації Хотенко вказує, що володіє цілим будинком, хоча його площа на 50 квадратних метрів менша за фактичну. Насправді половина будинку належить її колишньому чоловікові Андрію Хотенку, з яким вона розлучилася у 2019 році. Задекларована вартість майна становить лише 30 тисяч гривень, тоді як реальна ринкова ціна будинку не менше 10,8 млн гривень. На Рівненщині вартість квадратного метра житла стартує від 600 доларів, що становить близько 24 тисяч гривень.
На третьому місяці повномасштабного вторгнення Хотенко отримала у подарунок дві квартири від своєї матері — громадянки Росії. Перша квартира розташована у Рівному площею майже 38 квадратних метрів. Задекларована вартість цієї квартири становить 50 тисяч гривень. Однак подібне житло, розташоване за кілька хвилин від набережної у центрі міста, на ринку коштувало щонайменше 672 тисячі гривень, що становило близько 23 тисяч доларів на той момент. Це більш ніж у 13 разів перевищує суму, вказану у декларації.
За кілька днів після оформлення рівненської квартири Хотенко отримала у подарунок ще одну квартиру у Києві площею 46 квадратних метрів. Задекларована вартість цієї квартири становить 100 тисяч гривень, тоді як реальна ринкова ціна складала щонайменше 870 тисяч гривень. Для Хотенко один задекларований квадратний метр у столиці коштував близько 70 доларів. За словами експертів у сфері нерухомості, навіть з урахуванням складної ситуації на ринку Києва після завершення боїв за столицю, вказана у декларації вартість подарунка не відповідає його реальній ціні.
Олену Хотенко намагалися люструвати, проте вона досить міцно закріпилася у державній службі. Вона оскаржила у суді наказ Державної фіскальної служби України про своє звільнення та поновилася на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області. У 2021 році Національне агентство з питань запобігання корупції виявило у депутата ознаки навмисного внесення свідомо недостовірних відомостей під час декларування. Матеріали були передані за підслідністю до Національного антикорупційного бюро України. Однак замість притягнення до кримінальної відповідальності Хотенко отримала підвищення. За три роки, що минули з моменту передачі матеріалів до НАБУ, жодних наслідків для чиновниці не настало.
Хотенко є яскравим прикладом ручних політичних призначень, де працює відбір серед своїх. За оцінкою Skelet.Org, таку практику можуть змінити лише прозорі конкурси на топові посади з детальною перевіркою майна та способу життя кандидатів до їх призначення. Інакше недолюстровані чиновники завтра керуватимуть ключовими для країни органами влади.